Рішення № 101917734, 10.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2021 р. справа № 300/7013/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.

за участю секретаря судового засідання - Гевак Л.І.,

представника відповідача - Спасюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.11.2021 року ОСОБА_1 (надалі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі-відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без врахування в судовий стаж періодів його роботи на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половини строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарного періоду проходження строкової військової служби та зобов`язання здійснити з червня 2021 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум, без обмеження граничного розміру.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №300/2476/20 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не врахувавши при цьому до стажу судді періоди роботи на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половини строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарного періоду проходження строкової військової служби, внаслідок чого розмір довічного грошового утримання позивача зменшено з 90% до 50%. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що грубо порушують його права як громадянина України та судді у відставці щодо отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, належного матеріального та соціального забезпечення. Звернув увагу суду на ту обставину, що зазначені періоди навчання, служби в армії та роботи позивача на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, відповідно до рішення Вищої ради юстиції №2224/0/15-16 від 14.09.2016, зараховано до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засіданні не з`явився, на адресу суду направив клопотання згідно якого просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Вказала, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №300/2476/20 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з червня 2021 року в розмірі 50% суддівської винагороди. Зазначила, що у відповідача відсутні підстави для зарахування до стажу судді з якого нараховується відсоток довічного грошового утримання від суддівської винагороди період роботи позивача на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половини строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарного періоду проходження строкової військової служби. В зв`язку із наведеним, вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши представника відповідача, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Згідно рішення Вищої ради юстиції від 14.09.2016 №2224/0/15-16 загальний стаж роботи ОСОБА_1 , що дає йому право на звільнення з посади судді у відставці становить понад 28 років, в тому числі: 18 років 2 місяці на посаді судді, понад 7 років на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, 1 рік 9 місяців - половина строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, 1 рік 11 місяців - період проходження строкової військової служби.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №300/2476/20 зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 № 17, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №300/2476/20, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020. При проведенні перерахунку призначеного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідачем не враховано до стажу судді періоди роботи на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половину строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарний період проходження строкової військової служби, внаслідок чого розмір довічного грошового утримання позивача зменшено з 90% до 50%.

На звернення позивача, листом від 14.09.2021 відповідач повідомив, що до суддівського стажу зараховано 18 років 3 місяці роботи на посаді судді, та визначено суддівську винагороду в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді збільшується на 2%. Також зазначено, що підстав для зарахування інших періодів роботи до суддівського стажу позивача, немає (а.с.14-15).

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 50%, внаслідок неврахування роботи на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половини строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарного періоду проходження строкової військової служби, з метою захисту свого порушеного права на належний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

На момент виходу позивача у відставку та призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці питання обчислення розміру відсоткового значення утримання відносно суддівської винагороди було регламентовано нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (надалі за текстом - Закон №1402).

Так, ст. 142 Закону України №1402 передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Разом із цим, відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

До набрання чинності Законом №1402-VIII, питання обчислення стажу роботи судді було врегульоване Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції чинній до 28 березня 2015 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI, зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів».

Абзацом другим частини 4 статті 43 Закону №2862-ХІІ було передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Окрім цього згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», виданим 10.07.1995 за № 584/95, передбачено зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби.

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді перевищує показник у 10 років, то положення наведених актів права підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині періоду трудової діяльності, котрий включається до стажу роботи позивача на посаді судді.

Таким чином, неврахування відповідачем до відповідного стажу роботи позивача на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періодів роботи позивача на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половини строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарного періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, слід визнати протиправним. Такі дії відповідача мали наслідком неправомірне зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при його перерахунку.

Суд наголошує, що рішення Вищої ради юстиції від 14.09.2016 за №2224/0/15-16 встановлено, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 , що дає йому право на звільнення з посади судді у відставку становить понад 28 років.

Зважаючи на це, у відповідача відсутні повноваження щодо неврахування такого стажу, тобто безпідставно вчиняти дії по зменшенню відсоткового розміру суддівської винагороди.

Суд зазначає, що перерахувавши позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виключно зі стажу судді - 18 років, відповідач тим самим проігнорував рішення Вищої ради юстиції, яким визначено стаж роботи позивача.

Так, стаж роботи позивача складає більше 28 років, в тому числі 18 років 2 місяці на посаді судді, понад 7 років на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половина строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті - 1 рік 9 місяців, періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців.

Вказане підтверджується наявними у матеріалах адміністративної справи копіями рішення Вищої ради юстиції від 14.09.2016 №2224/0/15-16, диплома серії ЖВ №928759 від 27.06.1981 та військового квитка серії НОМЕР_1 від 20.03.1983.

Таким чином, стаж роботи позивача, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає повних 28 років, у зв`язку із чим розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 повинен становити 66% (50% за 20 років + 16% за 8 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у постановах від 20.02.2021 справа №344/5707/19 та від 15.11.2021 справа №580/6051/20.

Верховний Суд у вказаних справах зазначив, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Підсумовуючи все вищевикладене та обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, який має бути ефективним та виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення ОСОБА_1 з 01.06.2021 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без врахування в судовий стаж періодів його роботи на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половини строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарного періоду проходження строкової військової служби.

Як наслідок, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.06.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум, без обмеження граничного розміру.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 908 грн., судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №0.0.2331406918.1 від 08.11.2021.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення ОСОБА_1 з 01.06.2021 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без врахування в судовий стаж періодів його роботи на посадах начальника Івано-Франківського обласного управління юстиції, начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, половини строку навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, календарного періоду проходження строкової військової служби.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.06.2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум, без обмеження граничного розміру.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення складене в повному обсязі 15 грудня 2021 р.