
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
В ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
15 грудня 2021 року Справа № 280/11169/21 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 39396146) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області щодо виконання обов`язку по проведенню розрахунку, формуванню довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року та направленню її до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у включенні в Довідку №128 від 01.09.2020 року та в Довідку №182 від 04.08.2021 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 таких видів складових грошового забезпечення , як “ надбавка за особливі умови праці” - 50% та “ надбавка за вислугу у слідчих органах”-25%.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у розрахунку та формуванні, надісланні до ГУ ПФУ в Запорізькій області та видачі особисто ОСОБА_1 довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, станом на 01.10.2020 року та станом на 01.01.2021 року із зазначенням в довідках суми грошового забезпечення, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “ Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із його складовими: “посадовий оклад”, “оклад за військовим (спеціальним) званням”, “надбавка за вислугу років 45%”, “надбавка за вислугу в слідчих органах 25%”, “надбавка за особливі умови праці 50%”, “ премія 10%”, “надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%” , “індексація”)
Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області здійснити розрахунок та формування Довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 : станом на 05.03.2019 року, станом на 29.01.2020 року, станом на 01.10.2020 року та станом на 01.01.2021 року із зазначенням в довідках суми грошового забезпечення, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із його складовими: “посадовий оклад”, “оклад за військовим ( спеціальним) званням”, “надбавка за вислугу років 45%”, “надбавка за вислугу в слідчих органах 25%”, “надбавка за особливі умови праці 50%”, “ премія 10%”, “надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%”, “індексація”)
Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області здійснити надсилання Довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 : станом на 05.03.2019 року, станом на 29.01.2020 року, станом на 01.10.2020 року та станом на 01.01.2021 року із зазначенням в довідках суми грошового забезпечення, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із його складовими: “посадовий оклад”, “оклад за військовим ( спеціальним) званням”, “надбавка за вислугу років 45%”, “надбавка за вислугу в слідчих органах 25%”, “надбавка за особливі умови праці 50%”, “ премія 10%”, “надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%” , “індексація”) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для здійснення перерахунку пенсії та виплаті недонарахованих сум пенсії.
Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області здійснити надсилання поштовим зв`язком з рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції Довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 : станом на 05.03.2019 року, станом на 29.01.2020 року, станом на 01.10.2020 року та станом на 01.01.2021 року із зазначенням в довідках суми грошового забезпечення, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення”
Ухвалою суду від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:1) позовної заяви відповідно до кількості учасників справи із уточненням найменування відповідача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із заначенням причин та доказів поважності його пропуску.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надано заяву (вх. №73221 від 10.12.2021), до якого долучено також клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, на обґрунтування якого зазначає, що про порушення своїх прав стосовно невірного розрахунку пенсії та складових у довідці відповідача № 128 від 01.09.2020 останній дізнався з особистого спілкування із пенсіонером МВС ОСОБА_2 у жовтні 2021 року. Враховуючи, що нормою частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути поданий межах строку звернення до адміністративного суду протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, вважає, що право на звернення до суду набув після спілкування із товарищем, а тому просить поновити йому строк звернення до суду в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у включенні в Довідку №128 від 01.09.2020 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 таких видів складових грошового забезпечення , як “ надбавка за особливі умови праці” - 50% та “ надбавка за вислугу у слідчих органах”-25%.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.
В даному випадку, суд наголошує на тому, що виплата пенсії є постійним платежем, розмір якої в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок пенсії.
Отже, з дня отримання пенсійних виплат, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Таким чином, позивач, будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів стосовно складових довідки №128 від 01.09.2020 та виплати пенсії, у встановлений законодавством строк до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Проаналізувавши подані позивачем обґрунтування та докази, суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у включенні в Довідку №128 від 01.09.2020 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 таких видів складових грошового забезпечення , як “ надбавка за особливі умови праці” - 50% та “ надбавка за вислугу у слідчих органах”-25% при цьому, належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано, а вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд визнає неповажними вказані в заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині позовних вимог.
При цьому, згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 39396146) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у включенні в Довідку №128 від 01.09.2020 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 таких видів складових грошового забезпечення , як “ надбавка за особливі умови праці” - 50% та “ надбавка за вислугу у слідчих органах”-25% – повернути.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя А.В. Сіпака
Судове рішення № 101917668, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 15.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/11169/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: