Рішення № 101916848, 02.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 р. Справа№200/2061/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення № 20 від 04.02.2021 року, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

24 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивачка просить суд:

- скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 20 від 04.02.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача переглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та призначити позивачці пенсію з часу подання нею заяви, з урахуванням загального стажу роботи 51 рік 2 місяці 11 днів, пільгового стажу за Списком № 1 - 22 роки 9 місяців 18 днів.

Позов обґрунтований тим, що позивач 01.02.2021 року, за допомогою веб-порталу Пенсійного фонду України звернулась із заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, проте рішенням № 20 від 04.02.2021 Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило позивачу у призначенні пенсії, оскільки позивач не надала довідок, що підтверджують її пільговий стаж та не досягла віку 49 років для реалізації права на пенсію за Списком № 1.

На думку позивача вказане рішення відповідача є незаконним, оскільки порушує її право на отримання пенсії, а тому звернулась до суду із даним позовом.

Відповідач, не погодившись із позовними вимогами, надав до суду відзив на позов ОСОБА_1 , в якому зазначив, що позивач звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення їй пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач вказує, що розглянувши додані позивачкою документи, встановив, що позивачкою не надано пільгових довідок, які підтверджують особливий характер роботи, оформлених відповідно до вимог додатку 5 Порядку № 637, у зв`яку із чим не видалось можливим визначити право для призначення пенсії та її вид.

Також відповідач вказує, що на момент звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 46 років 10 місяців. Загальний стаж за наданими документами та даними персоніфікованого обліку заявника склав 29 років м2 місяці 11 днів, пільговий стаж, який дає право на призначення пільгової пенсії відсутній.

Оскільки у позивача був відсутній, на момент звернення за призначення пенсії, необхідний пільговий стаж роботи, відповідач прийняв рішення, яким відмовив їй у призначенні пенсії.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення № 20 від 04.02.2021 року, зобов`язання вчинити певні дії прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 05 травня 2021 року суд зупинив провадження у справі № 200/2061/21-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення № 20 від 04.02.2021 року, зобов`язання вчинити певні дії, - зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20).

Ухвалою від 02 грудня 2021 року суд поновив провадження у справі № 200/2061/21-а.

Також 02 грудня 2021 року суд виніс ухвалу, якою здійснив заміну відповідача з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України в формі ID-картки, документ № НОМЕР_1 від 22.05.2019 (а.с. 8).

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи, 01.02.2021 року позивач звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення їй пенсії за віком до якої додала всі необхідні документи (а.с. 9).

Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та доданих до неї скан-копій документів, а саме: трудової книжки, диплома, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб, паспорта та ідентифікаційного номера та даних з реєстру застрахованих осіб за 1999-2020 роки, прйняло 04.02.2021 року рішення № 20, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії зам віком з підставі відсутності необхідного пільгового страхового стажу роботи (а.с. 10-11).

Так, у рішенні вказано, що заявником не надано пільгових довідок, які підтверджують особливий характер її роботи, оформлених відповідно до вимог додатку 5 Порядку № 637, у зв`язку з чим не видається за можливе визначити право для призначення пенсії та її вид.

Також у спірному рішенні зазначено, що на момент звернення ОСОБА_1 виповнилось 46 років 10 місяців. Загальний страховий стаж за наданими позивачем документами та даними персоніфікованого облікускладає 29 років 2 місяці 11 днів, пільговий стаж або спеціальний стаж, який дає право на призначення пільгової пенсії відсутній.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 , що виданий на ім`я позивача, встановлено, що остання в період з 02 вересня 1991 по 26 червня 1992 навчалась у ПТУ № 99 м. Маріуполя Донецької області та здобула середню освіту за професією машиніст крану металургійного підприємства (а.с. 12).

Трудова книжка серії НОМЕР_3 від 24.06.1992, що видана на ім`я ОСОБА_1 , має наступні записи:

- з 01.09.1991 по 22.06.1992 навчання у ПТУ № 99 м. Маріуполя;

- з 25.06.1992 по 14.03.1998 робота в Металургійному комбінаті ім. Ілліча м. Маріуполя на посаді машиніста крану металургійного виробництва 3-го розряду;

- з 14.03.1998 по 01.10.1998 робота в Металургійному комбінаті ім. Ілліча м. Маріуполя на посаді машиніста конвеєра 3-го розряду;

- з 01.10.1998 по 01.08.2011 робота в Металургійному комбінаті ім. Ілліча м. Маріуполя на посаді машиніста конвеєра 4-го розряду;

- з 01.08.2011 по 11.05.2015 робота в ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на посаді машиніста конвеєра 5-го розряду;

- з 11.05.2015 по 18.03.2016 робота в ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на посаді машиніста конвеєра 4-го розряду;

- з 18.03.2016 по теперешній час робота в ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на посаді машиніста конвеєра 4-го розряду (а.с. 13-зв. бік а.с. 13).

Довідкою від 19.03.2020, що видана ПАТ «ММК імені Ілліча», підтверджено, що позивач працювала в період з 14.03.1998 по 10.05.2015 на посаді машиніста конвеєру 3,4,5 розрядів, та в період з 11.05.2015 по 31.10.2015 на посаді машиніста конвеєру 4 розряду. У довідці вказано, що вказані посади передбачені Списком № 1, розділом ІІ, пунктом а, позиція 2а-3 (а.с. 14).

Індивідуальні відомості про застраховану особу відносно ОСОБА_1 містять відомості щодо спеціального стажу роботи останньої на ПАТ «Маріупольський металіургійний комбінат» за період з 2000 по 2020 рік за кодом «ЗП3013А1». (а.с. 15-зв. бік а.с. 16).

Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), код підстави «ЗП3013А1» з 05 січня 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії позивач звернулася до суду з даним позовом.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займала позивач протягом спірного періоду належать до відповідного списку №1.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Орган Пенсійного фонду України не зарахував до пільгового стажу періоди роботи позивача на пільгових умовах, виходячи з того, що заявником не надано довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи.

Відповідно до трудової книжки позивач з 01.09.1991 по 22.06.1992 навчалась у ПТУ № 99 м. Маріуполя; з 25.06.1992 по 14.03.1998 працювала в Металургійному комбінаті ім. Ілліча м. Маріуполя на посаді машиніста крану металургійного виробництва 3-го розряду; з 14.03.1998 по 01.10.1998 працювала в Металургійному комбінаті ім. Ілліча м. Маріуполя на посаді машиніста конвеєра 3-го розряду; з 01.10.1998 по 01.08.2011 працювала в Металургійному комбінаті ім. Ілліча м. Маріуполя на посаді машиніста конвеєра 4-го розряду; з 01.08.2011 по 11.05.2015 працювала в ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на посаді машиніста конвеєра 5-го розряду; з 11.05.2015 по 18.03.2016 працювала в ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на посаді машиніста конвеєра 4-го розряду; з 18.03.2016 по теперешній час працює в ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на посаді машиніста конвеєра 4-го розряду.

Трудова книжка позивача містить записи про пільговий характер роботи позивача, тому додаткове підтвердження цих обставин довідками, що вимагав відповідач, є таким, що не узгоджується з вимогами законодавства.

Разом з тим відсутність в трудовій книжці позивача запису про проведення атестації його робочих місць потребувало надання відповідного наказу або відповідної довідки.

Позивач до заяви про призначення їй пенсії, а також до матеріалів позову додала довідку від 19.03.2020, що видана ПАТ «ММК імені Ілліча», якою підтверджено, що остання працювала в період з 14.03.1998 по 10.05.2015 на посаді машиніста конвеєру 3,4,5 розрядів, та в період з 11.05.2015 по 31.10.2015 на посаді машиніста конвеєру 4 розряду. У довідці вказано, що вказані посади передбачені Списком № 1.

Проте, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, довідку від 19.03.2020 року при вирішенні питання щодо призначення пенсії позивачу до уваги не взяло. Посилання про її неприйняття з тих чи інших причин - в рішенні не зазначено.

Отже, вказана довідка в оскарженому рішенні не досліджувалась та не аналізувалась. Разом з тим вона мала значення для правильного вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії, адже вона визначає пільговий характер роботи позивача та підтверджує проведення атестації його робочих місць, що є умовою для призначення пенсії для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Посилання позивача щодо вікового цензу при призначенні їй пенсії судом не береться до уваги, оскільки підставою для відмови в її призначенні стала саме відсутність пільгового стажу.

Виходячи з наведеного порушене право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах підлягає відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення органу Пенсійного фонду України.

Разом з тим суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача зарахувати спірний період до пільгового стажу та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 оскільки відповідачем виконані не всі умови для прийняття рішення, а саме не досліджено та не проаналізовано надану позивачем довідку, яка мала значення для правильного вирішення питання про призначення позивачу пенсії.

Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органа Пенсійного фонду України.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем при зверненні до суду була сплачена сума судового збору у розмірі 908 грн. (а.с. 7).

Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений частково, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі - 681,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ: 13486010) про скасування рішення № 20 від 04.02.2021 року, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.02.2021 року № 20 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ: 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) від 01.02.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема щодо наявності у ОСОБА_1 пільгового стажу роботи, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) гривня.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 02 грудня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров