Рішення № 101916760, 15.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 р. Справа№200/7885/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344, м. Харків, пл. Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач 2) про:

- визнання протиправними дій відповідача 2 щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- скасування рішення відповідача 2 від 19.04.2021 № 204950010264 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язання відповідача 1 призначити з 11.04.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу роботи повний робочий день у шахті підземним гірником за період з 02.02.1998 по 11.04.2021 у ДВАТ «Шахта «Калінінська-Східна» ДП ДХК «Макіїввугілля»;

- зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, прийнявши для розрахунку пенсії довідки, підтверджуючи пільговий характер роботи.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії, оскільки його трудова книжка містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, а тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2021 адміністративну справу передано до Харківського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 апеляційну скаргу Корнієнка А.А. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу від 25.06.2021 задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 17.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В матеріалах справи наявний відзив відповідача 1 на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 надав трудову книжку, але в ній відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Позивач не надав довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи. Стосовно наданих довідок відповідач зазначає, що вони видані так званою Донецькою народною республікою. Оскільки це не підконтрольна українській владі територія, такі довідки не можуть розцінюватися в якості документів, які мають юридичну силу. В зв`язку з викладеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

11.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням № 204950010264 від 19.04.2021 відділу перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Пільговий стаж не зараховано, оскільки не надано виписки з наказів про атестацію робочих місць, перелік посад та пільгові довідки завірені печаткою ДНР.

За наданими документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи, так як копія трудової книжки, довідки, підтверджуючи пільговий характер роботи завірені печаткою ДНР. Не зараховано до страхового стажу періоди проходження військової служби, періоди навчання, так як не надані оригінали військового квитка та диплому про навчання. Страховий стаж з 01.01.2019 по 30.06.2014 зарахований по індивідуальним відомостям про застраховану особу.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту - Порядок № 637), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі по тексту - Порядок № 383), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 року № 58 (далі по тексту - Інструкція № 58), тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частина 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, оригіналу трудової книжки позивач не надав. Долучена ним до заяви про призначення пенсії копія трудової книжки засвідчена відділом кадрів Відокремленого підрозділу «Шахта «Калінівська-Східна» ДП «Макіїввугілля», який зареєстрований за адресою: 86136, місто Макіївка, вул. Шевченка, буд. 26А (з 14 квітня 2014 року - непідконтрольна українській владі території України).

Фактично позивач до заяви не надав жодних оригіналів документів, на які мав спиратися пенсійний орган для обліку стажу.

Загальновідомою є та обставина, що усі органи, організації, установи державної форми власності, в тому числі і органи Пенсійного фонду України, були евакуйовані з території проведення АТО ще наприкінці 2014 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 N 595 на підконтрольну Українській державі територію і продовжили свою роботу за місцем евакуації. При цьому, «ДНР» та «ЛНР» є терористичними організаціями і не визнаються Україною як державні утворення. Відповідно, органи державної влади України, включно із Пенсійним фондом України, не мають права здійснювати листування, робити запити та будь-яким іншим способом взаємодіяти із представниками самопроголошених «республік», а тому Пенсійний фонд України не має правової підстави для використання наданої представниками так званих «ДНР» та «ЛНР» інформації.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч. 2 ст. 9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тобто, документи, видані державними органами та органами місцевого самоврядування так званої "Донецької народної республіки", згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Отже в українській судовій практиці склалась позиція, що є безпідставним та нерозсудливим витребування у особи, що звертається за призначенням пенсії, додаткових довідок, крім виданих органами так званої «Донецької народної республіки», стосовно стажу набутого на території, яка наразі окупована. Позивачі в таких справах можуть надати довідки органів так званої «Донецької народної республіки», які судом враховуються в сукупності з іншими документами для захисту соціальних прав особи.

Однак в даній справі позивач не надав ані оригіналу трудової книжки, ані оригіналів військового квитка та диплому про навчання, що очевидно в його можливостях.

Також суд наголошує, що відповідно до п.1 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за умови досягнення пенсійного віку та наявності необхідного трудового стажу.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Позивачем до позовної заяви долучені накази про проведення атестації робочих місць шахти «Калінівська-Східна» від 23.03.1996, 29.12.1999, 31.12.2003, 31.12.2008, 29.08.2012, 29.08.2017, проте суд не вважає можливим їх прийняти для визначення правомірності рішення відповідача з огляду на таке.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх на дотримання принципів адміністративної процедури, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто до повноважень адміністративного суду належить визначення правомірності рішення пенсійного органу, яке прийняте з урахуванням тих документів, які в нього були на час прийняття рішення. Як вбачається з оскаржуваного рішення та не заперечується позивачем в позові, до заяви про призначення пенсії цих наказів він не надавав, що є недотриманням вищевказаних приписів законодавства.

Крім того спірним в даній справі є не зарахування відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи з 01.07.2014 по 11.04.2021, оскільки відсутні відомості про застраховану особи в цей період.

Як вбачається з наданих позивачем довідок, ВП «Шахта «Калінівська-Східна» ДП «Макіїввугілля», в якому він в цей період працював, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Тобто зазначене підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території та не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну українській владі територію України; в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані по спеціальному стажу позивача та дані про нараховану йому заробітну плату.

У п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV зазначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку […] і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України мають не лише встановити факт зайнятості особи повний робочий день на певних (визначених нормативно-правовими актами) роботах (посадах), а й встановити ту обставину, що під час зайнятості на зазначених посадах заявник був застрахованою особою, за яку щомісяця сплачувались страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж).

Згідно ч. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (Форма ОК-5) відомості про нараховану позивачу у спірний період заробітну плату та страховий стаж - відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача, який надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, вказаного періоду його роботи у ВП «Шахта «Калінівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» - є правомірним.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на встановлені в сукупності обставини, ненадання позивачем оригіналів трудової книжки, військового квитка, диплому, копій наказів про атестацію робочих місць, призвело до часткового зарахуванням пенсійним органом стажу позивача, а саме страхового стажу з 01.01.1999 по 30.06.2014 по індивідуальним відомостям про застраховану особи. Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.04.2021 № 204950010264 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію - задоволенню не підлягають.

Зважаючи, що при зверненні з адміністративним позовом позивач просив відстрочити сплату судового збору, суд з урахуванням прийнятого рішення, вважає необхідним стягнути з нього судовий збір в сумі 908,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш