Рішення № 101916726, 14.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 р. Справа№200/13461/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач) у якій просить :

визнати протиправними дії відповідача щодо застосування квітня 2015 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 31.03.2016 включно;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.04.2015 по 31.03.2016 включно;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.03.2016 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2015 по 30.11.2015 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - квітень 2015 року у сумі 144,56 грн., із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород, та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.206 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 9 380,06 грн., із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород, та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.04.2015 по 31.03.2016 включно у сумі 9 524,62 грн., із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород, та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 07.04.2015 по 30.09.2021 включно у сумі 120 152,65 грн. із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород, та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходів за період з 07.04.2015 по 31.03.2016 включно у сумі 120 152,65 грн. із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород, та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Позов мотивовано таким.

ОСОБА_1 з 07.04.2015 по 31.03.2016 проходив військову службу у Маріупольському об`єднаному міському військовому комісаріаті та отримував у Донецькому ОВК грошове забезпечення.

Протягом періоду проходження військової служби грошове забезпечення відповідачем нараховувалось позивачу не у повному обсязі, а саме не нараховано належним чином індексацію грошового забезпечення.

03.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому за час проходження служби індексації грошового забезпечення, на що, листом від 15.09.2021, фактично отримав відмову.

Крім того, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із не нарахуванням та невиплатою індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування правових підстав позову посилається на положення Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати.

Звертає увагу суду на практику Верховного Суду у аналогічній категорії справ.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Сторони із клопотанням про розгляд справи з повідомленням (викликом) у судове засідання не звертались.

Відповідачем надано відзив від 09.11.2021 № 06/565, де висловлено прохання у позові відмовити з огляду, зокрема, на таке.

Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не є уповноваженим органом у питанні формування грошового забезпечення військовослужбовців та здійснює нарахування й виплату останнього у межах затвердженого кошторису видатків. При цьому, враховуючи положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Щодо визначення базового місяця, то таким доцільно вважати день прийому на службу.

Судом установлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 є громадянином України паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

23 січня 2016 року позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_3 .

Не є спірним у справі (відповідачем не спростовується), що позивач проходив військову службу з 07.04.2015 по 31.03.2016 у Маріупольському об`єднаному міському військовому комісаріаті.

Відповідно довідки-розрахунку нарахованої і виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у Маріупольському ОМВК з 07.04.2015 по 31.03.2016, що видана Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 15.09.2021 за № 09/02/257 позивачу за період з квітня 2015 року по грудень 2015 року індексація не нараховувалась й відповідно не виплачувалась.

Згідно архівної відомості з травня 2015 року по квітень 2016 року у розділі вид оплат (нарахування) індексація відсутня.

У відповідь на заяву позивача від 31.08.2021 (вх.5865 від 03.09.2021) відповідачем направлено лист від 15.09.2021 № 09/02/1096, де позивача повідомлено, що у Державному бюджеті з січня 2016 року по лютий 2018 року не було закладено асигнувань на виплату індексації, а тому така не нараховувалась й не виплачувалась.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 18.10.2021 листом від 28.10.2021 № 09/02/1231 повідомлено такі обставини.

ОСОБА_1 прийнятий на військову службу у квітні 2015 року та йому, як новоприйнятому військовослужбовцю установлений базовий місяць березень 2015 року. У травні 2015 року мало місце підвищення грошового забезпечення у зв`язку із чим базовим місяцем став травень 2015 року.

Індексація грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку з відсутністю механізму нарахування та виплати відповідних асигнувань.

З наданої відповідачем архівної відомості відносно ОСОБА_1 за період з квітня 2015 року по березень 2016 року судом установлено відсутність даних щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. (п. 3 ст. 9 Закон № 2011)

До складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011)

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011).

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; (ст. 1 Закону № 1282)

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення); (ст. 2 Закону № 1282)

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. (ст. 4 Закону № 1282, у редакції до 24.12.2015 - 101 відсоток)

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. (ст. 6 № 1282)

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. (ст. 9 № 1282)

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. (далі - Порядок № 1078)

Пункт 2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

Пункт 4. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пункт 5 (у редакції до 24.12.2015) У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Пункт 5. (у редакції з 24.12.2015) У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Пункт 6. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

Пункт 10-2. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

(Порядок доповнено пунктом 10-2 згідно з Постановою КМ № 526 від 13.06.2012; в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015 - застосовується з 01.12.2015)

При цьому, суд звертає увагу на те, що приписами п. 10-1 Порядку № 1078, у редакції, чинній до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 (який застосовувався до 01.12.2015), було передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Пункт 14. Роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови №1294.

Висновки суду.

Щодо періоду з квітня 2015 року по грудень 2015 року.

Аналіз наведених положень Порядку № 1078 у відповідних редакціях дає підстави для висновку, щодо до 01.12.2015 для нарахування індексації обчислення індексу споживчих цін новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу при цьому за базовий місяць обирали місяць, що передує місяцю прийняття на роботу.

При цьому потрібно розмежовувати початок нарахування індексації - місяць прийняття на роботу та базовий місяць - місяць, що передує прийняттю на роботу (до 01.12.2015), який використовується з метою початку обчислення індексації саме з місяця прийняття на роботу. При цьому початок обчислення індексації не свідчить, що з місяця прийняття особи на роботу буде нараховано індексацію до виплати, натомість вказує, що розпочнеться сам механізм нарахування (обчислення).

Тому, оскільки ОСОБА_1 прийнято на роботу з квітня 2015 року, то відповідачем цілком обґрунтовано визначено у якості базового місяця для нарахування індексації березень 2015 року за період з квітня 2015 року до грудня 2015 року.

Водночас, відповідач стверджує, що у травні 2015 року мало місце підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 , тому травень 2015 року став базовим місяцем для нарахування індексації. При цьому індекс споживчих цін з травня по грудень 2015 року не перевищував поріг індексації, а тому підстави для нарахування індексації були відсутні.

Суд вважає, що відповідні твердження відповідача є помилковими, з огляду на таке.

Постановою № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови №1294.

Отже на законодавчому рівні грошове забезпечення позивача (постійні складові) залишалось незмінним, вказане підтверджується даними архівної відомості ОСОБА_1 з квітня 2015 року по березень 2016 року.

Натомість, збільшення грошового забезпечення позивача у вказані місяці відбулося не шляхом збільшення посадового окладу, а завдяки іншим видам грошового забезпечення, а відтак це не призводить до того, що травень 2015 року став базовим для нарахування індексації.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не доведено належними доказами (не надано суду), що у травні 2015 року мало місце підвищення саме грошового забезпечення позивача, а не інших виплат, які не впливають на розрахунок індексації.

Зокрема, суд звертає увагу, що винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, про що вказано у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 240/11441/19.

У цьому контексті суд також враховує таке.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08.08.2017, наданого на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18.07.2017р., зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 № 28/0/66-18, наданого на запит Військової частини А0998 № 2376 від 29.03.2018, наголошено на тому, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики від 09.02.2005 № 024-106 слідує, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 06.08.2012 № 169/10/137-12 у разі, коли грошовий дохід, з урахуванням суми підвищення, менше суми грошового доходу, з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.

Водночас, як свідчать дані Держстату України (доступно за посиланням http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2015/ct/is_c/isc_u/isc2015m_u.html) індекс споживчих цін у 2015 році складав: січень - 103,1; лютий - 105,3; березень - 110,8; квітень - 114,0; травень - 102,2; червень - 100,4; липень - 99,0; серпень - 99,2; вересень - 102,3; жовтень - 98,7; листопад - 102,0.

Отже, судом установлено, що: відповідачем неправильно визначено базовий період для нарахування індексації за проміжок часу з квітня 2015 року до грудня 2015 року, таким періодом є березень 2015 року; не враховано, що індекс інфляції перевищував показник 101 у наведені вище періоди; для розрахунку індексації ураховуються лише постійні складові грошового забезпечення.

Ураховуючи, що обов`язок обчислення сум належної військовослужбовцю індексації покладено на роботодавця та наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2015 по 30.11.2015, то належним способом захисту, за встановлених судом обставин, є зобов`язання Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2015 року по листопад 2015 року, виходячи з базового місяця - березень 2015 року.

Щодо періоду грудень 2015 року - березень 2016 року.

Як вже відзначалось, пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений у новій редакції Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою, у тому числі, внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 у справі № 400/3017/19 щодо періоду з 01 грудня 2015 року зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Відтак, за період з 01.12.2015 по 31.03.2016 позивач має право на проведення індексації грошового забезпечення, виходячи з базового місяця - січня 2008 року, на підставі Постанови № 1274.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 справа № 200/9297/19.

Матеріали справи свідчать (зворотнього не доведено), що позивачу за спірний період нарахування індексації не здійснювалось.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2016.

Належним способом захисту буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2016, виходячи із базового місяця - січень 2008 року.

Щодо нарахування та виплати індексації у розрахованих позивачем сумах, то відповідні дії мають вчинятись роботодавцем. Станом на момент розгляду справи у суду відсутні підстави констатувати порушення прав позивача у частині правильності визначення розміру індексації, оскільки остання не нараховувалась відповідачем, отже відповідні вимоги є передчасними.

Щодо позовних вимог про відрахуванням з нарахованої індексації 1,5 % військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Відповідно. до пп. 171.1 п. 171 ст. 171 Податкового кодексу України (далі - ПК України) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Пунктом 168.5. ст. 168 ПК України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, … , спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. (далі - Порядок № 44)

Пункт 2. Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, …, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пункт 3. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"

Пункт 4. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Пункт 5. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Пункт 6. Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Висновки суду.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 справа № 812/1048/17 зазначив, що доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення він втратив статус особи рядового і начальницького складу ОВС є необґрунтованими, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення та проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача. Також вказав, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 справа №815/5826/16 зазначено: «Щодо позовних вимог щодо виплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за не отримане речове майно, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними.».

Отже, після набрання рішенням у даній справі законної сили на відповідача покладається безумовний обов`язок виконати рішення суду.

Поряд із цим на відповідача, як податкового агента, Законом покладено кореспондуючий обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.

У цьому контексті, право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання. Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.

Отже, у суду наразі відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача бажану ним компенсацію, оскільки відповідний обов`язок виникає одночасно з виплатою індексації грошового забезпечення, тобто у майбутньому, отже відповідні вимоги є передчасними.

Щодо нарахування, виплати й стягнення на користь позивача з відповідача компенсації втрати частини доходів у загальній сумі 120 152,65 грн.

Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050)

Стаття 1.

Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2.

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: сума індексації грошових доходів громадян;

Стаття 3.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. (далі - Порядок № 159)

Пункт 1. Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пункт 2 Порядку № 159. Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Пункт 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: сума індексації грошових доходів громадян; (Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 355 ( 355-2021-п ) від 14.04.2021).

Пункт 4. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

5. Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць

Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402) передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Аналогічне викладено у ч. 5 ст. 242 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 (постанова від 30.01.2019) зробила висновок відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.

З цих підстав суд застосовує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20, а саме: «Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17.

Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу № 240/11882/19, вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Суд при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та вважає, що наведені правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.

Крім того, аналогічна позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.».

З викладених підстав, суд не застосовує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 160/35/20.

Отже, позов у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 07.04.2015 по день фактичної виплати індексації.

Щодо визначення конкретної суми компенсації, то вказані вимоги є передчасними, що обґрунтовується підставами наведеними судом вище.

Отже, підсумовуючи викладене, позов належить задовольнити частково у спосіб зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2015 року по листопад 2015 року з визначенням базового місяця - березень 2015 року, а за період з грудня 2015 року по 31 березня 2016 року - січень 2008 року та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 07.04.2015 по день фактичної виплати індексації.

Щодо встановлення судового контролю.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 67, ЄДРПОУ 08301764) про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження служби (07.04.2015 - 31.03.2016) у Донецькому обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Зобов`язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.04.2015 по 30.11.2015 виходячи із базового місяця - березень 2015 року, а за період з 01.12.2015 по 31.03.2016 - січень 2008 року.

Зобов`язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 07.04.2015 по день фактичної виплати індексації.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 14 грудня 2021 року.

Суддя І.В. Буряк