Рішення № 101916536, 15.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року Справа № 160/17215/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/000049/1 від 13.05.2021р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення про коригування митної вартості товарів митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки, ТОВ «Омега» надані до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом.

Натомість, відповідачем не наведено доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Крім того, позивач, посилаючись на судову практику Верховного Суду, зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою подах документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівням митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Надання певного переліку витребуваних документів може бути підставою для визнання митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості протиправними, оскільки товариство надало усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару. Таким чином, в порушення частини 3 статті 53 Митного кодексу України у митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів, оскільки подані декларантом документи не містять розбіжності.

Ухвалою суду від 27.09.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів позивача та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до вимог чинного законодавства. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

23.10.2021 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

Позивач вважає неправомірним застосування Дніпровською митницею Держмислужби другорядного методу для визначення митної вартості, у зв`язку з порушенням порядку його застосування, що передбачений Митним кодексом України, а отже, втручанням в зовнішньоекономічну діяльність та порушенням принципу свободи підприємницької діяльності.

Позивач просить позовні вимоги ТОВ «Омега» задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега» (покупець) та Ningbo Multi Channel Co., Ltd. (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №010716 від 01.07.2016 року, у відповідності до умов п. 1.1 якого продавець зобов`язується у порядку та на умовах, встановлених сторонами виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товари, які зазначені у специфікаціях.

Згідно з п. 2.1 контракту ціни на товар встановлюються в специфікаціях до цього контракту в доларах США та включають в себе вартість товарів, упаковки, тари, маркування, стікерування, навантаження на транспортний засіб, доставки до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні продавця та видачі товаросупроводжуючих документів, вказаних в п. 4.8 цього контракту.

Відповідно до п. 3.1 оплата за даним контрактом здійснюється покупцем в розмірі 100% від вартості товару зазначеному у підписаному обома сторонами специфікації протягом 90 календарних днів після відвантаження товару, відповідно до підписаної специфікації.

Сторони погодились, що товар має бути поставлений на умовах FOB Нінгбо, Китай, згідно з умовами Інкотермс 2010, як що інше не погоджено в специфікації та інвойсі (п. 4.2 контракту).

Як встановлено судом, відповідно до специфікації № 95 від 22.03.2021 року, було здійснено поставку товарів.

Згідно зі специфікацією № 95 від 22.03.2021 року визначені умови поставки, а саме: FOB Нінгбо, Китай. Загальна сума товару становить 70 223,30 дол. США.

Згідно з інвойсом від 22.03.2021 року № B21LE01019-3 вартість ввезеного товару становить 70 223,30 дол. США.

З метою митного оформлення товару позивачем до митного оформлення подана електронна митна декларація №UA110130/2021/013070 від 11.05.2021 року, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари: товар № 1 - іграшки, виготовлені з латексу: Balloons / кульки повітряні, арт. 19К192 – 3600 шт. (5 шт. в наборі, упаковано в єдину упаковку, перепакуванню не підлягає); товар № 2 - кухонне приладдя дерев`яне, з деревини не тропічних порід: Tablewareset/ набір столових приборів, арт. 21F0183 – 2160 шт.; (6*3 предмети – ніж, виделка, ложка, упаковано в єдину упаковку, перепакуванню не підлягає); товар № 3 - взуття та підошви з пластмаси, з верхом з текстильних матеріалів, тапочки кімнатні: Slippers/ капці, арт. 20Т0149 – 1600 пар; Slippers/ капці, арт. 20Т0152 – 1600 пар матеріал виготовлення – ПВХ, поліестер; товар № 4 - капелюхи плетені зі смужок (матеріал: солом`яний папір, поліестр), формований, з оздобленням: Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0069 – 600 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0073 – 600 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0075 – 600 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0078 – 600 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0079 – 600 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0081 – 600 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0083 – 600 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0086 – 600 шт.;Beachhat / капелюх пляжний, арт. 20Т0093 – 600шт.; Beachhat / капелюх пляжний, арт. 20Т0096 – 600шт.;Beachhat / капелюх пляжний, арт. 20Т0097 – 600шт.; Мenhat / капелюх чоловічий, арт. 20Т0098 – 600 шт.; Мenhat / капелюх чоловічий, арт. 20Т0099 – 600 шт.; Beachhat / капелюх пляжний, арт. 20Т0105 – 600шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0033 – 720 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0039 – 720 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0048 – 720 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0057 – 720 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0058 – 720 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0059 – 720 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0060 – 720 шт.; Womenhat / капелюх жіночий, арт. 20Т0061 – 720 шт.; Childrenhat / капелюх дитячий, арт. 20Т0062 – 720 шт.; Childrenhat / капелюх дитячий, арт. 20Т0063 – 720 шт.; товар № 5 - інструмент ручний, побутовий, з недорогоцінних металів Saladspressmold/ перс форма для салатів, арт. AFY1814-1 – 1152 шт.; Saladspressmold / перс форма для салатів, арт. AFY1814-2 – 1152 шт.; Saladspressmold / перс форма для салатів, арт. AFY1814-3 – 1152 шт.; Cookiecutterset / набір форм для вирізання печива, арт. AFY1801-43 – 1920 наборів (упаковано в єдину упаковку, переупакуванню не підлягає); Cookiecutterset / набір форм для вирізання печива, арт. AFY1801-7 – 1920 наборів (упаковано в єдину упаковку, переупакуванню не підлягає); товар № 6 - прибори столові або кухонні, з пластмас: Pastrytube / кондитерський шприц, арт. AAR 0757 – 1152 шт.; Measuringspoonset / набір мірних ложок, арт. САХ206А – 1152 шт., (6 шт. в наборі, упаковано в єдину упаковку, перепакуванню не підлягає); Pastrytube / кондитерський шприц, арт. ВЕР4643 – 1152 шт., (упаковано в єдину упаковку, перепакуванню не підлягає); Icetray / форма для льоду, арт. 21АТ1500 – 1600 шт.; товар № 7 - вироби кухонні, з чорних металів (вуглецевої сталі), фарбовані: Cakemoldset / набір форм для випікання, арт. ВНМ4466С – 960 шт., (3 шт. в наборі, упаковано в єдину упаковку, перепакуванню не підлягає); товар № 8 - набори освітлювальних приборів, що використовуються для прикрашення новорічних ялинок: FairyLights / гірлянда, арт. 20BL001 – 1000 шт.; FairyLights / гірлянда, арт. 20BL002 – 1000 шт.; товар № 9 - вироби побутові з чорних металів, не емальовані, не фарбовані, не лаковані: Grillcleaningbrush / щітка для гриля, арт. 18FJ799 – 600 шт.;товар № 10 - взуття для дорослих, що не закриває щиколотку, на підошві та з верхом з полімерних матеріалів (поліестр), із ремінців що кріпляться до підошви штифтами, без каблука, розміри 40 – 45: Beachslippersformen / капці пляжні чоловічі, арт. 20TJ1358 – 2160 пар; Beachslippersformen / капці пляжні чоловічі, арт. 20TJ1359 – 1368пар; Beachslippersforwomen / капці пляжні жіночі, арт. 20TJ1418 – 1008пар; Beachslippersforwomen / капці пляжні жіночі, арт. 20TJ1313 – 1620пар; Beachslippersforwomen / капці пляжні жіночі, арт. 20TJ1314 – 1620пар.; товар № 11 - сумки, з лицевою поверхнею з синтетичних матеріалів: Beachbag / сумки пляжні арт. 21F0020 – 600 шт.; Beachbag / сумки пляжні арт. 21F0025 – 600 шт.; товар № 12 - спорядження для кемпінгу, виготовлене з синтетичних матеріалів, двошаровий килимок для кемпінгу, перший шар – непромокаюча полімерна підкладка, другий – синтетична тканина. З можливістю компактного складання та перенесення за допомоги пришитої ручки: Beachmat / килимок для пляжу арт. 20Т0019 – 1200 шт.; Beachmat / килимок для пляжу арт. 20Т0024 – 1500 шт.;товар № 13 - ковдри та пледи дорожні з синтетичних волокон, не трикотажні: Blanket/ плед, арт. 18J1650-1 – 90 шт.;товар № 14 - посуд столовий з фарфору, глазурований, декорований малюнком: Ceramicplate / тарілка керамічна, арт. 21АТ666 – 960 шт.; Ceramicplate / тарілка керамічна, арт. 21АТ667 – 960 шт.; Ceramicplate / тарілка керамічна, арт. 21АТ668 – 960 шт.; Ceramicsalad-dish / салатник керамічний, арт. 21АТ669 – 1680 шт.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару відповідно до інвойсу від 22.03.2021 року № B21LE01019-3 - 70 223,30 доларів США.

Митна вартість товару заявлена позивачем визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт, сертифікат якості від 22.03.2021 року; пакувальний лист б/н від 22.03.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) №B21LE01019-3 від 22.03.2021 року; коносамент №NBSL106675Aвід 07.04.2021 року; автотранспортна накладна №726 від 06.05.2021 року; сертифікат про походження товару №G217995449800053 від 31.03.2021 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № UAIM0359433 від 06.05.2021 року; специфікація №95 від 22.03.2021 року; зовнішньоекономічний договір №010716 від 01.07.2016 року.

У відповідності до ст. 337 Митного кодексу України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1) Поставка оцінюваних товарів №1-14 здійснюється на підставі контракту з виробником товару – компанією Ningbo Multi Channel Co., Ltd. (Китай) на комерційних умовах FOB Ningbo.

Відповідно до частини 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визнані митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає такій сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торгівельною палатою, та чинні з 01.01.2011 року комерційні умови FOB «франко борт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики витрат або пошкодження товару покладається на покупця. За умов терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна.

Декларантом до митного оформлення надано рахунок від 06.05.2021 року № UAIM0359433, виставлений компанією «СМА СіДжиЕМ Шиппінг Едженсіз Україна» для ТОВ «Омега». Однак, даний документ не має посилань на договір, відповідно до якого встановлений даний рахунок.Договірні відносини між даними підприємствами не підтверджено декларантом тим, що договір транспортування до митного оформлення не надано.

2) Згідно зазначеного рахунку, розрахунок транспортних витрат здійснено за курсом 1 дол. США = 27,9014 грн. Разом з тим, відповідно до курсу НБУ станом на дату видачі транспортного рахунку (06.05.2021 року) курс 1 дол. США = 27,7339 грн. Таким чином, заявлений курс перерахунку валют не підтверджено документально, що впливає на числове значення транспортних витрат та витрат на страхування товару, розмір яких впливає на рівень митної вартості товару як бази оподаткування.

3) Відповідно до зовнішньоекономічної угоди від 01.07.2016 року №010716 «строки поставки і відвантаження кожної партії товару узгоджується сторонами в специфікаціях або додатках до цього контракту». Проте, дана інформація відсутня у специфікації № 95 від 22.03.2021 року.

Відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2021 року №UA110130/2021/000049/1 вбачається, що митним органом зобов`язано позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявністю) наступні документи: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрат на транспортування не включено у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) якщо здійснювалось страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) копія митної декларації країни-відправлення.

Також, як встановлено судом з графи 33 рішення про коригування митної вартості від 13.05.2021 року №UA110130/2021/000049/1, позивач листом від 13.05.2021 року №13-051 надано інформацію щодо неможливості подачі додаткових документів протягом встановленого законодавством терміну.

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2021 року №UA110130/2021/000049/1, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів № № 3, 10 та 14 скориговано за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод), відповідно до ст. 64 МК України.

Крім того митним органом відмовлено у прийнятті вказаної спірної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2021/00197.

Скориставшись правом, передбаченим п. 7 ст. 55 МК України, позивач задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за ЕМД № UA110130/2021/013387 від 13.05.2021 року.

Вважаючи вказане рішення №UA110130/2021/000049/1 від 13.05.2021 року про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, шо стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

Судом встановлено, що в рішенні №UA 110130/2021/000049/1 від 13.05.2021 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість товару № 3 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за ЕМД UA від 24.02.2021 року 500490/2021/2361на рівні 3,3763 дол/пара; митна вартість товару № 10 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за від 20.02.2021 року ЕМД UA 205030/2021/3516 на рівні 3,1103 дол/пара; митна вартість товару № 14 ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за від 11.05.2021 року ЕМД UA 100300/2021/11518 на рівні 3,1634дол/кг.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Щодо доводів митного органу, що рахунок від 06.05.2021 року № UAIM0359433, виставлений компанією «СМА СіДжиЕМ Шиппінг Едженсіз Україна» для ТОВ «Омега» не має посилань на договір, відповідно до якого виставлено даний рахунок, суд зазначає, що рахунок UAIM0359433, в якому зазначена вартість доставки та строк оплати товару містить посилання на коносамент NBSL106675A. Згідно даних коносаменту NBSL106675A можна ідентифікувати який товар транспортувався, номер контейнеру, з якого місця до якого здійснювалася доставка, строки доставки товару, хто відправляв товар і хто його отримував. Номер контейнеру також зазначено у пакувальному листі, який є невід`ємною частиною інвойсу.

Отже, вказані документи у повній мірі надають можливість визначити розмір вартості транспортних витрат, які заявлені при декларуванні і є складовою митної вартості.

Таким чином, відсутність в рахунку UAIM0359433 посилання на договір з компанією «СМА СіДжиЕМ Шиппінг Едженсіз Україна» і ненадання його до митного оформлення жодним чином не перешкоджає для числового визначення розміру митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що відповідно до умов рахунку UAIM0359433 оплата передбачена до 14.05.2021 року.

Отже, на момент митного оформлення строк оплати за доставку ще не настав, у зв`язку з чим відповідні документи про оплату до митного оформлення не надавалися.

Отже, на думку суду, відсутні сумніви у достовірності наданих до митного оформлення документів та зазначених у них відомостей.

Суд відхиляє твердження митного органу щодо твердження митного органу, що розрахунок транспортних витрат здійснено за курсом 1 дол. США = 27,9014 грн., натомість, відповідно до курсу НБУ станом на дату видачі транспортного рахунку (06.05.2021 року) курс 1 дол. США = 27,7339 грн., що свідчить про не підтвердженість документально заявленого курсу перерахунку валют, що впливає на числове значення транспортних витрат та витрат на страхування товару, розмір яких впливає на рівень митної вартості товару з наступних підстав.

Відповідно до рахунку від 06.05.2021 року UAIM0359433, вбачається, що витрати на транспортування становлять 213 194,60 (7 641,00 дол. США*27,9014 грн.) грн., у тому числі 3,934,10 (141,00 дол.США*27,9014 грн) грн. – витрати на страхування. Страхування здійснюється компанією «СМАС іДжиЕМ Шиппінг Едженсіз Україна», яка здійснювала перевезення товару.

Поряд з цим, суд зазначає наступне, згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. До зазначених документів можуть належати, зокрема, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

Слід також зазначити, що митним органом вказано, що курс валют станом на день виставлення рахунку становив 1 дол. США = 27,7339 грн. З цього випливає, що вартість на транспортування повинна була складати 211 914,73 грн. (7 641,00 дол. США*27,7339 грн.), тобто меншим ніж заявлено позивачам.

Однак, в силу вимог ч. 10 ст. 58 МКУ це не має значення, адже рахунок все одно підлягав сплаті та позивачем була збільшена митна вартість на вартість цих послуг, а відтак і сума митних платежів.

Що стосується посилання відповідача на те, що у специфікації №95 відсутня інформація щодо строків поставки та відвантаження кожної партії товару, суд зазначає, що в Специфікації №95 зазначено велику кількість товару, при цьому, в рахунку UАІМ0359433, коносаменті NBLS106675A, частково зазначений товар, який міститься в Специфікації №95, оскільки відповідні графи цих документів не містять необхідного об`єму для перелічення всього товару. Так, рахунок UАІМ0359433 містить посилання на коносамент NBLS106675A. Коносамент NBLS106675Aв свою чергу містить посилання на контейнер та пломбу №GESU6079440/P9782833. Крім того, в пакувальному листі б/н від 22.03.2021 року, який є невід`ємною частиною інвойсу №В21LЕ01019-3 від 22.03.2021 року міститься повний перелік товару та має посилання та контейнер і пломбу №GESU6079440/P9782833.

Отже, вищезазначеним документами чітко передбачено, який саме товар перевозився.

При цьому, суд зазначає, що у специфікації №95 до контракту дійсно не зазначені строки поставки та відвантаження кожної окремої партії товару.

Однак, у сукупності з усіма доданими до митного оформлення документами чітко вбачається, коли саме була здійснена поставка, і коли було здійснено відвантаження товару, у зв`язку з чим даний факт не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару та коригуванні митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4ст. 53 Митного кодексу України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018р. у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019р. у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019р. у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019р. у справі № 520/9022/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення №UA110130/2021/000049/1 від 13.05.2021 року про коригування митної вартості товарів, є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2790,99 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 66767177 від 15.09.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2790,99 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/000049/1 від 13.05.2021р.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (49041, м.Дніпро, Панікахи, 15, код ЄДРПОУ 30982361) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 2790,99 грн. (дві тисячі сімсот дев`яносто гривень 99 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15.12.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька