Рішення № 101915617, 09.12.2021, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/676/21

Провадження №2/603/257/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2021 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання - Швець Н.С.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Монастириська міська рада

предмет позову: визнання права на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Представник позивача адвокат Андрусенко І.Я. звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за ним право на:

- земельну частку (пай) в спілці селян «Маяк», згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ТР №016967, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №61;

- встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно - оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай). Крім того у свідоцтві про народження ОСОБА_1 відсутній запис про батька позивача, в зв`язку з чим неможливо встановити факт родинних відносин із спадкодавцем.

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 22.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, та вступила у фактичне управління спадковим майном.

ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, в позовній заяві представник позивачка просить розгляд справи проводити в його відсутності та відсутності позивача.

Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи в якій вказав, що з обставинами викладеними у заяві Монастириська міська рада погоджується та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 89 років в с.Криниця Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 12.05.1997 року.

Ще за життя померлому належала:

- земельна частка (пай) в спілці селян «Маяк», згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ТР №016967, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №61, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області 16.09.2021 року за №586, Інформацією Відділу №6 Управління у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 03.11.2021 року №29-19-0.396-184/309-21.

Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дочка - ОСОБА_1 що підтверджується довідкою виданою виконкомом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області 16.09.2021 року за №586, згідно якої з ОСОБА_2 на день його смерті проживала (зареєстрована) його дочка ОСОБА_1 ..

У той же час, постановою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 06.11.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Крім того у свідоцтві про народження ОСОБА_1 відсутній запис про батька, в зв`язку з чим неможливо встановити факт родинних відносин із спадкодавцем.

Так, з матеріалів справи встановлено, що на вказане в позовній заяві спадкове майно претендує ОСОБА_1 , як дочка спадкодавця та спадкоємець за законом, проте при видачі свідоцтва про народження позивача в ньому не була внесена запис про батька спадкоємця.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується:

-Довідкою виданою Монастириською міською радою 16.09.2021 року за №586, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою ОСОБА_2 ;

-Записами в погосподарській книзі с.Криниця Монастириського району Тернопільської області по домогосподарству у якому проживала ОСОБА_1 за1958-1960, 1961-1963, 1974-1976, 1977-1979, 1980-1982, 1986-1990, 1991-1995, 1996-2000 роки, з яких встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-Свідоцтвом про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

-Свідоцтвом про одруження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого 03.11.1966 року, згідно якого ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

З аналізу вищезазначених документів та даних, які в них містяться судом встановлено, що при складанні (видачі) правовстановлюючого документу: свідоцтво про народження ОСОБА_7 , органом, який його складав не були внесені відомості про батька позивача, а саме ОСОБА_2 , що є недопустимим у відповідності до свідоцтва про народження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім зазначеного, судом з матеріалів справи встановлено, що оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ТР №016967 - втрачено, що підтверджується повідомленням в засобах масової інформації, а саме в газеті Вісті Придністров`я від 02.12.2021 року.

В зв`язку з втратою оригіналу вищевказаного правовстановлюючого документу нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується постановою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 06.11.2021 року.

V. Джерела права й акти їх застосування.

Спірні відносини, що виникли між сторонами пов`язані з реалізацією позивачем свого права на спадкування, а тому регулюються нормами книги «Спадкове право» Цивільного кодекс України (далі - ЦК України).

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення родинних відносин суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для звернення до нотаріальної контори, оскільки він претендує на спадкове майно після смерті свого батька - ОСОБА_2 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, викладених в інформаційному листі Верховного Суду України від 19.06.2013 року щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в графі «Встановлення факту родинних відносин між фізичними особами» факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК в старій редакції) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, факт, що просить встановити заявник має юридичне значення.

Судом виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право.

Факт родинних відносин спадкоємця з спадкодавцем на час відкриття спадщини доведено доказами які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 то заявлені вимоги про встановлення родинних відносин в даній частині підлягають задоволенню.

Даючи оцінку спірним правовідносинам щодо визнання права на спадкове майно, суд виходить із такого.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( 1963 р.), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Як вбачається з матеріалів справи на час смерті ОСОБА_2 , тобто на час відкриття спадщини, був чинним ЦК Української РСР 1963 року, тому при вирішенні питання про прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ТР №016967 та визнання за нею права на це майно, яке належало ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом необхідно керуватися ст. 549 ЦК Української РСР в якій зазначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (1963р.), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в п.65 правових позицій від 01.12.97 vd971201 висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв`язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році роз`яснила, що відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) і прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

В зв`язку з наведеним та у відповідності до роз`яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року щодо питання визначення належності майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) суд вважає, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 як дочка спадкодавця та спадкоємець першої черги за законом оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу - Сертифікату на земельну частку (пай), позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, що підтверджується відмовою державної нотаріальної контори від 06.11.2021 року у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Так, щодо спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 , а саме, земельної частки (пай) в спілці селян «Маяк», згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ТР №016967, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №61 і яке фактично прийняла ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як слідує з матеріалів справи оригінал Сертифікату на земельну частку (пай) був втрачений.

Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат сертифікату міг лише її власник.

Так як матеріалами справи доведено існування Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №016967, який належав ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у вигляді права на земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №016967.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже судом встановлено, що відсутність правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових прав на земельну частку (пай) згідно закону після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права останнього на земельну частку (пай).

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. 529, 534, 549 ЦК України (1963 року) суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування:

- право на земельну частку (пай) в спілці селян «Маяк», згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ТР №016967, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №61.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.12.2021 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), проживає за адресою: с.Криниця Чортківський район Тернопільська область.

Відповідач: Монастириська міська рада, (код ЄДРПОУ 04058433), адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 19. м.Монастириська Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян