Ухвала суду № 101915272, 13.12.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/6820/15-ц

пр № 6/464/219/21

У Х В А Л А

10 грудня 2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі судді Шашуріної Г.О.

секретаря судового засідання Бенцак А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну стягувача його правонаступником,

у с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» щодо виконаня рішення у справі № 464/6820/15-ц за позовом ПАТ «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500961484, покликаючись, що відбулось відступлення права вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано судді Шашуріній Г.О.

У судове засідання призначене на 12:00 год 10 грудня 2021 року учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлялись про дату, час та місце її розгляду, проте їх неявка не є перешкодою для розгляду даної заяви. Представник заявника подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2015 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АЛЬФА БАНК» заборгованість за кредитним договором № 500961484 від 07 жовтня 2010 року в розмірі 46 653,97 грн заборгованості та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 466, 54 гривень. Рішення набрало чинності 19 жовтня 2015 року. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 3 роки.

21 червня 2016 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» укладено договір факторингу № 1, згідно з умовами якого право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до останнього, що стверджується додатком № 1 до вказаного договору.

21 червня 2016 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» укладено договір факторингу № 1, згідно з умовами якого право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до останнього, що стверджується додатком № 1 до вказаного договору.

26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» укладено договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА, згідно з умовами якого право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до останнього, що стверджується додатком № 1-1 до вказаного договору.

16 січня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16-01/19/1, згідно з умовами якого право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до заявника, що стверджується додатком № 1-1 до вказаного договору.

За положеннями ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічне положення встановлено ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»- у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 25 червня 2019 року справі № 910/10031/13; від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 24 травня 2021 року у справі № 911/4460/21, від 30 липня 2019 у справі № 5/128 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження (стягувача) неможлива, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, п.1 ч.1ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

З огляду на викладене, заявником не подано доказів, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання був поновлений судом, відтак виключає можливість задоволення такої заяви. Суд дійшов переконання про відмову у задоволенні заяви за необґрунтованістю. У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний висновок суду. При цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.258-261, 268, 353, 442 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну стягувача його правонаступником відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 10 грудня 2021 року.

Суддя Г.О.Шашуріна