Рішення № 101911147, 09.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2021Справа № 910/12651/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі"

про усунення перешкод у користуванні майном

Представники учасників справи:

від позивача: Вільчинська Н.І. (дов. № 04/1 від 05.01.2021);

від відповідача: Тараненко Г.Ю. (дов. № 416 від 17.12.2020);

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (відповідач) про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4, шляхом вивезення автомобіля ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортний засіб ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" безпідставно займає місце на території ведення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський", внаслідок чого відповідач зобов`язаний усунути перешкоди у користуванні позивачем займаного автомобілем місця, шляхом примусового вивезення автомобіля ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 з території ведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" господарської діяльності за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/12651/21, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі", призначено підготовче засідання на 23.09.2021.

20.09.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" є формальним власником транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 . Так, на підставі Договору фінансового лізингу № 3931-08/10/15-Н від 13.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі" сплатило усі лізингові платежі та фактично викупило предмет лізингу - транспортний засіб ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , однак не звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" для здійснення перереєстрації права власності на предмет лізингу. За твердженням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" відповідачем у справі має бути Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі" як особа, що на законних підставах володіє транспортним засобом.

23.09.2021 підготовче засідання по справі відкладено на 12.10.2021.

У судовому засіданні 12.10.2021 представник позивача подав відповідь на відзив. Позивач просив позов задовольнити та зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" є належним відповідачем у справі.

12.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 04.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.12.2021.

У судовому засіданні 09.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі" (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 3931-08/10/15-Н до Генерального Договору фінансового лізингу № 3931 від 23.09.2015 (далі - Договір).

Відповідно до п. 3 Договору предметом лізингу є автомобіль ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Згідно з Актом прийому-передачі предмету лізингу від 30.11.2015 лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв, в якості предмету лізингу наступне майно: автомобіль ЗАЗ Lanos, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 8.6., 8.7. Генерального Договору фінансового лізингу передача права власності на предмет лізингу у випадках, передбачених п.п. 8.2., 8.3., 8.4. Генерального договору, здійснюється за Актом про передачу права власності після здійснення лізингодавцем всіх дій зі зняття предмета лізингу з обліку в органах ДАІ протягом 10 (десяти) робочих днів після повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань (в т.ч. зі сплати всіх платежів) за відповідним Договором. Лізингоодержувач власними силами і за свій рахунок зобов`язаний надати предмет лізингу для зняття з обліку в органах ДАІ у визначені лізингодавцем час і місце.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" надаються платні послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів фізичним та юридичним особам за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4 на підставі Договору оренди нерухомого майна № 1013 від 15.07.2020, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський".

Позивач зазначає, що для визначення вартості відновлювального ремонту йому було передано автомобіль ЗАЗ Lanos, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

30.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" було направлено лист № 407 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" з пропозицією направити представника для вирішення питання стосовно автомобіля ЗАЗ Lanos, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Листом від 13.11.2019 № 28679 відповідач запропонував позивачу звернутися до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі", оскільки автомобіль ЗАЗ Lanos, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 було передано останньому у тимчасове платне володіння та користування на підставі Акту приймання передачі від 30.11.2015. Відповідач зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" не виникло жодних зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський".

Листом від 19.11.2019 № 467 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі" щодо вирішення питання про оплату заборгованості та вивезення транспортного засобу.

Листом від 16.12.2019 № 506 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" повторно звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" з вимогами забрати автомобіль ЗАЗ Lanos, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 з території підприємства.

28.10.2020 позивачем направлено адвокатський запит на адресу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) з проханням надати довідку про власника автомобіля ЗАЗ Lanos, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Згідно листа Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) від 05.11.2020 № 31/26-351 транспортний засіб ЗАЗ Lanos, 2014 року випуску, об`єм двигуна 1498 куб.см., дата реєстрації 28.11.2015, зареєстрований на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд".

Актом щодо розміщення транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 встановлено, що станом на 15.04.2021 автомобіль зберігається на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський".

Позивач звертався до відповідача з претензіями у яких вимагав вивезти автомбіль ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 з території Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський".

У відповідях на претензії відповідач зазначав, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" не виникло жодних зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський". Для вирішення питання оплати ремонту транспортного засобу та зберігання його на стоянці відповідач пропонував звернутися до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі".

Внаслідок того, що транспортний засіб ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" безпідставно займає місце на території ведення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський", останнє звернулося з позовом до суду з вимогами про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом примусового вивезення автомобіля ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 з території позивача.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (п. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним користування та розпоряджання своїм майном за своєю правовою природою є негаторним позовом (про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння).

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним.

Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). До останніх належать як суб`єкти речових прав (наприклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, що позбавлена можливості користуватися чи розпоряджатися майном), так і суб`єкти зобов`язальних прав, які пов`язані з володінням (наприклад, орендар, охоронець, перевізник). У разі порушення третьою особою права користування і розпорядження майном і власник, і володілець цього майна набувають права на подання негаторного позову. У цьому випадку при вирішенні питання про те, хто з них може бути позивачем за негаторним позовом, слід виходити з обсягу правомірності обох названих осіб.

Отже, якщо право володіння належить не власникові, то позов має право подавати володілець майна, а власник може звернутися з таким позовом лише після припинення у володільця згаданого права на володіння.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору оренди нерухомого майна № 1013 від 15.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" прийняло в строкове платне користування майновий комплекс для здійснення господарської діяльності, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 4.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи по суті транспортний засіб ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 зберігається на території, якою володіє Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський".

Позивач просить захистити своє право шляхом усунення перешкод у користуванні майном, яке є перебуває у його користуванні.

Згідно листа Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) від 05.11.2020 № 31/26-351 транспортний засіб ЗАЗ Lanos, 2014 року випуску, об`єм двигуна 1498 куб.см., дата реєстрації 28.11.2015, зареєстрований на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд".

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом примусового вивезення автомобіля ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 з території позивача, проте вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення.

Підсумовуючи викладені вище обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено вище судом, відповідачем вчиняються дії, направлені на обмеження права позивача на користування орендованим за Договором майном, що є підставою для захисту такого права на підставі приписів ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України.

Судом відхиляються твердження відповідача стосовно того, що належним відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі", оскільки автомобіль був переданий останньому на підставі Договору фінансового лізингу № 3931-08/10/15-Н до Генерального Договору фінансового лізингу № 3931 від 23.09.2015 і відповідач є формальним власником транспортного засобу, з огляду на таке.

Відповідно до п. 8.6., 8.7. Генерального Договору фінансового лізингу передача права власності на предмет лізингу у випадках, передбачених п.п. 8.2., 8.3., 8.4. Генерального договору, здійснюється за Актом про передачу права власності після здійснення лізингодавцем всіх дій зі зняття предмета лізингу з обліку в органах ДАІ протягом 10 (десяти) робочих днів після повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань (в т.ч. зі сплати всіх платежів) за відповідним Договором.

Матеріали справи не містять Акту про передачу права власності на автомобіль Товариству з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі", а згідно наявних у матеріалах справи доказів, власником автомобіля ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" про усунення перешкод у користуванні майном підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоє таксі" про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити повністю.

2.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (04205, місто Київ, проспект Оболонський , будинок 35А, офіс 301, ідентифікаційний код 37859096) усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (03127, місто Київ, вулиця Героїв Оборони, будинок 4, ідентифікаційний код 14333225) майном за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4, шляхом примусового вивезення автомобіля ЗАЗ Lanos, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (04205, місто Київ, проспект Оболонський , будинок 35А, офіс 301, ідентифікаційний код 37859096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (03127, місто Київ, вулиця Героїв Оборони, будинок 4, ідентифікаційний код 14333225) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.12.2021.

Суддя С. В. Стасюк