Рішення № 101910822, 10.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/68/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021 Справа № 908/1151/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Федорова О.В., судді Корсун В.Л., Дроздова С.С. при секретарі Ініній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи №908/1151/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 )

до відповідача-2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2" (69037, м.Запоріжжя, вул. Незалежності України, буд. 54, прим. 9, ідентифікаційний код 36370900)

про визнання договору удаваним, переведення прав та обов`язків за договором та скасування державної реєстрації змін

за участю представників сторін:

від позивача - Цимбалюк С.В., ордер серії ХВ №287000260 від 03.02.2021;

від відповідача-1 - Краснова Л.О., ордер серії ХВ№211 000042 від 22.07.2021;

від відповідача-2 - Гончаров С.І., ордер серії АХ №1061093 від 28.07.2021;

від відповідача-3 - не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2", в якому просить:

1) визнати недійсним (удаваним) договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2", за яким ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у дар частку в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2", яка складає 50% статутного капіталу (фонду) товариства, що в номінальному вираженні становить 30250,00 грн., та встановити, що даний договір є договором купівлі-продажу;

2) перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця частки, яка складає 50% статутного капіталу (фонду) товариства, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2", який укладений 28.05.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі сплатою ОСОБА_1 30250,00 грн., які знаходяться на депозиті Господарського суду Запорізької області;

3) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.05.2019 за №1480107009043649.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що договір дарування між відповідачами 1 та 2 є удаваним і фактично приховує правочин купівлі-продажу частки, який вчинений з порушенням переважного права позивача на придбання частки відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції від 18.02.2018). Статтею 20 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено право учасника товариства вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки, якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позивач вказує, що відповідач-1 висловлював намір лише щодо продажу своєї частки і ніколи не мав наміру здійснити безоплатне відчуження частки, тим більше особі, з якою, на думку позивача, відповідач-1 не пов`язаний близькими стосунками. Вважає, що договір дарування вчинено відповідачами 1 та 2 в обхід вимоги ст. 20 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо переважного права іншого учасника на придбання частки. У зв`язку з цим позивач також вважає, що внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни складу учасників товариства здійснено за відсутності на то законних підстав та з порушенням прав позивача як іншого учасника цього товариства.

Позовні вимоги заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 203, 215, 235, 626, 638, 655, 717 Цивільного кодексу України.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.04.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений строк позивач надіслав докази на виконання вимог ухвали суду, а саме: уточнену позовну заяву з виправленою адресою місцезнаходження відповідача-2 та доказами надсилання відповідачу уточненої позовної заяви. Щодо зазначеної в позові третьої особи позивач надав письмові пояснення про недоцільність розгляду на даний час питання про залучення даної особи до участі у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1151/21; присвоєно справі номер провадження 28/68/21; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.06.2021 об 11 год. 00 хв.

В судове засідання 08.06.2021 представники сторін не з`явились.

Позивач та відповідач-2 копію ухвали суду отримали, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 28.05.2021 та від 24.05.2021 відповідно.

Від імені позивача електронною поштою 08.06.2021 надійшло клопотання про продовження строку підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання. Суд залишив дане клопотання без розгляду, оскільки воно не містить електронного цифрового підпису уповноваженого представника позивача.

Від відповідача-2 08.06.2021 надійшли відзив на позовну заяву з доказами надсилання його іншим учасниками справи та клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю надати у встановлений судом строк докази на підтвердження своєї правової позиції у справі.

У відзиві відповідач-2 просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Посилається на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом. Вказує, що у скарзі від 06.06.2019 до Міністерства юстиції України позивач вказував на той факт, що йому з 29.05.2019 відомо про договір дарування, його умови і він має копії відповідних документів. За результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України було прийнято наказ від 31.07.2019 №2841/7, яким відмовлено позивачу в задоволенні скарги. Виходячи з цього, відповідач-2 вважає, що з 29.05.2019 розпочався відлік строку позовної давності стосовно заявлених позовних вимог (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України). Відповідач-2 зауважив, що для вимог про переведення прав та обов`язків покупця відповідно до ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України застосовується позовна давність в один рік. Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Стосовно доводів позивача про те, що договір дарування укладався відповідачем-1 під впливом кримінального переслідування, відповідач-2 відзначив, що договір дарування було укладено 28.05.2019, після чого відповідач-1 виїхав з України у справах. За його відсутності на території України було складено підозру в кримінальному провадженні №42017221080000034, датовану 08.07.2019, а 25.07.2019 судом було надано дозвіл на його доставлення до суду, тобто дані обставини мали місце через два місяці після укладення договору дарування. 27.12.2019 незаконну підозру було скасовано та знято з відповідача-1 усі висунуті проти нього обвинувачення. Зазначив, що відповідачі-1 і 2 вже більше 10 років є друзями. Дарунок відповідач-2 отримав безоплатно. Зазначив, що дружині відповідача-2 ОСОБА_4 було відомо про намір відповідача-1 подарувати свою частку відповідачу-2. Стосовно повідомлень, датованих 26.10.2016 та 18.12.2016, відповідач-2 висловив сумніви щодо належності підписів на цих повідомленнях відповідачу-1. Також відповідач-2 зауважив, що повідомлення від 08.12.2016 не містить наміру відповідача-1 продати належну йому частку. При укладенні договору дарування відповідачі 1 і 2 керувалися принципом свободи договору. Вважає, що даний договір не порушує прав позивача. Крім того, вказує, що реєстрація змін у складі учасників товариства була здійснена без порушення норм чинного законодавства, на підтвердження чого посилається на наказ від 31.07.2019 №2841/7 Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги позивача.

08.06.2021 до суду надійшла заява свідка ОСОБА_4 , з проханням приєднати її до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи.

Станом на 08.06.2021 позивачем не виконано вимоги ухвали суду про надання доказів внесення позивачем на депозит Господарського суду Запорізької області суми 30250,00 грн., про які зазначено в п. 2 прохальної частини позову.

У зв`язку з цим та у зв`язку з відсутністю відомостей про повідомлення відповідачів 1 і 3 про час та місце проведення підготовчого засідання, для надання сторонам можливості подати заяви по суті спору та докази на підтвердження своєї правової позиції у справі, суд ухвалив продовжити підготовче провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 28.07.2020 о 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 28.07.2021 суд на підставі ч. 1 ст. 33 ГПК України, враховуючи категорію і складність справи, а також те, що продовжений строк підготовчого провадження спливає 10.08.2021, з метою забезпечення учасникам справи можливості надати у встановлений строк передбачені ГПК України заяви по суті спору та з процесуальних питань, ухвалив передати справу №908/1151/21 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області.

Згідно з витягом із протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.07.2021 справу №908/1151/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Федорова О.В., судді Корсун В.Л., Топчій О.А.

Враховуючи перебування судді-члена колегії Топчій О.А з 25.08.2021 у відпустці, справу №908/1151/21 було передано до повторного автоматизованого розподілу для визначення складу колегії суддів.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021 справу №908/1151/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Федорова О.В., судді Корсун В.Л., Колодій Н.А.

Ухвалою від 27.08.2021 справу №908/1151/21 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Федорова О.В., судді - Корсун В.Л., Колодій Н.А., призначено у справі підготовче засідання на 30.08.2021 об 11 год. 00 хв.

28.07.2021 відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу в позові. Зауважив, що позивач дізнався про зміни у складі учасників товариства і на підставі яких документів ці зміни відбулися 29.05.2019. Крім того, Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради 03.06.2019 поштою направило позивачу повідомлення про проведення та підстави реєстрації змін у складі засновників товариства. 18.10.2019 відповідач-2 поштою звертався до позивача із запитом, в якому наголошував на тому, що він є власником 50% статутного капіталу товариства. Також відповідач-1 послався на обставини розгляду Міністерством юстиції України скарги позивача на дії державного реєстратора. З огляду на викладене, відповідач-1 заявив про пропуск позивачем строку позовної давності за вимогою про переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки в статутному капіталі товариства. Відповідач-1 зазначив, що мав намір подарувати свою частку відповідачу-2, з яким його пов`язують тривалі дружні стосунки. Також у відзиві поставлено під сумнів належність відповідачу-1 підписів на повідомленнях від 26.10.2016 та 08.12.2016.

Крім того, 28.07.2021 відповідач-1 подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів: довідки про вчинені нотаріальні дії та копію заяви ОСОБА_5 про надання згоди відповідачу-1 на укладення та підписання договору дарування частки в статутному капіталі товариства.

Сторони своїх представників у судове засідання 30.08.2021 не направили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

30.08.2021 від позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю явки представника в судове засідання. До клопотання додано оригінал квитанції №0.0.2210675828.1 від 26.07.2021 про внесення на депозит Господарського суду Запорізької області суми 30250,00 грн.

Інші сторони причин неявки своїх представників не повідомили.

Враховуючи викладене, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 07.10.2021 о 11 год. 00 хв.

До початку судового засідання 07.10.2021 від відповідача-1 надійшли письмові пояснення, клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

В судовому засіданні 07.10.2021 були присутні представники позивача та відповідачів 1 і 2, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами: програмно-апаратним комплексом "Акорд".

Суд з`ясував думку представника позивача щодо необхідності залучення до участі у справі реєстраційної служби, про що позивач зазначав у раніше поданих суду поясненнях, та на якій стороні слід залучити третю особу.

Представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі Запорізької міської ради, у реєстраційній служби якої знаходиться реєстраційна справа відповідача-3.

Представники відповідачів 1 і 2 заперечили проти залучення до участі у справі Запорізької міської ради.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача, оскільки не вбачає правових підстав для залучення до участі у справі Запорізької міської ради у якості третьої особи. У випадку задоволення судом позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу виконання судового рішення в цій частині полягатиме у здійсненні реєстратором своїх обов`язків відповідно до вимог законодавства на підставі рішення суду, тобто у технічному виконанні рішення суду. Вирішення даної справи не зачіпає цивільних прав та інтересів Запорізької міської ради або її обов`язків щодо будь-якої із сторін.

Представник відповідача-1 оголосив про надання суду письмових пояснень, клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи та застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Суд прийняв письмові пояснення до розгляду, долучив докази до матеріалів справи та прийняв до розгляду клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Представник позивача повідомив суду, що 04.10.2021 до суду позивачем надіслано заяву про доповнення підстав позову.

На час судового засідання дана заява до суду не надійшла.

З метою надання сторонам можливості подати всі заяви по суті спору та докази на підтвердження своєї правової позиції у справі, суд ухвалив продовжити підготовче провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 11.11.2021 об 11 год. 00 хв.

07.10.2021 до суду надійшла заява позивача про доповнення підстав позову та викладення змісту позовну в новій редакції. У даній заяві позивач додатково послався на обставини допиту відповідача-1 у кримінальному провадженні №42017221080000034, за яких відповідач посилався на наявність у нього значних боргових зобов`язань перед різними людьми, виконати які відповідач-1 міг тільки в разі продажу належного йому майна. Зазначав, що невиконанням угоди про придбання майна позивач фактично довів відповідача-1 до банкрутства, а неможливість відповідача-1 розпоряджатися своїм майном на власний розсуд викликана необхідністю отримання згоди співвласника товариства (позивача). Позивач вважає, що відповідачі 1 і 2 при укладенні оспорюваного договору дарування діяли умисно, з метою уникнення можливої конфіскації майна в межах кримінально провадження. На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копію протоколу допиту відповідача-1 в якості свідка від 20.06.2017, копію позовної заяви відповідача-1 до ОСОБА_6 про визнання заборгованості розмірі 160000,00 доларів США частково погашеною, копію нотаріальної заяви ОСОБА_6 про підтвердження часткового розрахунку з ним відповідача-1 за договором позики №1/09/11 від 20.09.2011, договором поруки №1п/09/11 від 20.09.2011, копію апеляційної скарги відповідача-1 на рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №640/17103/18 від 15.05.2019 про відмову в задоволенні позову відповідача-1 до ОСОБА_6 про визнання заборгованості розмірі 160000,00 доларів США частково погашеною, звернення відповідача-1 до Генерального прокурора України у зв`язку з не притягненням до кримінальної відповідальності позивача та ОСОБА_7 , які, на думку відповідача-1, вчинили неправомірні дії щодо внесення до державного реєстру відомостей про зміну керівника ТОВ «ГІРКА-2».

Від відповідачів 1, 2 до початку судового засідання 11.11.2021 надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких відповідачі 1 і 2 просили суд не приймати додатки до заяви позивача про доповнення підстав позову, оскільки вони подані з порушенням вимог ч. 2 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні 11.11.2021 буди присутні представники позивача та відповідачів 1 і 2, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами: програмно-апаратним комплексом "Акорд".

Суд оголосив про надходження від відповідачів 1 і 2 додаткових письмових пояснень.

Представники відповідачів 1 і 2 надали суду усні пояснення щодо змісту наданих додаткових письмових пояснень.

Суд прийняв додаткові письмові пояснення відповідачів 1 і 2 до розгляду.

Представники позивача та відповідачів 1 і 2 повідомили суду, що позивачем та відповідачами 1 і 2 надано суду всі наявні у сторін докази, клопотання відсутні.

Відповідач-3 свого представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті. Всі необхідні підготовчі дії відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України судом здійснені.

Ухвалою суду від 11.11.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 02.12.2021 о 12 год. 00 хв.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №П-840/21 від 19.11.2021 на підставі доповідної записки головуючого судді у справі Федорової О.В., враховуючи перебування судді-члена колегії Колодій Н.А. у відпустці з 01.12.2021 по 14.12.2021 (наказ №178в від 18.11.2021), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021 справу №908/1151/21 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Федорова Олена Владиславівна, суддя - Корсун Віталій Леонідович, суддя - Дроздова Світлана Сергіївна.

Ухвалою від 22.11.2021 прийнято справу №908/1151/21 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Федорова Олена Владиславівна, суддя - Корсун Віталій Леонідович, суддя - Дроздова Світлана Сергіївна, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.12.2021 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 02.12.2021 були присутні представники позивача та відповідачів 1 і 2, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами: програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Суд розпочав розгляд справи по суті.

Представники позивача та відповідачів 1 і 2 оголосили вступне слово.

Суд оголосив перерву в розгляді справи по суті до 10.12.2021 об 11 год. 30 хв. на стадії перевірки обставин доказами.

В судовому засіданні 10.12.2021 були присутні представники позивача та відповідачів 1 і 2, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами: програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів 1 і 2 заперечили проти задоволення позовних вимог, в тому числі з підстав спливу строку позовної давності.

Відповідач-3 свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 10.12.2021 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2" (відповідач-3) в редакції змін, державну реєстрацію яких проведено 08.10.2012, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.02.2017 статутний капітал цього товариства становив 60500,00 грн., учасниками товариства були ОСОБА_2 (відповідач-1) з розміром внеску до статутного фонду - 30250,00 грн. та ОСОБА_1 (позивач) з розміром внеску до статутного фонду - 30250,00 грн. Керівником товариства значився ОСОБА_2 .

26.10.2016 відповідач-1 повідомив позивача письмово про намір здійснити відчуження (продаж) належної йому частки за ціною 1000000,00 доларів США з розрахунком у гривні за офіційним курсом на день укладання договору купівлі-продажу частки.

У відповідь на дане повідомлення позивач листом вих. №1/11 від 21.11.2016 та повторно листом вих. 1/12 від 12.12.2016 запитав у відповідача-1 докази в обґрунтування запропонованої ціни продажу частки, запропонував для з`ясування актуального стану фінансово-господарської діяльності товариства провести повну аудиторську перевірку, в тому числі щодо визначення ринкової вартості часток, а також провести загальні збори, на яких розглянути звіт директора про діяльність товариства, питання проведення аудиту та питання відчуження часток у статутному капіталі товариства.

Листом від 08.12.2016 відповідач-1 повідомив позивача про призначення загальних зборів учасників товариства на 28.12.2016 о 19 год. 00 хв. з порядком денним, до якого включено запропоновані позивачем питання.

Позивач, у свою чергу, листом вих. №3 від 19.12.2016 повідомив відповідача-1 про проведення загальних зборів учасників товариства з вирішення запропонованих позивачем питань 19.01.2017 о 12 год. 00 хв. та листом вих. №2 від 15.12.2016 повідомив про неможливість проведення загальних зборів 28.12.2016 з посиланням на порушення порядку, що визначений внутрішніми документами товариства та вимогами чинного законодавства.

Листом вих. №5 від 14.01.2017 позивач повідомив відповідача-1 про неможливість проведення загальних зборів учасників 19.01.2017 о 12 год. 00 хв. у зв`язку з ненаданням відповідачем-1 позивачу документів, необхідних для підготовки до загальних зборів.

09.02.2017 до прокуратури Харківської області позивачем було подано заяву (повідомлення) в порядку ст. 214 КПК України про кримінальне правопорушення, в якому зокрема, зазначалось про вчинення відповідачем-1 в якості директора шахрайських дій щодо позбавлення товариства належного йому майна.

Дане повідомлення внесено до ЄРДР 10.02.2017, що підтверджується витягом з кримінального провадження №42017221080000034.

28.05.2019 ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний, відповідач-2) укладено договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2", відповідно до п. 1.1 якого дарувальник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передав безоплатно у власність обдаровуваному, а обдаровуваний прийняв у дар частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2" (надалі - товариство) в розмірі 50%, номінальна вартість якої становить 30250,00 грн. (надалі - частка).

У п. 3.1 договору дарування зазначено, що вартість дарунку відповідає номінальній вартості частки та складає 30250,00 грн.

Пунктом 5.1 договору дарування встановлено, що право власності на частку, яка є предметом договору, у відповідності до його умов, переходить від дарувальника до обдаровуваного після прийняття дару обдарованим. Прийняттям дару вважається підписання та одержання одного примірника цього договору.

28.05.2019 відповідачі 1 та 2 підписали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, яким засвідчили, що у зв`язку з укладанням договору дарування відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв частку в статутному капіталі товариства в розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 30250,00 грн. Також даним актом засвідчено, що право власності на частку у статутному капіталі товариства перейшло до обдаровуваного з моменту підписання договору дарування, корпоративний договір між учасниками товариства не укладався, сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі товариства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.07.2019 статутний капітал товариства становив 60500,00 грн., учасники товариства: ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду - 30250,00 грн. та ОСОБА_3 з розміром внеску до статутного фонду - 30250,00 грн.

Позивач вважає, що внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни складу учасників товариства здійснено за відсутності на то законних підстав та з порушенням прав позивача, як іншого учасника цього товариства. На думку позивача, договір дарування між відповідачами 1 та 2 є удаваним і фактично приховує правочин купівлі-продажу частки, який вчинений з порушенням переважного права позивача на придбання частки відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції від 18.02.2018). Статтею 20 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено право учасника товариства вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки, якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позивач вказує, що відповідач-1 висловлював намір лише щодо продажу своєї частки і ніколи не мав наміру здійснити безоплатне відчуження частки, тим більше особі, з якою, на думку позивача, відповідач-1 не пов`язаний близькими стосунками. Вважає, що договір дарування вчинено відповідачами 1 та 2 в обхід вимоги ст. 20 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо переважного права іншого учасника на придбання частки.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі, в якому просить:

1) визнати недійсним (удаваним) договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2", за яким ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у дар частку в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2", яка складає 50% статутного капіталу (фонду) товариства, що в номінальному вираженні становить 30250,00 грн., та встановити, що даний договір є договором купівлі-продажу;

2) перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця частки, яка складає 50% статутного капіталу (фонду) товариства, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2", який укладений 28.05.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі сплатою ОСОБА_1 30250,00 грн., які знаходяться на депозиті Господарського суду Запорізької області;

3) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.05.2019 за №1480107009043649.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, п. 2, абз. 12 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. ч. 1 - 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 235 Цивільного кодексу України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

З викладеного вбачається, що правові наслідки визнання правочину недійсним та удаваним є різними та взаємовиключними. У випадку недійсності правочину у сторін не виникає жодних прав та обов`язків на підставі цього правочину з моменту його укладення та відбувається повернення сторін в попередній стан, а в разі вчинення удаваного правочину відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 20 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Таким чином, переважне право на придбання частки встановлено для інших учасників товариства тільки в разі продажу частки, тобто оплатного її відчуження.

Реалізація правомочностей власника частки на здійснення її дарування законодавством не обмежена.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з цього, ознакою договору купівлі-продажу є оплатна передача майна на відміну від договору дарування, за яким майно передається безоплатно.

Договором дарування частки від 28.05.2019 встановлено, що частка передається безоплатно. Умов, що встановлюють обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, даний договір не містить. В акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства 28.05.2019 відповідачі 1 та 2 засвідчили, що право власності на частку у статутному капіталі товариства перейшло до обдаровуваного з моменту підписання договору дарування, сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач не надав доказів недодержання відповідачами 1, 2 в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також позивач не надав доказів на підтвердження вчинення сторонами удаваного правочину, оскільки суду не надано доказів на підтвердження того, що відповідач-1 отримав від відповідача-2 грошові кошти або інші майнові блага в обмін на відчуження частки.

Довідкою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Одарченко М.С., якою було посвідчено опорюваний договір, підтверджено, що на укладання договору дарування була надана згода дружини ОСОБА_2 ОСОБА_5 , справжність підпису на якій була засвідчена цим нотаріусом. До матеріалів справи надано копію відповідної заяви від 28.05.2019 за реєстровим №949.

Також суду надано нотаріально посвідчену заяву свідка - дружини відповідача-2 ОСОБА_4 про те, що 28.05.2019 між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір дарування частки в статутному капіталі товариства, посвідчений нотаріально. Договір був саме договором дарування, відповідач-1 (дарувальник) передав відповідачу-2 (обдаровуваному) частку у статутному капіталі товариства безоплатно. Також у заяві повідомлено, що відповідач-2 вже більше 10 років є другом відповідача-1, відповідач-2 допомагав відповідачу у справах, в похованні його племінника, відповідачі 1 і 2 їздили спільно та відпочинок, товаришували та є близькими особами.

Наявність у відповідача-1 попереднього наміру на продаж належної йому частки не спростовує права відповідача-1 на вчинення правочину дарування належної йому частки, яке реалізується відповідачем-1 на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Позивач не довів, що у зв`язку з укладенням оспорюваного правочину порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, зокрема не довів, що позивач мав намір придбати частку відповідача-1 на підставі раніше зробленого відповідачем-1 повідомлення про продаж частки за ціною 1000000,00 грн., яке датовано 26.10.2016. Навпаки, наявне в матеріалах справи листування сторін, свідчить про те, що позивач вимагав у відповідача-1 надати докази на підтвердження обґрунтованості запропонованої ціни. Однак суд зауважує, що норми Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не покладають учасника товариства обов`язку доводити іншим учасникам обґрунтованість запропонованої ціни продажу частки, а тільки довести до відома учасників свою пропозицію щодо продажу частки. У разі ж порушення переважного права учасників на придбання частки за ціною, яка пропонувалась до продажу, вони мають право вимагати переведення на себе прав та обов`язків покупця на запропонованих продавцем умовах.

Позивач не надав доказів того, що спірна частка була відчужена відповідачем-1 відповідачу-2 за ціною 30250,00 грн. або доказів того, що відповідач-1 мав намір продати свою частку за ціною 30250,00 грн. чи будь-якою іншою ціною (станом на момент укладення оспорюваного договору дарування від 28.05.2019). У зв`язку з цим вимоги позивача до суду про зобов`язання відповідача-1 перевести на позивача права та обов`язки покупця за оспорюваним договором на таких умовах є безпідставними.

Також суд зауважує, що на момент подачі позову в даній справі позивачем не була здійснена оплата спірної частки в сумі 30250,00 грн. на депозит Господарського суду Запорізької області, як це зазначено в позовній заяві. Позовна заява надіслана суду 23.04.2021, а на депозит суду кошти сплачені 26.07.2021, що підтверджується квитанцією №0.0.2210675828.1 від 26.07.2021.

Посилання позивача на порушення щодо відповідача-1 кримінального провадження №42017221080000034 за обвинуваченням щодо розтрати майна судом не приймаються, оскільки вказане кримінальне провадження закрито 27.12.2019 постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 у зв`язку з відсутністю в діях відповідача-1 складу кримінального правопорушення. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.03.2020 у справі №640/3117/17 вказану постанову скасовано, однак дана ухвала скасована ухвалою Харківського апеляційного суду від 27.04.2020 у справі №640/3117/20 з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 про закриття кримінального провадження №42017221080000034. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2020 у справі №640/3117/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 27.04.2020. Отже, постанова про закриття кримінального провадження №42017221080000034 є чинною.

Також постановою старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області від 09.03.2021 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000034 від 10.02.2017, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Крім того, суд зауважує, що обставини, які досліджувалися у кримінальному провадженні №42017221080000034, не стосуються предмету розгляду суду в даній справі.

Надані позивачем на підтвердження додаткових підстав позову документи, а саме: копія протоколу допиту відповідача-1 в якості свідка від 20.06.2017, копія позовної заяви відповідача-1 до ОСОБА_6 про визнання заборгованості розмірі 160000,00 доларів США частково погашеною, копія нотаріальної заяви ОСОБА_6 про підтвердження часткового розрахунку з ним відповідача-1 за договором позики №1/09/11 від 20.09.2011, договором поруки №1п/09/11 від 20.09.2011, копія апеляційної скарги відповідача-1 на рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №640/17103/18 від 15.05.2019 про відмову в задоволенні позову відповідача-1 до ОСОБА_6 про визнання заборгованості розмірі 160000,00 доларів США частково погашеною, звернення відповідача-1 до Генерального прокурора України у зв`язку з не притягненням до кримінальної відповідальності позивача та ОСОБА_7 , які, на думку відповдача-1, вчинили неправомірні дії щодо внесення до державного реєстру відомостей про зміну керівника ТОВ «ГІРКА-2», не стосуються обставин укладання відповідачами 1 і 2 оспорюваного договору дарування та подальших реєстраційних дій щодо зміни складу учасників товариства на підставі вказаного договору.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання оспорюваного договору недійсним та удаваним.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації змін про склад учасників товариства суд зазначає, що позивачем було подано скаргу до Міністерства юстиції України (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.06.2019 за №19594-33-19) у зв`язку з незгодою про включення до складу учасників товариства відповідача-3 з посиланням на порушення законодавства при вчиненні відповідної реєстраційної дії. Наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2019 №2841/7 відмовлено в задоволенні скарги позивача у зв`язку з відсутністю викладу обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

У зв`язку з відмовою в задоволенні вимог про визнання оспорюваного правочину недійсним та удаваним відсутні підстави для задоволення похідних вимог про переведення на позивача прав та обов`язків покупця за оспорюваним договором та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.05.2019 за №1480107009043649 щодо складу учасників товариства.

Таким чином, суд відмовив у задоволені позовних вимог повністю.

Клопотання відповідачів 1 і 2 про застосування до позовних вимог строку позовної давності не підлягають розгляду, скільки в позові судом відмовлено по суті.

Кошти в сумі 30250,00 грн., що знаходяться на депозиті Господарського суду Запорізької області, підлягають поверненню позивачу ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо визначення відповідачем-3 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРКА-2" суд зауважує, що відповідно до змісту позовної заяви жодних позовних вимог до відповідача-3 позивачем фактично не пред`явлено. В позовній заяві не обґрунтовано, за яких підстав дана особа визначена відповідачем у справі і які права позивача порушені відповідачем-3. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач-3 є неналежним відповідачем за позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 6810,00 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Кошти в сумі 30250,00 грн., що знаходяться на депозиті Господарського суду Запорізької області, повернути позивачу ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.

Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256 та 257 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено 14.12.2021.

Головуючий суддя О.В.Федорова

Суддя В.Л.Корсун

Суддя С.С.Дроздова