Ухвала суду № 101909932, 13.12.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2021 Справа №607/3903/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участі секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника скаржника ОСОБА_1 , представника оскаржуваної особи - Бойко Д.О.

розглянувши скаргу стягувача ОСОБА_2 на дії державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), боржник - ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (стягувач) звернулася в суд із скаргою на дії державного виконавця, просить визнати протиправним рішення у формі повідомлення від 02.11.2021 року головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про повернення без прийняття до виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2021 року у справі №607/3903/21, зобов`язати Тернопільський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) прийняти ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2021 року про забезпечення доказів в цивільній справі №607/3903/21 та відкрити виконавче провадження, винести окрему ухвалу.

Покликається на те, що скаржником з формальних підстав повернуто виконавчий документ, а саме ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2021 року у справі №607/3903/21 через відсутність ідентифікаційного коду та року народження. Вважає, що таке повернення є незаконним.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав з підстав викладених в ньому.

Державний виконавець в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позовних вимог та надав письмові пояснення. Покликається на те, що в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2021 року у справі №607/3903/21 немає всіх необхідних реквізитів для виконавчого документа, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а саме, року народження, податкового номера та місця проживання.

Розглянувши скаргу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2021 року у справі №607/3903/21 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд постановив забезпечити докази шляхом зобов`язання власника - ОСОБА_3 надати доступ суб`єкту оціночної діяльності Приватному підприємству «Тернопільське експертно консультаційне бюро» код ЄДРПОУ 37710787Ю, адреса 46001 м. Тернопіль вул. Крушельницької, 39 до майна, яке знаходиться за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 в житловому будинку по АДРЕСА_1 , розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 6125286700:01:001:0932. Зазначено, що ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно, оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання.

Із вказаною ухвалою скаржник звернувся до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.11.2021 року №33208 головного державного виконавця Бойка О.Д. на підставі пункту 6 частини четвертої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття у зв`язку із відсутністю адреси місця проживання чи перебування, дати народження та реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши докази, суд доходить висновків, що справа підлягає до часткового задоволення, зважаючи на таке.

За статтею 129 Конституції України рішення суду є обов`язковим до виконання.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року N16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року) сформулював правову позицію, згідно якої виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до вимог частини першої статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16, у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №487/3774/16-ц, постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Тому, на думку суду винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із відсутністю у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта боржника, порушують права стягувача та є такими, що не відповідають вимогам закону.

Доводи представника ДВС про неможливість ідентифікувати боржника, суд відхиляє, оскільки в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2021 року у справі №607/3903/21 наявне прізвище ім`я та по батькові боржника та місце знаходження належного їй на праві власності житла, що дає можливість її безпомилково ідентифікувати. При цьому, суд враховує, що ухвалою суду визначено місце вчинення виконавчих дій, як майно боржника та зазначено його адресу.

Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 259 ЦПК України, суд постановляє ухвалу в нарадчій кімнаті, на момент винесення рішення може і не бути всіх наявних даних, однак, це не є підставою для не вирішення процесуального питання.

При цьому, суд зауважує, що статтею 271 Цивільним процесуальним кодексу України передбачена можливість звернення державного виконавця звернення до суду із заявами про роз`яснення судового рішення.

Крім того, надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог до виконавчого документа, суперечить завданням цивільного судочинства, продовженням його є процедура виконання судових рішень, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому, суд доходить висновку, що скаргу в частині визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії підлягає до задоволення.

Щодо доводів скаржника про винесення окремої ухвали, суд вважає, що така вимога не підлягає до задоволення. Так, у відповідності до статті 262 Цивільного процесуального кодексу, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Зважаючи на те, що в суду відсутні дані про систематичність подібних порушень відділом державної виконавчої служби, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

На підставі наведеного, керуючись статтей 447-453 ЦПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити частково. Визнати протиправним рішення у формі повідомлення від 02.11.2021 року головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про повернення без прийняття до виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2021 оку у справі №607/3903/21.

Зобов`язати Тернопільський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) прийняти до виконання ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2021 року про забезпечення доказів в цивільній справі №607/3903/21 та відкрити виконавче провадження.

Відмовити в задоволенні вимоги скарги про винесення окремої ухали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Реквізити сторін:

Стягувач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 Адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 засоби зв`язку - поштові електронна пошта відсутня;

Боржник: ОСОБА_3 , Адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Оскаржувана особа: старший державний виконавець Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Бойко Дмитро Олександрович адреса: 46016, м. Тернопіль, вул.Київська,ЗА, тел. (0352)263249 Електронна пошта: info@te.te.dvs.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено 15 грудня 2021 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк