Вирок № 101909462, 13.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

236/1446/20

1-кп/243/257/2021

ВИРОК

Іменем України

13 грудня 2021 року м. Слов`янськ

Судова колегія Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

суддів Ільяшевич О.В

Старовецького В.І.

при секретарі Бочарової М.П.

за участю прокурора Гавриш І.П., Барабаш Ю.Ю.

захисника Дашко Ю.І. , Чорнобай О.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 17 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за № 12020050000000064 від 16.01.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівки Донецької області, громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

обвинуваченого за ч.1 ст.14, ч. 3 ст.27, п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК України

ВСТАНОВИЛА:

На початку січня 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи у неприязних стосунках зі своїм знайомим ОСОБА_2 з приводу того, що нібито останній не збирається повертати йому заборгованість у грошовому еквіваленті, з метою помсти, вирішив організувати умисне протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на замовлення. З метою реалізації злочинного наміру, пов`язаного з умисним, протиправним завданням тяжких тілесних ушкоджень своєму знайомому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , не бажаючи особисто завдавати умисні тяжкі тілесні ушкодження, вирішив підшукати особу, яка має певні зв`язки у кримінальному середовищі та яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів.

ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій по організації та готуванню вказаного злочину, 15.01.2020 року, у першій половині дня у м. Лиман Донецької області домовився про зустріч через свого приятеля ОСОБА_3 , який не усвідомлював злочинного плану ОСОБА_1 , з метою організації протиправного заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , з раніше незнайомим йому ОСОБА_4 , який діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, ознайомив його зі злочинним наміром, пов`язаним з умисним протиправним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на замовлення, та запропонував за це грошову винагороду, на що ОСОБА_4 надав свою згоду, при цьому, вони домовилися, що згодом ОСОБА_1 для виконання злочинного наміру надасть останньому інформацію стосовно ОСОБА_2 , а саме: фотокартку з зображенням потерпілого, відомості про місце мешкання, місця відвідування, склад сім`ї, коло знайомих, ідентифікуючі ознаки транспортного засобу, яким користується ОСОБА_2 , та попередню оплату послуг у сумі 100 доларів США. Згідно з указаною домовленістю ОСОБА_4 , вступивши із ОСОБА_1 у попередню злочинну змову, погодився за грошову винагороду вчинити заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень.

26.02.2020 року, о 14.00 у с. Зарічне Лиманського району Донецької області ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_4 та, згідно з вищевказаною домовленістю, передав частину грошової винагороди у сумі 100 доларів США в якості завдатку за завдання тяжких тілесних ушкоджень на замовлення. У подальшому, під час вказаної зустрічі, ОСОБА_1 зазначив, що іншу частину грошової винагороди у сумі 2 700 гривень він сплатить після виконання замовлення. Надалі, за допомогою телефону ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 інформацію стосовно ОСОБА_2 , а саме: фотокартку з зображенням потерпілого, відомості про місце мешкання, місця відвідування, склад сім`ї, коло знайомих, ідентифікуючі ознаки транспортного засобу.

09.03.2020 року, за попередньою домовленістю, о 14.00 у с. Зарічне Лиманського району Донецької області ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_4 , якому, згідно з вищевказаною домовленістю, з метою заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та бажаючи настання наслідків саме у виді завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, під час спілкування, остаточно підтвердив свій злочинний намір, та передав знаряддя вчинення злочину, а саме: дерев`яну палицю (биту), якою ОСОБА_4 повинен був вчинити замовлене кримінальне правопорушення.

З метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , під контролем правоохоронних органів 13.03.2020 року, у період часу з 20.36-21.20 год. на подвір`ї буд. АДРЕСА_3 відбулося інсценування умисного вбивства ОСОБА_2 , яке було зафіксоване шляхом відео-фотозйомки, після якої ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про виконання умисного вбивства на замовлення та останні домовились про зустріч 14.03.2020 року з метою остаточного розрахунку

У подальшому, 14.03.2020 року, приблизно об 11.00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу перехрестя вул. Бульварна та Клеверна у с. Зарічне Лиманського району Донецької області, зустрівся з ОСОБА_4 , який як доказ смерті ОСОБА_2 продемонстрував на телефоні фотозображення інсценованого вбивства, після чого ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 2700 гривень, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але зазначений злочин не доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, після чого ОСОБА_1 14.03.2020 року об 11.15 год. було затримано працівниками правоохоронних органів.

Такі дії обвинуваченого підпадають під ознаки кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність за яке, передбачена ч.1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 121 КК України, тобто готуванні до завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого організатором на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково, вказавши, що дійсно, через конфлікт, що стався у листопаді 2019 року між ним та подружжям ОСОБА_5 , він вирішив замовити побиття ОСОБА_6 . В той же період він зустрів ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ), який познайомив його з ОСОБА_4 . З останнім він декілька разів зустрічався та обговорював умови, за яких той, на його замовлення поб`є ОСОБА_2 , зламає йому кінцівки та ключицю. Наміру замовляти вбивство ОСОБА_2 у нього не було, ця ініціатива походила від ОСОБА_4 . У наступну зустріч він передав ОСОБА_4 100 доларів США в рахунок оплати, а також, на вимогу останнього, бейсбольну біту для її використання під час побиття ОСОБА_2 14.03.2021 року в с. Зарічне він зустрілися з ОСОБА_4 , який повідомив, що покалічив ОСОБА_2 , а він ( ОСОБА_1 ) передав ОСОБА_4 2700 грн. Після цього його затримали працівники поліції. Категорично заперечував факт замовлення ним вбивства потерпілого. Розкаявся у вчиненому злочині.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що перебував з ОСОБА_1 у дружніх стосунках. В жовтні –листопаді 2019 року ОСОБА_1 надавав його родині послуги з перевезення риби. Через деякий час вони з дружиною почали помічати нестачу риби, докази вказували на ОСОБА_1 . Останній обвинувачення в крадіжці риби не визнав, відшкодувати вартість викраденого майна відмовився. Суму нестачі його дружина відрахувала з заробітної плати ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_1 почав вимагати залишок грошей, висловлював погрози фізичної розправи (переламати ноги) йому та його дружині, але з часом заспокоївся. В березні 2020 року до його міста мешкання приїхали працівники поліції, які розповіли, що ОСОБА_1 замовив його вбивство, для чого найняв людину та висловлював побажання, щоб йому (потерпілому) зламали кінцівки та суглоби. В середині березня 2020 року у нього вдома працівники поліції зробили інсценування його вбивства, в ході якого його поклали на порозі будинку, облили краскою, зробили фото, викликали швидку допомогу та перевезли його та дружину до м. Слов`янська.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що в кінці 2019 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_8 та повідомив, що чоловік з Луганської області потребує допомоги. Зателефонувавши за номером телефону, який надав ОСОБА_9 , йому відповів чоловік на прізвище ОСОБА_10 , який повідомив, що в с. Ямполівка мешкає ОСОБА_11 , з яким у ОСОБА_10 виник конфлікт та з яким треба розібратися. Деталі вони домовилися обговорити при особистій зустрічі. В другій половині січня 2020 року він зустрівся з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на території лікарні м. Лиман. ОСОБА_13 розповів йому, що подружжя ОСОБА_5 заборгувала йому гроші, а тому, він бажає наказати ОСОБА_6 , побити його, зробити калікою. За це він готов заплатити 200 доларів США. На його (свідка) запитання, що буде, якщо він (свідок) перестарається, ОСОБА_1 заперечень не висловив. Вони домовилися зустрітися через місяць, а ОСОБА_12 сказали, що згоди не досягли. Через місяць, у другій половині лютого 2020 року, приблизно об 15-00 год. він зустрівся з ОСОБА_1 в с. Загірне, де ОСОБА_1 розповів про обставини справи та передав йому 100 доларів США, а також, на його вимогу, пообіцяв надати фотографії жертви та бейсбольну біту. Через 7 днів ОСОБА_1 переслав йому фотографію потерпілого та його дружини та повідомив, що заказав в магазині бейсбольну біту. Всі пропозиції щодо зустрічі походили від ОСОБА_1 10-11 березня 2020 року при зустрічі ОСОБА_1 передав йому бейсбольну біту та вони домовилися про забезпечення ОСОБА_1 алібі на час виконання ним (свідком) «роботи». 13.03.2020 року він зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що настав оговорений час для «роботи», на що ОСОБА_1 відповів: «Глуши обох» маючи на увазі потерпілого та його дружину. В той же день він поїхав з працівниками поліції робити імітацію вбивства, після чого повідомив ОСОБА_1 про виконання роботи. В наступну суботу, об 10-11 год. він зустрівся з ОСОБА_1 в с. Зарічне, де останній побачив фотографії трупа потерпілого та сказав, що це не страшно та передав йому ще 100 доларів США за виконану «роботу». Після цього ОСОБА_1 затримали. Також свідок вказав, що прямого замовлення на вбивство потерпілого від ОСОБА_1 він не чув, але в розмові останній не заперечував смерть потерпілого, як наслідок завдання тілесних пошкоджень. Також вказав, що після першої зустрічі з ОСОБА_1 він добровільно звернувся до працівників поліції та далі діяв під їх контролем. Всі його зустрічі з ОСОБА_1 фіксувалися.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що вона знайома з ОСОБА_1 , оскільки той підтримував дружні стосунки з її колишнім співмешканцем ОСОБА_3 . Зимою 2020 року ОСОБА_1 приїжджав до ОСОБА_3 у яких-то справах. Також ОСОБА_1 перебував у дружніх стосунках з ОСОБА_2 , але запитував у неї адресу останнього, чи є у нього вдома собака. Зимою 2020 року дружина ОСОБА_2 звинуватила ОСОБА_1 у крадіжці риби, через що стався скандал. В березні 2020 року їй зателефонувала сестра та повідомила, що ОСОБА_6 вбили.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що перебуває у шлюбі з потерпілим. Вони з чоловіком підтримували дружні стосунки з ОСОБА_1 , останній надавав їм послуги з перевезення риби. Через деякий час вона виявила нестачу риби, підозра впала ОСОБА_1 . Останній обвинувачення в крадіжці риби не визнав, відшкодувати вартість викраденого відмовився, відразу почав кричати, висловлював погрози переламати ноги їй та її чоловіку. Після цього вони припинили спілкування з ОСОБА_1 . Весною 2019-2020 року до її чоловіка приїхали працівники поліції та розповіли, що ОСОБА_1 замовив вбивство її чоловіка. Перебуваючи на ринку, вона помітила, що невідомий чоловік, якого вона пізніше бачила разом з ОСОБА_1 , фотографує її за допомогою телефону. Про обставини імітування вбивства їй відомо зі слів чоловіка та відео поліції.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що перебуває у дружніх стосунках з обвинуваченим та потерпілим, а тому, йому відомо, що ОСОБА_16 був винен ОСОБА_1 гроші. Також йому відомий ОСОБА_17 , з яким він разом відбував покарання в тюрмі. ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням знайти людину, яка допоможе йому витребувати гроші у ОСОБА_18 цією метою він познайомив ОСОБА_1 з ОСОБА_19 . Про зміст домовленостей останніх йому не відомо. Про вбивство або про фізичну розправу над ОСОБА_20 ОСОБА_1 йому ні чого не казав. ОСОБА_21 повинен був лише поговорити з ОСОБА_22 .

Судом досліджені письмові докази у вигляді:

- протоколом огляду речей від 09.03.2020 року, в ході якого біля с. Ямпіль свідок ОСОБА_4 добровільно видав для огляду та вилучення палицю-біту, яку йому передав ОСОБА_23 (Т.2 а.с.150);

- витягом з ЄРДР № 12020050000000064 від 16.01.2020 року, з якого вбачається факт внесення до ЄРДР відомостей за фактом готування до вбивства, вчиненого на замовлення ОСОБА_1 (Т.2 а.с. 157-158);

- заявою ОСОБА_4 , якою останній просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який запропонував йому вбивство ОСОБА_2 за грошову винагороду (Т.2 а.с.166);

- протоколом огляду речей від 21.01.2020 року та фото таблицею до нього, в ході якого за добровільною згодою ОСОБА_4 було оглянуто автомобіль ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 та особисті речі перед зустріччю останнього з ОСОБА_1 . Під час огляду будь-яких речей, пов`язаних з кримінальним провадженням, не виявлено (Т.2 а.с.169-172);

- протоколом огляду речей від 21.01.2020 року та фото таблицею до нього, в ході якого ОСОБА_4 добровільно видав аркуш паперу, на якому записав адресу мешкання ОСОБА_24 , що повідомив йому ОСОБА_1 (Т.2 а.с.173-175);

- постановою про визнання та залучення речових доказів від 21.01.2020 року, згідно якої речовим доказом було визнано паперовий лист у клітину, на якому здійснений запис «Центральна 58 Ямполовка» (Т.2 а.с.177);

- протоколом огляду речей від 26.02.2020 року та фото таблицею до нього, в ході якого при виїзді з с. Ямполь Лиманського району ОСОБА_4 добровільно надав для огляду свій одяг та автомобіль марки ВАЗ21099 р.н. НОМЕР_1 , під час якого будь-яких речей, пов`язаних з кримінальним провадженням не виявлено.

- протоколом огляду речей від 26.02.2020 року та фото таблицею до нього, в ході якого при виїзді з с. Ямполь Лиманського району Донецької області ОСОБА_4 добровільно надав дві купюри номіналом по 50 доларів США, які він отримав від ОСОБА_1 у якості завдатку за вбивство ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_25 (Т.2 а.с.182-187);

- постановою про визнання та залучення речових доказів від 26.02.2020 року якою речовим доказом було визнано дві купюри номіналом по 50 доларів серії ІС33453208А; МL47137231В (Т.2 а.с.188);

- протоколом огляду речей від 09.03.2020 року та фото таблицею до нього, в ході якого, при огляді особистих речей та автомобілю ОСОБА_4 , що проводився за добровільною згодою останнього, речей та предметів, пов`язаних з кримінальним правопорушенням, не виявлено (Т.2 а.с.190-195);

- протоколом огляду речей від 09.03.2020 року та фото таблицею до нього, в ході якого біля с. Ямполь Лиманського району Донецької області, ОСОБА_4 добровільно видав для огляду та вилучення палицю - биту, яку йому при зустрічі передав ОСОБА_1 та на якій виявлено сліди капілярних ліній, що були перенесені до аркушу формату А 4 та запаковані (Т.2 а.с.197-199);

- постановою від 09.03.2020 року, якою речовим доказом було визнано дерев`яну палку биту, довжиною 72 см., коричневого кольору, покриту лаком (Т.2 а.с.200);

- протоколом огляду місця події від 13.03.2020 року з відеозаписом до нього, в ході якого було оглянуто кімнату будинку АДРЕСА_3 . Під час огляду свідку ОСОБА_4 , який повідомив про замовлення йому ОСОБА_1 вбивства ОСОБА_2 , було запропоновано зімітувати вбивство ОСОБА_2 . ОСОБА_2 зайняв положення лежачи та речовину бурого кольору було нанесено на область його голови, обличчя, руки та коліна з метою імітації вбивства. ОСОБА_4 здійснив декілька фотознімків на мобільний телефон імітованого вбивства ОСОБА_2 (Т.2 а.с.203-204, 209);

- протокол огляду речей та автомобіля ОСОБА_4 , проведеного за його письмовою згодою ході якого, речей та предметів, пов`язаних з кримінальним правопорушенням, не виявлено, окрім біти, яку свідок повинен повернути ОСОБА_1 ( т.2 а.с. 209, 211)

- протоколом обшуку транспортного засобу марки «Hyunday Tucson» д.н. НОМЕР_2 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 12.03.2020 року, відповідно до якого було виявлено та вилучено грошові кошти у сім 4931 грн., грошові кошти у сумі 100 доларів США, мобільний телефон «Hyawei» та «Samsung», свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу «Hyunday Tucson» сірого кольору д.н. НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «Hyunday Tucson» сірого кольору д.н. НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.2 а.с.223-225);

- протоколом огляду місця події від 14.03.2020 року з відеозаписом до нього, в ході якого свідок ОСОБА_4 видав грошові кошти у сумі 2700 грн., що отримав від ОСОБА_1 в якості грошової винагороди за вбивство ОСОБА_2 . Зазначені кошти опечатано та вилучено. Також ОСОБА_4 передав слідчому дерев`яну биту, яку йому раніше передав ОСОБА_1 для вбивства ОСОБА_2 . Биту поміщено до пакету та опечатано у присутності понятих (Т.2 а.с.227);

- постановою слідчого від 14.03.2020 року, згідно якої речовим доказом було визнано грошові кошти у сім 2700 грн., дерев`яну биту; грошові кошти у сім 4931 грн., грошові кошти у сумі 100 доларів США, мобільний телефон «Hyawei» та «Samsung», свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки «Hyunday Tucson» д.н. НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 (Т.2 а.с.228-229);

- висновком судово-психіатричного експерта № 260 від 07.04.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 в період часу, відповідного часу вчинення інкримінованого правопорушення, хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, або недоумством не страждав. Виявляв органічний розлад особистості складного ґенезу, церебрастенічний синдром. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, відповідний до інкримінованого правопорушення, ОСОБА_1 в стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням тимчасовим розладом душевної діяльності, або недоумством не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує (Т.3 а.с.63-70);

- висновком судової дактилоскопічної експертизи за № 1/5-64 від 31.03.2020 року, відповідно до якої слід пальця руки, вилучений 09.03.2020 року під час огляду речей ОСОБА_4 у с. Ямпіль Лиманського району, залишений великим пальцем лівою руки ОСОБА_1 (Т.3 а.с.75-85);

Матеріалами негласних слідчих розшукових дій, що проводилися на підставі

- постанови прокурора відділу нагляду прокуратури Донецької області про проведення контролю за вчиненням злочину від 17.01.2020 року; відповідних доручень (т. а.с. т.3 а.с. 9-15).

- ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду від 17.01.2020 року, якою надано дозвіл на проведення НСРД: аудіо-, відеоконтролю, візуального спостереження у відношенні особи, якою є ОСОБА_1 , (Т.2 а.с.155);

Наявність розбіжностей в написанні прізвища обвинуваченого ОСОБА_1 у вищевказаній ухвалі суду, на яку вказує сторона захисту, на думку суду є наслідком орфографічної помилки та не може впливати на зміст ухвали.

- ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду від 17.01.2020 року, якою надано дозвіл на проведення НСРД: аудіо-, відеоконтролю, візуального спостереження у відношенні особи, якою є ОСОБА_4 (Т.2 а.с.156);

- ухвали слідчого судді Донецького Апеляційного суду від 25.02.2020 року, якою надано дозвіл на проведення НСРД: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме, мобільних переговорів та смс повідомлень аброненського номеру , яким користується ОСОБА_1 (т.3 а.с. 128).

- протоколами про результати аудіо- відеоконтролю за особою - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 22.01.2020 року та відеозаписів до них, згідно яких вбачається зміст розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , що відбулася 21.01.2020 року з 14-05 по 14-17 год., в ході якої ОСОБА_1 продемонстрував ОСОБА_4 фотографію потерпілого, повідомив про місце мешкання останнього, обговорив своє алібі на момент вчинення ОСОБА_4 протиправних дій на замовлення по відношенню до потерпілого, пообіцяв плату в розмірі 200 доларів США. Аналізом змісту вказаної розмови вбачається, що ОСОБА_1 просить ОСОБА_4 завдати потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Набуваючи вказаного висновку судова колегія звертає увагу на фразу ОСОБА_4 : «Что в плане того, что ты говориш, калекой оставить, как понимать калекой? » та на відповідь ОСОБА_1 , в якій останній в нецензурній формі просить ОСОБА_4 побити потерпілого, а також перебити ключиці дружині потерпілого. При цьому, саме ОСОБА_4 припускає можливість завдання ним ударів в область голови потерпілого; можливість «перестараться» ( т.3 а.с. 173-178, 179-184, 243,244)

- проколами про результати аудіо-відеоконтролю за особою - ОСОБА_1 ОСОБА_4 від 10.03.2020 року та відеозаписів до них, згідно яких, вбачається зміст розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , що почалася 09.03.2020 року об 13-56 год., в ході якої, під час спостереження, ОСОБА_1 демонструє ОСОБА_4 потерпілого та дружину останнього; розповідає про обставини пошуку ним біти для передачі її ОСОБА_4 для вчинення ним замовлення, висловив обіцянку заплатити гроші після надання доказів його виконаного. Також ОСОБА_1 висловлює своє побажання «Перебей его и ее», обговорив алгоритм вчинення ОСОБА_4 протиправних дій на замовлення по відношенню до потерпілого, своє алібі на той момент (а.с. т.3 а.с. 186-190, 243, 244).

- проколом про результати аудіо-відеоконтролю за особою - ОСОБА_1 від 27.02.2020 року та відеозапису до нього, згідно якого, вбачається зміст розмови ОСОБА_1 з чоловіком на ім`я ОСОБА_26 , що відбувся 26.02.2020 року в період часу з 13-57 по 14-28 год., в ході якої ОСОБА_1 та ОСОБА_26 обговорюють особи потерпілого та його дружини, адресу їх мешкання; деталі вчинення ОСОБА_26 замовленого правопорушення у їх відношенні; алібі ОСОБА_1 на цей час, розмір винагороди ОСОБА_26 . При цьому, ОСОБА_1 неодноразово висловлює своє побажання завдання потерпілому та його дружині тяжких тілесних пошкоджень, про що свідчать фрази:

- « Слушай, что с ними лучше сделать? Я думаю, покалечить и ей надо курице прицепом»

- « Шоб потерялся, да. И сделать его калекой, проучить»

- « ОСОБА_27 перебить, ноги, руки» (т.3 а.с. 196-200, 243, 244)

- проколами про результати аудіо-відеоконтролю за особою - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 від 07.04.2020 року та відеозаписами до них, згідно яких, вбачається зміст розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , що відбувся 14.03.2020 року в період часу з 11-01 по 11-15 год., в ході якої ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про обставини вичиненого ним вбивства потерпілого, обговорили місце зберігання біти. ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 2700 грн. (т.3 а.с. 202-203, 204-205,243,244 )

- протоколом про результати спостереження за особою – ОСОБА_1 від 07.04.2020 року згідно якого вбачається факт зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , що відбулася 14.03.2020 року об 11.01 год. на перехресті вул. Клеверній та вул.. Бульварній в с. Зарічне Донецької області. (а.с. 206-207)

- протоколом про результати спостереження за особою – ОСОБА_4 від 07.04.2020 року, згідно якого вбачається факт зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , що відбулася 14.03.2020 року об 11.01 год. на перехресті вул. Клеверній та вул. Бульварній в с. Зарічне Донецької області. (а.с. 208-209)

- протоколам за результатами проведення негласної слідчої дії контролю скоєння злочину у формі імітування обставини злочину від 14.03.2020 року, згідно якого 13.03.2020 року після імітування злочину за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що скоїв злочин, як було домовлено між ними та домовився про зустріч. Під час зустрічі 14.03.2020 року, на перехресті вул. Клеверній та вул. Бульварній в с. Зарічне Донецької області ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_1 та повідомив останньому, що вбив ОСОБА_2 , за що ОСОБА_1 передав йому 2700 грн. ( т.3 а.с. 211-212)

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії контролю скоєння злочину у формі імітування обставини злочину від 14.03.2020 року та відеозаписом до нього, згідно якого 13.03.2020 року об 20-36 год. За адресою: АДРЕСА_3 , слідчим за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було імітовано обстановку злочину у вигляді вбивства останнього, зроблено фотознімки (т. 3 а.с. 213-214, т.2 а.с. 78 )

- протоколом огляду речей та документів від 21.03.2020 року та фото таблицею до нього, в ході якого було оглянуто мобільний телефон МІ А2, який належить свідку ОСОБА_4 та виявлено наявність історії дзвінків з ОСОБА_1 , надіслання останнім фотографій; листування та спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у месенджерах «Ватцапп» та «Вайбер»; досліджено зміст їх розмов. В ході вказаних розмов ОСОБА_1 обговорює знаряддя вчинення правопорушення, призначає час та місце зустрічей, з`ясовує факт отримання свідком фотографії потерпілого та дружини останнього; уточняє запланований час вчинення ОСОБА_4 злочину з метою створення собі алібі; приймає звіт виконаної «роботи».

В судовому засіданні досліджено зміст вказаних розмов, що містяться на СД – диску (т.3 а.с. 88-92 )

Постановою від 21.03.2020 року, якою визнано речовими доказами сд- диск з аудіо файлами розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_4 (т.3 а.с. 260)

Разом з тим, суд зважає на доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність у нього умислу на замовлення вбивства ОСОБА_2 та вважає, що органами досудового розслідувано неправильно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.1 ст.14, ч. 3 ст.27, п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК України

Отже, доводи прокурора про правову оцінку дій обвинуваченого за ознаками замовного вбивства, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з таких міркувань.

За змістом вимог п. 3 ч. 2 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

При цьому, кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

Отже, за своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту та обставин вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Відповідно до п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК України передбачена відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинено на замовлення за попередньою змовою групою осіб.

Так, в своїх показаннях щодо наявності у нього лише умислу на замовлення заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а не вбивства потерпілого, ОСОБА_1 є послідовним, в цій частині його показання узгоджуються із показаннями свідків, протоколами слідчих дій, протоколом негласних слідчих дій.

Так, з показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що при першій зустрічі ОСОБА_1 мав намір «наказати ОСОБА_6 , побити його, зробити калікою». Також свідок вказав, що прямого замовлення на вбивство потерпілого він від ОСОБА_1 не чув.

Свідок ОСОБА_3 показав, що це він познайомив ОСОБА_4 з ОСОБА_1 на прохання останнього знайти людину, що допоможе отримати гроші від ОСОБА_28 . Про вбивство або фізичну розправу ОСОБА_1 йому ні чого не казав. ОСОБА_21 повинен був лише поговорити з ОСОБА_20 та ОСОБА_1 .

З показань потерпілого ОСОБА_2 також вбачається, що ОСОБА_1 в його адресу висловлював лише погрози побити його та переламати йому ноги.

Крім того, як видно з протоколів про результати аудіо-відеоконтролю та інших матеріалів НСРД, ОСОБА_1 неодноразово висловлював ОСОБА_4 замовлення завдати за допомогою останнього саме тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Жодного посилання на намір ОСОБА_1 замовити вбивства потерпілого в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 295/7911/18, провадження № 51-4301км19, згідно з практикою Європейського суду з прав людини для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін. Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин.

У обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 , бажав настання наслідків саме у вигляді смерті потерпілого. Суд повторно наголошує, що з матеріалів НСРД та показань свідків цього не вбачається. Питання щодо настання ймовірних, більш тяжких наслідків, ніж тяжкі тілесні ушкодження у вигляді потрапляння в голову; можливості «перестараться», вперше в розмовах висловив саме ОСОБА_4 , будучи особою, яка діє за вказівками працівників правоохоронних органів на підставі заяви від 16.01.2020 (т.2 а.с. 167), що вбачається з протоколів про результати аудіо- відеоконтролю за особою - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 22.01.2020 року( т.3 а.с. 173-178, 179-184) При цьому, ОСОБА_1 кожного разу після припущень ОСОБА_4 щодо більш тяжких наслідків, наполягав на вимогах « сделать инвалидом, переломать ноги, ключицу», що, на думку суду, також свідчить про відсутність у останнього умислі на вбивство потерпілого.

Зі змісту матеріалів НСРД вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 під час своїх розмов висловлюють намір вчинення протиправних дій у відношенні потерпілого, використовуючи терміни ненормативної лексики, яким не можливо надати однозначне трактування, чи це завдання смерті потерпілому, чи завдання тяжких тілесних ушкоджень, а тому, суд трактує вказані сумніви на користь обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає провокацією будь-яке посилання на умисел вчинити умисне вбивство потерпілого, що містяться в матеріалах справи (заяви ОСОБА_4 , інформація, що внесена до ЄРДР )

Та обставина, що після пред`явлення фотографій нібито вбитого ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 не було здивування чи обурення, у контексті інших, наданих стороною обвинувачення доказів, на думку суду, не може бути доказом наявності у обвинуваченого наміру замовляти вбивство потерпілого.

Суд враховує висновки вищевказаного висновку судово-психіатричної експертизи, згідно якого ОСОБА_1 виявляв органічний розлад особистості складного ґенезу, церебрастенічний синдром, що, разом з фактом провокації, могло вплинути на реакцію обвинуваченого щодо вбивства потерпілого.

Даючи оцінку всім доказам, які були досліджені в процесі судового розгляду, суд приходить до переконання, що обставини, викладені у обвинувальному акті щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, однак його дії кваліфіковані невірно, а тому, суд приходить про можливість перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч.1 ст.14, ч. 3 ст.27, п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК України, тобто готування до вбивства, вчиненого організатором на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, на ч.1 ст.14, ч. 3 ст.27, ч.1 ст. 121 КК України, тобто готування до завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого організатором на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судова колегія враховує, що останній за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на диспансерному обліку у Лікаря – психіатра КДП КУ « Кремінського РТМО» з 27.07.2018 року, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, не працевлаштований, не одружений, страждає на ряд хронічних захворювань, у тому числі Віл-інфекція 4 стадії, енцелофопатія 2 ступеню складного ґенезу, хронічний гепатит (т 3 а.с. 247 )

05.04.2018 року Кремінським районним судом Луганської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки. Проте суд позбавлений можливості застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 71 КК України оскільки ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 05.11.2021 року ОСОБА_1 звільнений від покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку (а.с. т.3 а.с. 246). Проте, факт вчинення ОСОБА_1 нового правопорушення в період іспитового стоку свідчить про наявність у нього не погашеної судимості

Обставин, які б пом`якшували покарання ОСОБА_1 , судовою колегією визнається щире каяння.

До обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судова колегія відносить рецидив злочинів.

При сукупності обставин скоєного кримінального правопорушення та особистості обвинуваченого, судова колегія приходить до переконання про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливо без його ізоляції від суспільства та вважає, що обвинуваченому доцільно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті 121 КК України з урахуванням вимог ч.2 ст. 68 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Питання щодо долі речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а щодо заходів кримінального провадження, - відповідно до ст. 174 КПК України.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в Бахмутському УВП № 6 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути витрати пов`язані із проведенням судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 1413,09 грн. (т 3 а.с. 75)

На підставі викладеного, керуючись ст. 368-376 КПК України, судова колегія

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 121 КК України та на підставі цього закону призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання за даним вироком ОСОБА_1 із заліком досудового ув`язнення обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 13 грудня 2021 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 в строк відбування покарання зарахувати строк перебування під вартою з моменту затримання з 14.03.2020 року до 13.12.2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт:

- накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 02.03.2020 року на грошові кошти у вигляді двох купюр номіналом по 50 доларів серії ІС33453208А; МL47137231В;

- накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18.03.2020 року на грошові кошти у сумі 2700 грн., дерев`яну биту;

- накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17.03.2020 року на грошові кошти у сумі 4931 грн., грошові кошти у сумі 100 доларів США, посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме:

- паперовий лист у клітину з записом «Центральна 58 Ямполовка»,– залишити в матеріалах кримінального провадження;

- дві купюри по 50 доларів серії ІС33453208А; МL47137231В, - конфіскувати на користь держави;

- дерев`яну палку – біту, довжиною 72 см, коричневого кольору, - знищити;

- грошові кошти у сумі 2700 грн. - конфіскувати на користь держави;

- грошові кошти у сумі 4931 грн., грошові кошти у сумі 100 доларів США, мобільні телефони «Hyawei» та «Samsung», посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , повернути ОСОБА_1 за належністю.

- свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу «Hyunday Tucson» сірого кольору д.н. НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «Hyunday Tucson» сірого кольору д.н. НОМЕР_2 , що передані ОСОБА_29 , залиши останній за належністю власнику;

- СД-диск, флеш носій з аудіо файлами розмов ОСОБА_1 зі свідком ОСОБА_4 та відео файлами слідчих дій, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням Донецьким НДЕКЦ МВС України судово-дактилоскопічної експертизи 1/5-64 № від 31.03.2020 року, в сумі 1413,09 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок складений у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя: Д. В. Воронков

Судді:

О. В. Ільяшевич

В.І. Старовецький