Вирок № 101908281, 15.12.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/739/21

Провадження № 1-кп/191/183/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря – Силкіної О.Г.

прокурора – Панкеєва А.О.

захисника – Лащенко В.А.

за участю – обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з приміщення Васильківського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041420000075 від 13.07.2021 року, та угоду про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, громадянина України, освіта середня, офіційно не працює та не навчається, депутатом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 у кінці березня 2021 року точного дня та часу встановити не виявилося можливим, знаходився за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 , де у нього виник неправомірний умисел спрямований на незаконний посів та вирощування рослин коноплі для власних потреб, без мети збуту. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний посів та вирощування рослин коноплі без мети збуту, ОСОБА_1 , того ж дня, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року, вимог «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 та вимог «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, контролю за їх обігом», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 року № 589, не маючи відповідного дозволу, здійснив на території присадибної ділянки незаконний посів насіння рослин коноплі, яке придбав задовго до того та зберігав за місцем свого мешкання. Після чого, ОСОБА_1 переслідуючи мету незаконного вирощування рослин конопель для власного вживання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, для власних потреб, одноосібно здійснював догляд за вказаними рослинами (культивував, поливав) з метою доведення рослин до стадії дозрівання.

Так, 13 липня 2021 року, в період часу з 07:25 годин до 09:29 годин, при проведенні санкціонованого обшуку території домоволодіння, де фактично проживає ОСОБА_1 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 , на території садиби в присутності понятих, власника домоволодіння ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено проростаючи рослини коноплі в кількості 128 (сто двадцять вісім) штук, які віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 2 ст. 310 КК України, тобто незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин.

29.07.2021 року між сторонами кримінального провадження: прокурором Синельниківської окружної прокуратури Школяровим О.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 120210414200000, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 та захисником Лащенко Віктором Анатолійовичем, з іншого боку, було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Синельниківської окружної прокуратури, згідно умов якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, та сторонами погоджено вид та міру покарання, передбачені в межах санкції ч. 2 ст. 310 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

В угоді також зазначено, що сторони розуміють наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся. Крім того, пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки невиконання угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просить суд затвердити угоду.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого підтримав позицію обвинуваченого, зазначивши, що угода про визнання винуватості відносно останнього, укладена у відповідності із КПК та КК України, просив суд її затвердити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Суд, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов наступного висновку.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором, обвинуваченим та його захисником, повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки її умови не суперечать вимогам КК України, КПК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

При призначені покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також враховано особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, але засуджувався за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав повністю.

Пом`якшуючих обставини, згідно положень ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Так, Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 27.04.2021 року у справі №520/16394/16-к висловив правову позицію, згідно якої факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Так, згідно матеріалів кримінального провадження та встановлених обставин вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 , останній не сприяв розкриттю кримінального правопорушення, оскільки факт злочину було виявлено під час проведення обшуку та в ході проведення слідчих дій, під час яких й були вилучені 128 штук рослини коноплі, та в подальшому під час проведення інших слідчих дій були отримані всі докази на підтвердження його вини. Тобто обвинувачений ОСОБА_1 жодних активних дій для розкриття кримінального правопорушення не вчиняв, а тому суд не погоджується з тією обставиною, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Крім того, ОСОБА_1 цілком розуміє, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

За таких обставин, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді узгодженої сторонами міри покарання в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Кодексу України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, із застосуванням ст.75, ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, суд під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, вирішує долю речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.07.2021 року в кримінальному провадженні № 12021041420000075, укладену між прокурором Синельниківської окружної прокуратури Школяровим Олександром Вікторовичем, з однієї сторони, та підозрюваним ОСОБА_1 та захисником Лащенко Віктором Анатолійовичем, з іншої сторони.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , на користь держави, код бюджетної класифікації : 24060300, витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-21/22400-НЗПРАП від 23.07.2021 року в розмірі 8581 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят одна) гривня.

Речовий доказ – відеозапис слідчої дії, що перенесено на DVD – диск, зберігати при матеріалах кримінального провадження; що зберігаються в камері схову речових доказів Синельниківського РУП згідно квитанції № 84, а саме рослини роду коноплі у кількості 128 штук, знищити.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору, захиснику.

Суддя Т. В. Прижигалінська