Ухвала суду № 101907962, 14.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/1577/21

провадження 4-с/201/101/2021

УХВАЛА

14 грудня 2021 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами скарги адвоката Брюховецького Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 , Тернівський відділ ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в особі державного виконавця Дяченко Анни Володимирівни, Південно-Східне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на подання скарги, визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Брюховецький М.М. в інтересах ОСОБА_1 13 грудня 2021 року звернувся до суду зі скаргою, Тернівський відділ ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в особі державного виконавця Дяченко А.В., Південно-Східне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на подання скарги, визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст. 183 ЦПК України передбачено, що заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Перевіривши матеріали заяви було встановлено, що вище вказане процесуальне питання пов`язано з виконанням рішення суду по справі № 201/1577/21, тобто воно виникло на стадії його виконання, однак до вказаної скарги у супереч ч. 2 ст. 183 ЦПК України не було додано докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), а було надано квитанцію про надіслання лист рекомендований Тернівський ВДВС та Південно-Східне міжрегіональне, але з даних квитанцій не можливо встановити, що саме було надіслано сторонам.

Частиною 4 статі 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 4 статті 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Перевіривши матеріали скарги, а також оцінивши надані і добуті докази, вважаю за необхідне з урахуванням вище зазначеного вказану скаргу залишити без розгляду, оскільки не було виконано належним чином частину 4 статі 183 ЦПК України, а також її було подано після закінчення строку встановленого ЦПК України, так як вказаний строк обчислюється з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, однак як вбачається з матеріалів справи, заявник повинний був дізнатися та знав про можливі порушення його прав та законних інтересів, а саме: 25 жовтня 2021 року як зазначає представник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але на підтвердження даного факту доказів не надає, також слід зазначити, що відповідно до автоматизованої системи документообігу суду заявник 24 листопада 2021 року вже звертався до суду зі скаргою, однак ухвалою суду від 26 листопада 2021 року, скаргу було повернуто заявнику без розгляду.

Взявши до уваги клопотання заявника про поважність причин пропуску строку на подачу скарги до суду останній зазначає, що з текстом ухвали останній ознайомлений із веб-порталу судової влади України 08.12.2021 року та згідно поштового конверту та штампу на ньому скаргу було повторно здано до відділення пошти 08.12.2021 року, тобто з значним пропуском встановленого законом строку, та не надано жодного доказу того, що заявник дійсно пропустив строк із поважних причин, так як постанова державного виконавця була ухвалена ще 18.10.2021 року та доказів отримання чи навпаки не отримання останньої також не надано суду. Також зазначу, що копія рішення, що не набрало законної сили було направлено відповідачу по справі, але останній його не отримав та повернувся до суду конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у свої постанові за № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», яка є узагальненням практики з розгляду справ цієї категорії, що склалась у державі, зазначив, що якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові; при цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Цивільно процесуальний кодекс України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Вирішення судом питання дотримання строку звернення до суду, визнання поважними причин його пропуску і можливість поновлення залежить від конкретних обставин у кожній справі, наведених доводів, підтверджених відповідними засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Разом з цим заявником на підтвердження наведених обставин, які зумовили пропуск строку подання скарги до суду, не подано жодних доказів, отже відсутні підстави вважати, що строк звернення до суду пропущений з поважних підстав та не належним чином виконані вимоги ст. 183 ЦПК України.

Таким чином, наведені заявником обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску десятиденного строку звернення до суду зі скаргою. Інших доводів та відповідних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку матеріали скарги не містять, а тому скаргу слід залишити без розгляду.

При прийнятті такого рішення, мною також враховане те, що заявник, будучи обізнаним про наявність рішення суду ухвалено судом, яке не набрало законної сили та на яке представником відповідача у справі було подано апеляційну скаргу, мав змогу самостійно на сайті Міністерства юстиції України у вільному доступі в розділі Автоматизована система виконавчого провадження та Єдиний реєстр боржників переглядати інформацію про наявність (відсутність) відкритих виконавчих проваджень щодо нього та вчасно звернутися до виконавчої служби у разі неотримання копій відповідних постанов та інших документів.

Роз`яснити заявнику, що залишення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із вказаною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її залишення без розгляду та повернути заявнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 185, ст. ст. 126-127, 258-261, 353, 449 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката Брюховецького Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 , Тернівський відділ ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в особі державного виконавця Дяченко Анни Володимирівни, Південно-Східне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на подання скарги, визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду та повернути заявнику.

Роз`яснити скаржнику, що залишення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із вказаною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її залишення без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 14 грудня 2021 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя