Ухвала суду № 101907892, 10.12.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 932/4330/21

Провадження № 2з/200/284/21

10 грудня 2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із заявою позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК», товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Проперті Групп» про визнання відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи недійсними, визнання недійсним протоколу електронного аукціону, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки, визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, усунення перешкод у користуванні квартирою, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК», товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Проперті Групп» про визнання відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи недійсними, визнання недійсним протоколу електронного аукціону, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки, визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, усунення перешкод у користуванні квартирою.

09.12.2021 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій прохає накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонити іншим особам вчиняти дії щодо квартири, заборонити входити до квартири, не вживаючи при цьому заходів зустрічного забезпечення.

Заява обґрунтована тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, мешкає та працює у спірній квартирі АДРЕСА_1 . Працює приватним нотаріусом. 19.10.2021 року працівники відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» захопили спірну квартиру, вибили вхідні двері, захопили його нотаріальний архів та особисті речі, побутову і професійну техніку. Доступу до приміщення він не має. Охоронна фірма ТОВ «Собр Дніпро» розірвала з ним договір. Поліція бездіє. Нотаріальний архів є власністю держави і він зобов`язаний забезпечити його зберігання. Відповідачу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було достовірно відомо про вид його професійної діяльності. Відповідач ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вже не перший раз вдається до протиправних дій, підробки документів, про що свідчать опубліковані у ЄДРСР України рішення. Захоплене приміщення з часом може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю. Існує реальна небезпека порушення нотаріальної таємниці. При невжитті заходів забезпечення позову, відновлення його прав буде неможливим. Оскільки він володіє та користується квартирою 18 років, про що знав відповідач, підстави для застосування зустрічного забезпечення, на думку позивача, відсутні.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, приходжу до висновку про відмову у її задоволенні, за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з вимогами ч.ч. 1, 10 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, видом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Зважаючи на викладене, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення. Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона. Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

При вирішенні заяви позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного. Предметом спору є визнання відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи недійсними, визнання недійсним протоколу електронного аукціону, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки, визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, усунення перешкод у користуванні квартирою, підставами позову є порушення оспореними діями і правочинами прав позивача, як орендаря спірної квартири.

Позивач не є і не був власником спірного нерухомого майна. Відповідно до вимог ст. 814 ЦК України, у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. В частині визнання відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи недійсними, визнання недійсним протоколу електронного аукціону, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки, визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя майбутнє рішення суду при задоволенні позовних вимог примусовому виконанню не підлягатиме, а тому відповідні ризики утруднення виконання чи неможливості виконання судового рішення відсутні. Оскільки позивач не є і не був власником спірного нерухомого майна, забезпечити позов шляхом накладення арешту та квартиру або заборони на її відчуження у будь-який спосіб неможливо, через те, що буде неспівмірним втручанням у права власника майна. Вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння відсутні, оскільки позивач – не власник, а тому підстави для вжиття заходів по залишенню майна у власності титульного володільця, відсутні.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про заборону іншим особам вчиняти будь-які дії щодо квартири, та заборонити входити до квартири, суд виходить з наступного.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжитті виключно відносно відповідачів по справі, оскільки у протилежному випадку відбудеться безпідставне обмеження прав осіб, які учасниками процесу не є. З наданих позивачем доказів вбачається, що примусове видворення з житла вже сталось, про що свідчить лист охоронної фірми, який позивачем неодноразово надавався до суду. Ухвалами суду від 24.11.2021 року та від 01.12.2021 року позивачу відмовлено у задоволенні аналогічних заяв про забезпечення позову, що містили тотожне обґрунтування та докази. Позивач нотаріальну діяльність не здійснює, на що вказує витяг з нотаріального реєстру, який він надав самостійно. Надані суду докази реальності спору з відповідачем ОСОБА_2 не доводять, оскільки, як вбачається з копій письмових доказів, останню додаткову угоду до договору оренди укладено з позивачем представником власника майна – ОСОБА_3 , сам ОСОБА_2 зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться, у спірній квартирі не проживає, однак особисто отримав за адресою знаходження спірного нерухомого майна надісланий йому судом конверт. У володінні позивача перебувають документи, які не перебувають у публічному доступі та належать ОСОБА_2 . Самі умови договору оренди викликають обгрунтований сумнів у дійсності правочину, оскільки з 2003 року розмір орендної плати не переглядався та становить 600 грн. на рік, при тому, що договір може бути розірваний виключно у разі несплати орендної плати шість років поспіль. Єдиним доказом нібито внесення орендної плати є копія квитанції за 2020 рік, про сплату на невстановлений рахунок 200 грн.

Як слушно зазначив суд раніше, обраний позивачем спосіб забезпечення позову порушить права ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в повній мірі користуватися належним йому нерухомим майном, а також фактично вирішить спір по суті, що є неприпустимим.

З цих підстав, заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150-153, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол