Рішення № 101906701, 13.12.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3584/21

Провадження № 2-а/545/89/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Лабовкіній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Книш Сергія Івановича до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України (в порядку ст. 286 КАС України),-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Книш С.І. в інтересах позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00000197 від 18 жовтня 2021 року, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14) судові витрати: судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.Позовні вимоги мотивує тим, що 18 жовтня 2021 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00000135. 21 жовтня 2021 року позивач отримав засобами поштового зв`язку постанову, з якої вбачається, що позивач як відповідальна особа 18 жовтня 2021 року о 08 год. 22 хв. за адресою М-22, км. 74+810, Полтавська область, допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: загальної маси транспортного засобу на 17,7 % (12,352 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11,3 % (3,576 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,6 % (8,295 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Вважає, що позивач не є суб`єктом адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. Також постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512. Відтак, представник позивача вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною, без дотримання норм закону і підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

08 грудня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній проти задоволення позову заперечує, вказуючи, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності як відповідальну особу, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до суду направив заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача у заяві до суду просив провести розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАК України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 є власником тягача MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_2 . Зазначений тягач був переданий в користування автомобільному перевізнику ПП «Хорольська спілка перевізників».

18 жовтня 2021 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00000135.

21 жовтня 2021 року позивач отримала засобами поштового зв`язку постанову, з якої вбачається, що позивач як відповідальна особа 18 жовтня 2021 року о 08 год. 22 хв. за адресою М-22, км. 74+810, Полтавська область, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: загальної маси транспортного засобу на 17,7 % (12,352 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11,3 % (3,576 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,6 % (8,295 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.8).

Таким чином, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відповідно до якої перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Зазначене адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу – зав. № 1, WAGA-WIM35.

Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132--1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1 ст. 14-3 КУпАП).

Звідси, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, несе власник транспортного засобу або належний користувач.

Так, належним користувачем тягача є ПП «Хорольська спілка перевізників» (ЄДРПОУ 42169297), а позивач є лише власником транспортного засобу, в користуванні якого він не перебуває, в тому числі на дату вчинення адміністративного правопорушення.

А отже у діях власника транспортного засобу відсутній склад адміністративного правопорушення.

Із змісту ч. 1 ст. 14-3 КУпАП слідує, що постанова виноситься на власника транспортного засобу.

Так, за результатами автоматичної фіксації вбачається, що засобами автофіксації зафіксовано транспортний засіб: тягач д.н.з. НОМЕР_2 та причеп д.н.з. НОМЕР_3 .

Тобто, автофіксацією встановлено, що перевищення нормативних параметрів, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху України допущено транспортним засобом, який складається з тягача та причепу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо); причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем.

Звідси, відповідно до вказаного Закону та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів тягач та причіп відносяться до категорії транспортних засобів спеціалізованого призначення.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху: рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

В розумінні ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та Правил дорожнього руху, відповідальність передбачена за порушення нормативів транспортним засобом, який складається з тягача та причепу (тобто перевищення загального маси).

Однак, а даному випадку, постанова винесена відносно позивача, якому належить лише тягач, оскільки причеп належить іншій особі – ОСОБА_2 .

Крім того, учасників дорожнього руху не проінформовано належним чином.

Відповідно до п. 9 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови КМ України від 16 червня 2021 року № 623): інформування учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами (фотозйомку та/або відеозапис) фактів правопорушень здійснюється не пізніше початку роботи таких пунктів на визначених ділянках автомобільних доріг шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків в установленому порядку, а також розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті Мінінфраструктури.

Однак, за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область відсутній відповідний дорожній знак, що інформує учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами.

Також постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затверджену наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформляється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Однак, всупереч додатку 1 до цієї Інструкції в постанові відсутні: дата та час фіксації здійснення вимірювання; смуга руху; напрямок руху; максимальне дозволене навантаження на вісь; марка, модель, державний номерний знак причепу; категорія транспортного засобу; тип транспортного засобу; повна маса транспортного засобу, ширина, вита, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі.

Таким чином суд вважає, що зазначені вище принципи і положення законодавства при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем не були дотримані, оскільки матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови поліцейського, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1, за яке її було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.

Підсумовуючи викладене вище, та з урахуванням того, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та, як наслідок, неправомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії від 18 жовтня 2021 року серії ВМ № 00000135 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 грн. підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що строк подання позову пропущений з поважних причин, що підтверджується матеріали справи, зокрема, інформацією про отримання позивачем засобами поштового зв`язку постанови, яка оскаржується, а тому підлягає поновленню.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270,00 грн., тобто позивачу необхідно було надати документ про сплату судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 454,00 грн., втім позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а.с. 19).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, судовий збір у розмірі 454,00 грн. (908,00 грн. - 454,00 грн.), надмірно сплачений позивачем ОСОБА_1 підлягає поверненню останній.

У зв`язку із задоволенням позову, з урахуванням викладеного на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14).

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Оскільки позивачем та його представником не надано належних та допустимих доказів оплати гонорару (квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касовий чек), такі витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 77, 90, 241-246, 286 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою.

Позов ОСОБА_1 адвоката Книш Сергія Івановича до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України (в порядку ст. 286 КАС України) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВМ № 00000135 від 18 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень. за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14).

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області повернути ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,РНКОПП НОМЕР_4 ) надмірно сплачений нею 18 листопада 2021 року судовий збір за платіжним дорученням № 85 в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавськ р-н/22030101, Код 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Призначення платежу: *;101; НОМЕР_5 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 по справі № 545/3584/21, Полтавський районний суд Полтавської області.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,РНКОПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14.

Суддя: Л. В. Шелудяков