Ухвала суду № 101905764, 14.12.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 14.12.2021

Справа № 501/4776/21

2/501/1614/21

У Х В А Л А

14 грудня 2021 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Пушкарський Д.В., вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (третя особа Профспілка робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ) про скасування наказу №453-О від 09.12.2021 про відсторонення від роботи та зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (відсторонення від роботи), -

В С Т А Н О В И В :

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (третя особа Профспілка робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ) про скасування наказу №453-О від 09.12.2021 про відсторонення від роботи та зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (відсторонення від роботи).

Вивченням наданих матеріалів встановлено, що заява подана з порушенням вимог ст.177 ЦПК України, а саме до заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом вказаної правової норми позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати (винагороди за виконану роботу) та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі не звільняються від сплати судового збору.

З позовної заяви вбачається, що позивачем оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, тобто трудові відносини з позивачем не припинені, з займаної посади позивача не звільнено, а лише відсторонено.

Відсторонення це тимчасовий захід, який не призупиняє, не скасовує і не припиняє дію трудового договору.

А поновлення на роботі це відновлення дії трудового договору, тобто скасування звільнення. Поновлення на роботі не може застосовуватись як наслідок скасування відсторонення, оскільки трудовий договір не припинився.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст.1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Вказаний правовий висновок є обов`язковим для врахування судом до спірних правовідносин у відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, тому, з урахуванням вказаних норм права, заявлені позивачем вимоги не підпадають під категорію пільг при сплаті судового збору за п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

При відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Слід зазначити, що відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (908,00 грн.), а майнового характеру - в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А згідно ч.3 ст.6 Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки позивачем одночасно заявлено вимоги немайнового та майнового характеру, то йому необхідно сплатити судовий збір за подання вказаного позову до суду згідно ставок, встановлених у ст.4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням положень ч.3 ст.6 цього Закону, тобто за кожну заявлену вимогу.

Згідно ч.1, ч.2 ст.185 ЦПК України, - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.177 ЦПК України, то її слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185, ст.ст.259-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (третя особа Профспілка робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ) про скасування наказу №453-О від 09.12.2021 про відсторонення від роботи та зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (відсторонення від роботи), - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя