Рішення № 101905124, 15.12.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/4458/21

2-а/583/76/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Шаміладзе В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду №5в м. Охтирці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській обл., поліцейського СРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Тимошенка Максима Володимировича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 1, ст. 126 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 22.10.2021 року інспектор СРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Тимошенко М.В. виніс постанову БАБ №867866 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В оскаржуваній постанові інспектор поліції вказав, що позивач 22.10.2021 року о 08:00 год. керував трактором Т-25 по вулиці Більській, 48, в с. Куземин, Охтирського р-ну, без посвідчення тракториста-машиніста, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України. Постанову отримав поштою 26.10.2021. Він не згоден із вказаною постановою оскільки у інспектора відсутні будь-які докази вчинення ним правопорушення. Насправді того дня він не керував трактором і перебував вдома, а поліцейський підходив до двору з вулиці. Він йому пояснював що нічого не порушував. Взагалі під час бесіди поліцейський не повідомляв, що буде розглядатись адміністративна справа відносно нього, у чому він обвинувачується та не надавав доказів вчинення ним порушення, не роз`яснював права та обов`язки і не вручив копію постанови.

Процесуальні дії у справі та позиція сторін.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 листопада 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 03.12.2021 продовжено відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду від відповідача Головного управління національної поліції в Сумській обл. 01.06.2021 надійшов відзив у якому зазначено про те, що інспектор діяв у межах повноважень, в порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України і з огляду на це у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Від інспектора Тимошенка М.В. на адресу суду надійшло письмове пояснення у якому зазначено про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та доданий диск із файлом у якому зафіксовані обставин спілкування інспектора з позивачем.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КпАП України встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КпАП України закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР України).

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з підпунктами «а» та «ґ» пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Частиною 1 статті 126 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні установлено, що 22.10.2021 року відносно позивача була винесена постанова БАБ №867866 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ст. 126 ч. 1 КпАП України за те, що він року о 22.10.2021 року о 08:00 год. керував трактором Т-25 по вулиці Більській, 48, в с. Куземин, Охтирського р-ну, без посвідчення тракториста-машиніста, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України та до позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото - i кінозйомки, відеозапису, засобів фото - i кінозйомки, відеозапису.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України.

Частиною 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже в даному випадку відповідачем не доведено, що мало місце зупинення транспортного засобу яке було обумовлено недотриманням водієм (позивачем) вимог ПДР України, що, позивач того ранку керував трактором, тому доводи позивача про неправомірність дій відповідача є обґрунтованими.

Із переглянутого відео встановлено обставини спілкування інспектора із позивачем з приводу походження дров, які перевозились трактором та наявної у нього підозри у тому, що останній керував транспортним засобом в стані сп`яніння. Однак у зазначеному відео не зафіксовано факт вимоги у водія надати для огляду посвідчення тракториста та факт відмови у його наданні, а також процес розгляду адміністративного матеріалу та винесення оскаржуваної постанови за ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Суд також зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає протиправним притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КпАП України, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про що було зазначено в ухвалі суду від 12.05.2021.

Однак з матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 454,00 грн., і це підтверджується квитанцією № 184610002 від 05.11.2021. (а.с. 5)

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 72-90, 139, 229, 241-246, 286, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській обл., поліцейського СРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Тимошенка Максима Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №867866 від 22.10.2021 р., винесену поліцейським СРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Тимошенком Максимом Володимировичем відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України, якою накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Сумській області (вул. Г.Кондратьєва, 23 м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом десяти днів із дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко