Ухвала суду № 101904434, 14.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/10079/21

Провадження № 1-кп/461/769/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2021 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

прокурора Мішкурова К.О.,

представника потерпілого Курпель-Малиш Р.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові обвинувальний акт про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки міста Самбір, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого, ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 26 листопада 2021 року близько 12 години 32 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, перебуваючи у приміщенні аптеки «Подорожник» ПП «Соломія-Сервіс», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , таємно, шляхом вільного доступу, викрала товар, а саме: крем об`ємом 50 мл «Ормета Крем антивік. Глобал. Дії ОРМЕТМ ЛІФТ 50 мл, ОСОБА_2 , Швейцарія» вартістю 3407 грн. 67 коп., маску «Ормета Маска Золоте сяйво ОМЕТМ ФЛЕШ 50мл, ОСОБА_2 , Швейцарія» вартістю 1710 грн. Таким чином, ОСОБА_1 заподіяла ПП «Соломія-Сервіс» майнову шкоду на загальну суму 5 117 грн. 67 коп.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України віднесене до категорії кримінальних проступків, за які передбачене основне покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років

У судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, тобто у зв`язку з дійовим каяттям. Одночасно обвинувачена просила суд закрити кримінальне провадження, оскільки кримінальне правопорушення вона вчинила вперше, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального проступку, повністю відшкодувала матеріальну шкоду потерпілому, раніше ніколи не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого в судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченої не заперечила, повідомивши суд про відшкодування спричиненої кримінальним проступком шкоди.

Прокурор проти задоволення заявленого клопотання не заперечив.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучені до нього документи, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до статті 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 :

- раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася;

- свою вину у вчиненні кримінального проступку визнала повністю та щиро розкаялася, зокрема висловлює жаль з приводу вчиненого;

- активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, повідомивши органу досудового розслідування про всі відомі їй обставини вчинення кримінального проступку;

- матеріальні збитки повністю відшкодувала.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст.285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Також судом установлено, що обвинувачена цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.45КК України та наслідки закриття провадження з цієї підстави. Зокрема, обвинувачена розуміє суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання та звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Питання речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 44, 45 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 350, 369, 370, 372 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, на підставі ст. 45 Кримінального кодексу України, тобто у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження №12021142360001070 від 04.12.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України - закрити.

Речовий доказ – DVD R диск – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький