Рішення № 101903573, 15.12.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/4731/21

Провадження №2/229/990/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Головченко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року у розмірі 10339,78 грн.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що між нею та відповідачем до 12.04.2017 року існували трудові відносини. На момент звільнення 12.04.2017 року за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року відповідачем нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 10339,78 грн

Ухвалою суду від 08.09.2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с.38-41).

Ухвалою суду від 29.10.2021 року закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена. Надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

З відзиву, наданого представником відповідача, вбачається, що останній не погоджується з позовною заявою, посилаючись на таке.

Погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам ДП «Донецька залізниця» переведеним до регіональної філії здійснювалося згідно Алгоритму погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам ДП «Донецька залізниця», затвердженого рішенням правління ПАТ «Укрзалізниця» від 30.06.2016 протокол № 32.

Позивач до регіональної філії «Донецька залізниця» AT «Укрзалізниця» переведена не була. Позивач у трудових відносинах з AT «Укрзалізниця» не перебувала.

На сьогодні ДП "Донецька залізниця" з Єдиного державного реєстру не виключене та залишається юридичною особою, маючи таким чином цивільну правоздатність. AT "Українська залізниця" не має об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків за спірний період, оскільки позивач до 12.04.2017 року працювала в ДП "Донецька залізниця".

У AT "Укрзалізниця" із зазначених причин відсутні відомості щодо нарахування і виплати заробітної плати позивачу за період її роботи в ДП "Донецька залізниця", у зв`язку з чим неможливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.

Позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця», дію її трудовою договору з AT "Укрзалізниця" продовжено не було, у відповідача взагалі відсутня будь-яка інформація щодо позивача (трудова книжка, табелі обліку робочого часу, наказ на призначення, звільнення тощо).

Оскільки немає завершення процесу припинення і відповідний запис до Єдиного державного реєстру не внесено ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою, яка продовжує самостійно нести відповідальність за договірними та поза договірними зобов`язаннями, що виникли за його участі.

Усі обов`язки щодо невиплати заробітної плати, нарахованої позивачу, має нести ДП «Донецька залізниця» як роботодавець.

Заборгованість позивача не є заробітною платою нарахованою відповідачем, а є заборгованістю іншої юридичної особи (ДП “Донецька залізниця”), яка мала забезпечити своєчасну виплату заробітної плати.

Згідно з Науково-правовим висновком Торгово- промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16.01.2018р. встановлено, що порушення норм трудового законодавства виникли через форс-мажорні обставини. І на цій підставі AT “Укрзалізниця” підлягає звільненню від відповідальності за невиконання обов`язків передбачених законодавством про працю.

Відповідач втратив контроль та доступ до виробничих потужностей, майна, документації, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території. Вважають, що не є належним, допустимим та достовірним доказом підтвердження заявлених позовних вимог надана позивачем довідка.

Суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки з 18.11.2015 року по 12.04.2017 року ОСОБА_1 працювала мийником- прибиральником рухомого складу 2 розряду дільниці з мийки та прибирання рухомого складу цеху з ремонту рухомого складу відокремленного підрозділу моторвагонного депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» (а.с. 10-24)

12.04.2017 року, на підставі наказу № 315/ос від 12.04.2017 року, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за згодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.24).

Правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі, визначено Законом України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон № 4442-VI).

Згідно пунктом 6 статті 2 Розділу ІІ Закону № 4442-VI товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено Статут ПАТ «Укрзалізниця».

Згідно з пунктами 1, 2, 12 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року N 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Постанова № 200); Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.

Державну реєстрацію ПАТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Закону № 4442-VI постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».

Відповідно до частини четвертої статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

За змістом частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 37 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, яка діяла на дату реєстрації АТ «Укрзалізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 відступлено від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях:Верховного Суду України, а саме: у постановах від 08 лютого 2017 року у справах № 910/10474/16 (провадження № 3-1586гс16) та № 910/5096/16 (провадження № 3-1417гс16), від 22 лютого 2017 року у справах № 910/11196/16, № 910/9323/16, № 910/8349/16, № 910/8325/16, від 15 березня 2017 року у справах № 910/5100/16, № 910/7780/16, № 910/7771/16, № 910/5095/16, № 910/8080/16, № 910/6426/16, від 19 квітня 2017 року у справі № 905/1690/16 (провадження № 3-306 гс 17/21), від 21 червня 2017 року у справі № 905/1775/15, від 05 липня 2017 року у справі № 905/1625/16, у яких зазначено, що питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами Кабінету Міністрів України № 200 та № 604, які пов`язують перехід прав і обов`язків ДП «Донецька залізниця» до АТ «Укрзалізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника. Таких висновків Верховний Суд України дійшов, установивши, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення і запис про його припинення у Єдиному державному реєстрі відсутній; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час вирішення спорів у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 910/23138/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 910/653/17, від 02 травня 2018 року у справі № 905/1247/16;Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 219/10025/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 236/2729/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 242/4687/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 220/310/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 728/1128/18, від 09 грудня 2019 року у справі № 2-920/11 та від 22 квітня 2020 року у справі № 236/3323/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі№ 910/5953/17 зазначено, що:«державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно зі статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 735, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця». Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.

При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Відсутність у передавальному акті ДП «Донецька залізниця» від 05 серпня 2015 року певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не став правонаступником за ними, оскільки АТ «Укрзалізниця» як єдиним правонаступником прийнято усе майно та усі зобов`язання підприємств, які припиняються шляхом злиття.

Положення постанов Кабінету Міністрів України № 200 та № 604 взагалі не регулюють питання правонаступництва, не призупиняють реорганізацію і не визначають те, що певне майно чи зобов`язання не переходить до АТ «Укрзалізниця», вони лише описують порядок обліку такого майна - за якою вартістю воно обліковується, відображається в балансі чи обліковується на позабалансових рахунках.

Законодавець встановив для кредиторів юридичних осіб, які припиняються шляхом злиття, інші гарантії захисту законних інтересів їх прав, аніж встановлені статтями 105 і 107 ЦК України. Такий підхід зумовлений унікальним статусом АТ «Укрзалізниця» для економіки України як монополіста на ринку перевезень залізничним транспортом, будь-які процеси реорганізації якого не повинні перешкоджати роботі такого підприємства, зокрема перевезенням вантажів та пасажирів. Права кредиторів можуть вважатися належним чином захищеними закріпленням в частині шостій статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці положень про правонаступництво АТ «Укрзалізниця» щодо усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Враховуючи, що відповідно до частини шостої статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Донецька залізниця».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 зазначено, що стаття 5 Закону про особливості утворення Укрзалізниці передбачає, що АТ «Укрзалізниця» провадить діяльність, у тому числі пов`язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємствами залізничного транспорту, у межах строку їх дії. Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця».

За таких обставин АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця», і тому є належним відповідачем по справі.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», позивач перебувала з ДП «Донецька залізниця», правонаступником якого є відповідач, в трудових відносинах до 12.04.2017 року, але при звільненні не отримала всі належні їй платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.

Як вбачається з роз`яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

На підтвердження нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду копію довідки № 383/04 від 26.04.2017 року, видану відокремленним підрозділом моторвагонного депо Ясинуата ДП «Донецька залізниця», відповідно до якої сума невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 складає: за лютий 2016 року- 497,69 грн., за березень 2016 року- 1802,20 грн., за квітень 2016 року- 1575,79 грн., за травень 2016 року- 1066,69 грн., за червень 2016 року- 673,36 грн., за липень 2016 року- 382,54 грн., за серпень 2016 року- 2809,03 грн., за вересень 2016 року- 0,00 грн., за жовтень 2016 року- 0,00 грн., за листопад 2016 року- 112,60 грн., за грудень 2016 року- 96,51 грн., за січень 2017 року- 0,00 грн., за лютий 2017 року- 0,00 грн., за березень 2017 року- 0,00 грн., за квітень 2017 року- 1323,37 грн., всього 10339,78 грн. (а.с. 25).

Разом із тим, згідно листа АКБ «Індустріалбанк» № 18-05-03-07-1133ІБТ між ДП «Донецька залізниця та АБ «Експерс- Банк» укладено договір № 10-04/54 від 01.08.2003 року. На ім`я ОСОБА_1 на балансі АБ «Експрес-Банк» було відкрито картковий рахунок для зарахування заробітної плати № НОМЕР_1 , дата відкриття 29.09.2014 року, дата закриття 01.12.2017 року. За період з квітня 2016 ркоу по травень 2017 року надходження коштів на рахунок не відбувалось (а.с. 60).

З огляду на положення частини першої статті 76 ЦПК України, відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем стосовно наявної заборгованості по заробітній платі за лютий 2016- квітень 2017 року є належними, допустими, достовірними та достатніми і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідач належними та допустимими доказами, у відповідності зі ст.ст.76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у письмових доказах, наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них є недостовірними.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У зв`язку з вищевикладеним сума заборгованості по заробітній платі за період з 01.02.2016 року по 12.04.2017 року становить 10339,78 грн. без урахування проведених утримань податків та внесків.

Доводи відповідача про те, що надана позивачем довідка про нараховану заробітну плату є неналежним, не допустимим, та достовірним доказом, через те, що відповідач втратив контроль та доступ до виробничих потужностей, майна, документації, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

З наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:

- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;

- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м.Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».

Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Проте заробітна плата не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати і жодним нормативним актом про працю не передбачено звільнення роботодавця від виплати заробітної плати та цей обов`язок роботодавця не залежить від наявності або відсутності його вини.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач підтвердив наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за період з 01.02.2016 року по 12.04.2017 року у розмірі 10339,78 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з АТ «Українська залізниця» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 4,5,10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265,273,279, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрований: АДРЕСА_1 , до акціонерного товариства «Українська залізниця», що знаходиться за адресою: вул. Тверська, 5, м.Київ, про стягнення заборгованої заробітної плати,- задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця", ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість по заробітній платі з 01.02.2016 року по 12.04.2017 року в сумі 10339 (десять тисяч триста тридцять дев`ять) грн. 78 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за лютий 2016 року в сумі 497 (чотириста дев`яносто сім) грн. 69 коп. надати до негайного виконання.

Сума заробітної плати визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) здійснити утримання з суми заборгованості по заробітній платі передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь державного бюджету судові витрати в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т. Л. Панова