Рішення № 101903539, 09.12.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1079/21

Провадження № 2/222/304/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області в складі:

судді Доценко С.І.,

за участі секретаря Болбат Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікольської селищної ради Донецької області, Нікольська селищна рада Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи, такою, що втратила право користування жилим приміщенням .

Обґрунтовуючи позов, позивачем зазначено, що він в вересні 2015 року, як лікар КЗ «Володарський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (нині Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікольської селищної ради Донецької області), на підставі ордеру№ 2 від 12 серпня 2015 року виданого рішенням виконавчого комітету Володарської селищної ради від 12 серпня 2015 року № 45 вселився в службову квартиру АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_3 . У теперішній час позивач продовжує трудові відносини з лікарнею та разом з ОСОБА_3 мешкає у зазначеній квартирі, де вони і зареєстровані. Також в квартирі зареєстрована ОСОБА_2 , яка не членом сім`ї позивача і яка на момент його вселення вже не проживала в квартирі та не проживає до теперішнього часу. Внаслідок реєстрації відповідачки у квартирі позивач має сплачувати додаткові кошти на сплату комунальних послуг. Тому просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позивач в судовому засідання підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Пояснив, що у 2014 році він разом з дитиною ОСОБА_3 , 2003 року народження, приїхав до смт. Нікольське з непідконтрольної України території та влаштувався у районну лікарню лікарем-педіатром. У зв`язку з ти, що не мав житла був вимушений звернутись до керівництва лікарні з проханням надати йому службове житло. Рішенням виконавчого комітету Володарської селищної ради №45 від 12.08.2015 року було вирішено надати йому службову квартиру АДРЕСА_1 . В зазначену квартиру він вселився на підставі ордеру разом з сином в строк, зазначений в ордері, та проживає по теперішній час. На момент вселення квартира була вільна в ній ніхто не проживав. До теперішнього часу позивач перебуває в трудових відносинах з лікарнею, працюючи педіатром. Про те що ОСОБА_2 , була зареєстрована в квартирі йому стало відомо нещодавно. Але ж в квартирі вона на момент його вселення не проживала і в трудових відносинах із лікарнею не перебувала та не перебуває. Тому просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Представник третьої особи - Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікольської селищної ради Донецької області в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник третьої особи - Нікольської селищної ради Донецької області в судове засідання не з`явився. Надав суду письмові пояснення, зазначивши, що 12.05.2015 року на підставі звернення адміністрація медичного закладу до селищної ради квартира АДРЕСА_1 отримала статус службової квартири КЗ «Володарський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (нині Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікольської селищної ради Донецької області), та надано ордер на вселення лікарю зазначеної лікарні - ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 , 2003 року народження на підставі рішенням Володарської селищної ради № 45 від 12.08.2015 року У зв`язку з декомунізацією назва вулиці Куйбишева була змінена на Джерельну, а смт. Володарське перейменоване на смт. Нікольське. Проти задоволення позовних вимог не заперечують та просять розглянути справу у відсутність їх представника.

Дослідивши наявні докази, суд приходить до наступного.

Право на звернення позивача із зазначеним позовом підтверджується наступними доказами.

Так, з листа КЗ «Володарський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 13.06.2015 вбачається, що комунальний заклад клопоче про передачу квартири АДРЕСА_1 у число службових квартир для лікаря загальної практики – сімейної медицини, педіатра переселенця – ОСОБА_1 . (а.с.16)

Згідно протоколу № 3 засідання житлової комісії при виконавчому комітеті селищної ради від 09.06.2015 та рішення виконавчого комітету Володарської селищної ради № № 33, 34 від 10.06.2015 року квартира АДРЕСА_1 виключена з числа комунальних квартир ліквідованого КП «Володарськ-жилкомсервіс» та включена до числа службових для комунального закладу «Володарський районний центр первинної медико-санітарної допомоги». (а.с. 18-20, 14-15, 46)

З рішення виконавчого комітету Володарської селищної ради № 45 від 12.08.2015 та ордеру на службову квартиру № 2 від 12.08.2015 вбачається, що ОСОБА_1 надана службова квартира АДРЕСА_1 ( 13,14)

На підставі акту та довідки про склад сім`ї з вересня 2015 року ОСОБА_4 з дитиною проживають в спірній квартирі. (а.с. 10, 13, 85)

Зазначені обставини підтверджують , що відповідно до ст.58,122 ЖК України, позивач є належним наймачем службової квартири АДРЕСА_1 та його право вимоги про визнання відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням. (а.с. 13,14)

На підставі ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року (зі змінами внесеними ППВСУ №15 від 25.05.1998 року) у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування житловими приміщенням, судам необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Відповідачка ОСОБА_2 , зареєстрована в службовій квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 13)

Відповідно до акту №51 обстеження факту проживання (непроживання) від 11.08.2021 року, проведеного депутатом селищної ради за зверненням ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_2 , яка не є членом сім`ї наймача ОСОБА_1 , зареєстрована, але ж не проживає в квартирі АДРЕСА_1 більше 10 років. (с.10. 13)

Факт не проживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації більше 10 років підтверджений поясненнями свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в ОСОБА_1 є її сусідом та разом з сином та дружиною проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 2015 року. Років 20 тому, недовгий час, в квартирі проживала ОСОБА_2 , потім виїхала. Після ОСОБА_2 в квартирі проживала ОСОБА_6 , яка померла і квартира до вселення ОСОБА_4 була порожньою.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 проживає в будинку АДРЕСА_2 разом з сім`єю більше 9 років. Відповідачку ОСОБА_2 вона не знає і ніколи не бачила.

На підставі досліджених доказів встановлено, що спірне житло має статус службового, у зв`язку із чим, відповідно до положень ст.118-124 ЖК України , надається у встановленому порядку робітникам, службовцям підприємства, установи, організації за умови наявності трудового договору. З припинення трудового договору особа втрачає право на житло.

До користування службовим житловим приміщенням застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених ст.73-76,79-83,85, 90, ч.6 ст.101, ст.ст.103-106 ЖК України.

На підставі досліджених доказів встановлено, відповідачка ОСОБА_2 не проживає в квартирі більше 10 років без поважних причин, квартира надана позивачу як службове житло. Нетреба не є членом сім`ї наймача ОСОБА_4 , не перебувала та на відміну від позивача, не перебуває в трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікольської селищної ради Донецької області.

Відповідно до ч.1 ст.71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно зі ст.72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до положень ст.124 ЖК України робітники, які припинили трудові відносини з підприємством організацією втрачають право на житло та підлягають виселенню з усіма особами, які з ними проживають без надання іншого житлового приміщення. Тобто відсутність трудових відносин виключає право на користування житлом.

А тому вимоги позивача підлягають задоволенню, а ОСОБА_2 слід визнати такою, що що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-80, 141, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 71-72,118-125 ЖК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікольської селищної ради Донецької області, Нікольська селищна рада Донецької області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.І. Доценко