Ухвала суду № 101902786, 15.12.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/106/16-ц

Провадження № 6/639/170/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Усиченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 639/106/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 639/106/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог представник заявника посилається на те, що Жовтневий районний суд м. Харкова 19 квітня 2016 року ухвалив рішення у справі № 639/106/16-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за кредитним договором № 490914491 від 23.04.2014.

21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 490914491.

26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» було укладено договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Веста», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 490914491.

16 січня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 490914491.

Отже, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 490914491від 23 квітня 2014 року.

Станом на момент звернення заявника до суду, виконавче провадження не відкрито, рішення суду не виконано.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Вказані обставини і вимусили заявника звернутися до суду з зазначеною заявою.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду заяви повідомлялись, що відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду даної заяви. Від представника заявника в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що 23 квітня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 490914491, за яким відповідач отримав кредит у сумі 22 487,06 гривень, та зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту. (а.с. 5)

Свої зобов`язання за кредитним договором ПАТ «Альфа-Банк» виконало, надавши відповідачу кредит у сумі 22 487, 06 гривень, а відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 18.12.2015 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 40 453,39 гривень.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 квітня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за Кредитним договором №490914491 від 23.04.2014 року в сумі 40 453,39 грн. (сорок тисяч чотириста п`ятдесят три гривні 39 копійок), з яких: заборгованість за кредитом – 22 108,93 грн.; за відсотками – 12 344,46 грн.; штраф – 6 000 грн. (а.с. 41-42)

19 липня 2016 року представником позивача ПАТ «Альфа-Банк» було отримано виконавчий лист по вищезазначеній цивільній справі. (а.с. 46)

21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту. (а.с. 90-95)

Серед інших кредитних договорів є договір ОСОБА_1 № 490914491 від 23.04.2014 на суму 22 108, 93 гривень (загальна сума основного боргу та загальна сума процентів складають 38 935 20 гривень), що підтверджується витягом Додатку 1 до Договору факторингу 21.06.2016. (а.с. 86-89)

26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» було укладено договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Веста», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту. (а.с. 75-85)

Згідно додатку 1-1 до Договору факторингу № 2019-1КІ/Веста від 26.12.2018, серед інших кредитних договорів є договір ОСОБА_1 № 490914491 від 23.04.2014 на суму 22 108, 93 гривень (загальна сума основного боргу та загальна сума процентів складають 38 935 20 гривень). (а.с. 72-74)

16 січня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 490914491, що підтверджується також Додатком 1-1 до Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019. (а.с.58-71)

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року підписаний сторонами і скріплений печатками. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розірвання або визнання недійсним вказаного договору. Судом встановлено, що новим кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» здійснена повна оплата ціни права вимоги у розмірі 13 223 000, 00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №10 від 22 січня 2019 року. (а.с. 104)

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається із положень ст. ст. 512, 514 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до вимог ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям право попередника після ухвалення, щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті, яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка норм цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема, договорів, інших правочинів тощо, в тому числі, на предмет їх нікчемності. Зазначена позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15січня 2020 року по справі № 904/11903/16.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, судом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» дійсно є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», яке в свою чергу є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» за кредитним договором № 490914491 від 23.04.2014, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Згідно зі ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відтак, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 639/106/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 639/106/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 639/106/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 490914491 від 23.04.2014 в сумі 40 453, 39 гривень, а також судові витрати в сумі 1 218, 00 гривень, а всього – 41 671 (сорок одну тисячу шістсот сімдесят одну) гривну 39 копійок, вказавши в якості стягувача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (вул. Кудрявський Узвіз , б. 5-Б, м. Київ, 04053, Код ЄДРПОУ 36799749).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 15.12.2021.

Суддя В.В. Труханович