Вирок № 101902701, 15.12.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/2020/21

Провадження №1-кп/430/164/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Дьоміної О.П., за участю прокурора Білого С.О., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника Циби Д.М., секретаря судового засідання Золкіної А.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №22021130000000190 від 03.09.2021 року за обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, що надійшли з Лисичанської окружної прокуратури Луганської області та ввіділу Луганської обласної прокуратури відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Антрацит, Луганської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На початку травня 2014 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 , розуміючи протиправний характер дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, з мотивів несприйняття соціальної та економічної політики діючої влади, вступила в злочинну змову з ОСОБА_2 (стосовно якої 12.01.2020 року набрав законної сили вирок Біловодського районного суду Луганської області за ч. 2 ст. 110 КК України) та іншими особами, стосовно яких є окремі кримінальні провадження, вчинила дії, спрямовані на організацію та проведення 11.05.2014 року на території с. Нижньотепле Щастинського (раніше Станично-Луганського) району Луганської області так званого «референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки». Так, 10.05.2014 року для досягнення злочинної мети, ОСОБА_1 надала добровільну згоду на включення її до складу виборчої комісії та взяла на себе зобов`язання виконувати визначені обов`язки члена виборчої комісії на «референдумі». В подальшому, ОСОБА_1 , діючи відповідно відведеної їй ролі, приблизно о 07 год. 40 хв. 11.05.2014 року прибула до приміщення Нижньотеплівського будинку культури, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із ОСОБА_2 та іншими особами, стосовно яких є окремі кримінальні провадження, виконувала функції «члена виборчої комісії на «референдумі», зокрема здійснювала облік осіб, які брали участь у голосуванні, перевіряла їх за списками виборців, складала додаткові списки голосуючих, звіряла правильність написання анкетних даних, видавала бюлетені особам, що бажали прийняти участь у «референдумі», роз`яснювала вказаним особам порядок голосування та слідкувала за його дотримуванням до його закінчення, приблизно до 14 год. 00 хв. того ж дня, та таким чином формувала у мешканців вказаного населеного пункту хибне враження офіційної підтримки ідеї відокремлення адміністративно - територіальних одиниць Луганської області у порушення конституційного порядку.

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (стосовно якої 12.01.2020 року набрав законної сили вирок Біловодського районного суду Луганської області за ч. 2 ст. 110 КК України) та інших осіб, стосовно яких є окремі кримінальні провадження, 11.05.2014 року на території с. Нижньотепле Щастинського (Станично-Луганського) району Луганської області, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, організовано та проведено так званий «референдум щодо підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки» шляхом поіменного письмово опитування мешканців вказаного населеного пункту, а результати голосування (бюлетені), за сприяння невстановлених осіб, в той же день передані представникам «Центральної виборчої комісії ЛНР».

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.

28.10.2021 року між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Білим С.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та обвинуваченою ОСОБА_1 , за участю захисника Циби Д.М. на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачена повністю визнала себе винною в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні та зобов`язалася: беззастережно визнати обвинувачення у обсязі пред`явленого обвинувачення, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 ч. 2 КК України; сприяти правоохоронним органам та суду при здійсненні процесуальних дій у кримінальному провадженні щодо інших співучасників вчиненого нею кримінального правопорушення, шляхом надання в якості свідка показів під час досудового слідства та в суді про обставини участі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в організації та проведенні так званого «референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки», що мав місце 11.05.2014 року у приміщенні Нижньотеплівського будинку культури, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою викриття та подальшого притягнення винних до кримінальної відповідальності, погоджуючись на призначення покарання за ст. 110 ч. 2 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні 14.12.2021 року прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 28.10.2021 року між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Білим С.О. та обвинуваченою ОСОБА_1 , за участю захисника Циби Д.М. Пояснив, що сторони угоди дійшли згоди щодо виду та розміру покарання, вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення, яке їй пред`явлено. Визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України в повному обсязі, щиро розкаялася, визнала фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченої вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав:

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:

1)Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим,

2)Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ст. 110 ч. 2 КК України. Суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України, що полягає в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 110 ч. 2 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою скарги не подавались. Умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань не вбачається.

Обставинами, відповідно до вимог ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченої є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Судом враховується, що обвинувачена раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Судові витрати, речові докази в рамках кримінального провадження відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Відносно обвинуваченої запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3ст. 314, ст.ст.474,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28.10.2021 року між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Білим Сергієм Олексійовичем та обвинуваченою ОСОБА_1 за участю захисника Циби Дмитра Михайловича.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на неї обов`язки відповідно до ст. 76 КК України, а саме - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації, про зміну місця проживання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення:

- обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій і прокурору.

Головуюча: