Рішення № 101902680, 15.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11564/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інспектором сектору реагування патрульної поліції Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Точилкіним М.І. відносно нього було прийнято постанови про адміністративне правопорушення серії БАВ №010020 від 17.11.2021 за ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. З тексту постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України: порушено строки його тимчасового ввезення на митну територію України строком до 60 днів, згідно ІПНП даний транспортний засіб ввезено ОСОБА_1 , чим порушено вимоги ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України. З оскаржуваною постановою позивач не згоден, оскільки під час руху будь-яких порушень, які б могли стати підставою для зупинки він не допускав. Крім того, позивач повідомив інспектора про те, що з 17.09.2021 по 17.11.2021 його автомобіль перебував у ремонті та не міг експлуатуватись. Також повідомив, що в його діях відсутні будь-які порушення, умисел та будь-які корисливі мотиви. Після цього інспектор вручив постанову та повідомив позивачу його права.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №010020 від 17.11.2021 протиправною та скасувати її.

1.2. Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, в якому вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення за ч. 8 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. Оскаржувана постанова винесена на підставі ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, оскільки згідно ІПНП транспортний засіб ввезено позивачем 31.07.2021. Інспектор діяв виключно на підставі чинного законодавства.

1.3. Ухвалою суду від 03.12.2021 було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Також, цією ухвалою було витребувано від відповідача певні докази.

1.4. У судовому засіданні позивач та представник відповідача присутні не були, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином на відомі суду адреси електронної пошти в порядку ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Посилання представника відповідача у відзиві на те, що відповідачу не надходила копія позовної заяви з додатками до неї спростовуються матеріалами справи, згідно яких копія позовної заяви з додатками у файлі «Untitled.FR12.tif» була надіслана на дві електронні адреси відповідача 07.12.2021, а також повторно була надіслана у файлі «Позовна заява з додатками 428 11564 21.tif» на дві електронні адреси відповідача 13.12.2021.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 17.11.2021 інспектором сектору реагування патрульної поліції Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Точилкіним М.І. на вул. Соснова в сел. Чмирівка Старобільського району, була складена постанова серії БАВ № 010020 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 8500 грн. 00 коп. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що 17.11.2021 о 12 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України: порушено строки його тимчасового ввезення на митну територію України строком до 60 діб. Згідно ІПНП даний транспортний засіб ввезено ОСОБА_1 31.07.2021, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України.

Пункт 7 оскаржуваної постанови «до постанови додається» не містить будь-якого запису.

2.2. Згідно листа в.о. заступника начальника Луганської митниці від 08.12.2021 № 7.15-3/20/8.5/2287 за інформацією у Автоматизованій системі митного оформлення Держмтслужби України «Інспектор» транспортний засіб Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був ввезений на територію України 31.07.2021 у митному режимі тимчасового ввезення на строк не більше 60 днів громадянином ОСОБА_1 . На даний час в діях вказаної особи вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України

3. Релевантні джерела права та акти їх застосування

3.1. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дорожній рух» цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи.

3.2. Частиною першою статті 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 4 ст. 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 т), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов`язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

3.3. Згідно ч. 8 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

3.4. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зауважує, що в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на будь-які докази (документи, відеозаписи, фототаблиці, показання свідків, пояснення правопорушника тощо), які могли б свідчити про те, що оскаржувана постанова базувалася на певних об`єктивних доказах. Посилання у постанові на «ІПНП» не дозволяє встановити, яким видом доказу є вказаний «ІПНП», яким чином та коли він був отриманий. До суду не було надано доказів наявності будь-якого доказу під назвою «ІПНП».

Крім того, частина 4 статті 380 Митного кодексу України складається з декількох різних за змістом абзаців, що стосуються різних видів транспортних засобів. При цьому, в більшості абзаців тимчасове ввезення на територію України дозволяється на строк до одного року, а не на 60 днів. В оскаржуваній постанові не вказано, за порушення якої саме норми ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України позивача було притягнуто до відповідальності та яким критеріям, з перелічених у різних абзацах ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, відповідає транспортний засіб позивача.

Суд звертає увагу також на те, що позивач посилається на неповідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення, про відсутність роз`яснення йому прав тощо. При цьому, з наданого представником відповідача відеозапису неможливо встановити чи додержався інспектор процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки на відеозапису відсутня фіксація цієї процедури. Тобто, відповідач не довів, що інспектор додержався всіх суттєвих етапів процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення (оголошення про початок розгляду справи, роз`яснення прав тощо).

4.2. Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень.

З метою повного захисту прав позивача, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121 КУпАП у зв`язку із відсутністю доказів події і складу правопорушення, відображеного в оскаржуваній постанові.

Щодо позовних вимог про визнання оскаржуваної постанови протиправною, суд зазначає, що достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в розумінні ч. 3 ст. 286 КАС України в подібних категоріях справ є скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення. Отже, вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною задоволенню не підлягають.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією №17874 від 29.11.2021. Таким чином, враховуючи задоволення всіх основних позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Луганській області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Точилкіна Михайла Ігоровича у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 010020 від 17.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121 КУпАП – закрити.

Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Б. Баронін