Постанова № 101902669, 10.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11501/21

Провадження №3/428/2631/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВКР СБУ ОТУ «Північ» про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проходить військову службу та обіймає посаду начальника групи планування управління та взаємодії в/ч А 4583, офіцера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу № 17/6/1/4-2089 НТ про адміністративне правопорушення від 30.11.2021, в ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, силами і засобами військової контррозвідки СБ України оперативно - тактичного угрупування «Північ» виявлено та задокументовано порушення чинного законодавства про державну таємницю з боку посадової особи - офіцера відділу організації управління штабу в/ч А4583, начальника групи планування управління та взаємодії в/ч А4583 капітана ОСОБА_1 .

В результаті вжитих заходів, в установленому законом порядку, отримано достатню інформацію, яка вказувала на те, що на ПЕОМ з процесором Intel R Celeron (R) CPU N2840, 2.16 GHz, оперативна пам`ять 2.00 Гб, який перебуває у користуванні ОСОБА_1 зберігались незаконно виготовлена копія документу з грифом обмеження доступу «Таємно», тобто ним було вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі».

З метою перевірки та документування протиправних дій вказаної особи, припинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, 30 листопада 2021 року

у службовому приміщенні командного пункту управління оперативно - тактичного угрупування «Північ», який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський 34, співробітником 4 відділу 1 ГВ 6 управління ДВКР СБ України оглянуто (протокол огляду) ПЕОМ з НЖМД МН 180т військовослужбовця ОСОБА_1 .

В ході огляду службового приміщення командного пункту управління оперативно - тактичного угрупування «Північ» виявлено ПЕОМ з НЖМД МН 180т. який зареєстрований за ОСОБА_1 . За інформацією ОСОБА_1 , вказаний ПЕОМ з НЖМД МН 180т є зареєстрованим у військовій частині А4583 встановленим порядком та він являється його адміністратором. Оглядом встановлено, що ПЕОМ з процесором Intel (R) Celeron (R) CPU N2840, 2.16 GHz, оперативна пам`ять 2.00 Гб, тип системи 64 - розрядна, ОС на базі процесора х64 з НЖМД МН 180т, 169 FF16 А808 00000, к-т №115241/сл., в/ч А4583 від 27.12.2017

Під час огляду вмісту вказаного ПЕОМ встановлено,що на ньому зберігається текстовий документ (телеграма) з наступною назвою: Розпорядження оперативно - тактичного угрупування "Північ" № Р205т/ОТУ ОКП - Сєвєродонецьк (2264) 20.00 17.11.2021, карта 100000, видання 2015, таємно.

Вказаний документ являється електронною копією документу, який у відповідності до п. 1.1.3 "Відомості про зміст документів з управління військами (силами), які розкривають за окремими показниками питання підготовки, організації, ведення бойових дій, розташування військ (сил)" Наказу № 383 Голови Служби безпеки України від 23.12.2020 Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю - містить інформацію з обмеженим доступом з грифом обмеження доступу «Таємно».

3і слів капітана ОСОБА_1 , вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом «Таємно» та була скопійована на ПЕОМ з НЖМД МН 180 т, який за ним зареєстрований, з МНІ іншого військовослужбовця ОТУ «Північ».

За даними ОСОБА_1 дозволу на копіювання зазначеної інформації з обмеженим доступом йому не надавалось. Будь-якими правовстановлюючими документами на зазначені електронні ресурси ОСОБА_1 не володіє.

Таким чином, на ПЕОМ з НЖМД МН 180т, який перебуває в користуванні ОСОБА_1 , виявлена копія документу з грифом обмеження доступу «Таємно», що свідчить про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу про адміністративне правопорушення без його участі, у зв`язку з чим згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглядати адміністративну справу у його відсутності.

Всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали провадження, суд відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною 17.07.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 212-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом протоколу № 17/6/1/4-2089 НТ про адміністративне правопорушення від 30.11.2021року, складеним у присутності ОСОБА_1 , протоколом огляду від 30.11.2021 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, а саме незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у електронній формі.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 працює, у письмових поясненнях свою провину не заперечував.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність, суд визнає визнання вини ОСОБА_1 .

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 40-1, 212-6, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. (Отримувач ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110; Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UА468999980313010106000012499; код класифікації доходів бюджету: 21081100), з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя Н. В. Бойко