Постанова № 101902403, 14.12.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5176/21

Провадження № 3/346/2831/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2021 року о 02:40 год. в м. Коломия, по вул. Січових Стрільців, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Land Rover Discovery», номерний знак « НОМЕР_3 », у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу " Drager 6820" результат тесту - 1,45 промілле (тест № 3130), чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник, адвокат Козак І.В. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив з підстав, вказаних ним в письмових поясненнях, згідно з якими просить провадження в даній справі закрити. Також вказав, що з відповідною заявою на неправомірні дії працівників поліції не звертався.

Зазначає, що ОСОБА_1 в той день не вживав будь-яких алкогольних чи наркотичних засобів та не перебував у стані алкогольного сп`яніння, так як повертався з відрядження. Його було безпідставно зупинено працівниками поліції, оскільки їдучи до дому він рухався із дозволеною швидкістю та не порушував ПДР України. Мотивацію поліцейських щодо причини зупинки транспортного засобу в протоколі не зазначено. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, однак, йому не було пред`явлено сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного пристрою “Драгер 6820”, трубка, через яку проводився огляд не розпаковувалась при ОСОБА_1 , а свідки не залучались. Акт огляду складався у відсутності водія, зі змістом його не ознайомлювали, протокол та інші документи йому не вручались. В складеному акті відсутні обов`язкові реквізити, а саме відомості про час та місце складання. Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено ОСОБА_2 , а акт огляду та направлення складено ОСОБА_3 . Крім того, до матеріалів справи долучено диск з трьома відеозаписами, однак, в протоколі відсутня вказівка про те, яким технічним засобом проводилась відео фіксація. Два відеозаписи знято на мобільний телефон, один – відео реєстратором поліцейського автомобіля, на якому відсутній звук. На всіх відеозаписах відсутні дані щодо дати та часу, відео перериваються, не охоплюють процедуру складання процесуальних документів. Зі змісту протоколу не зрозуміло, за що конкретно визнано ОСОБА_4 винним, чи за керування транспортним засобом в нетверезому стані (п.2.9 «а» ПДР) чи за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння (п. 2.5 ПДР). Крім того, водію не було роз`яснено його права, зокрема, право скористатись безплатною правовою допомогою, а часу та коштів на залучення платного адвоката не було, він не розумів наслідків своїх дій та можливого покарання, що завадило йому належним чином захистити свої права.

Однак, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:

- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 459940 від 15.10.2021 року (а.с. 1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, в якому вказано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння - 1,45 проміле (а.с. 2);

- даними приладу «Alcotest 6820», тест № 3130 від 15.10.2021 року, який підтверджує стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Вміст алкоголю складає 1,45 проміле (а.с. 4);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 15.10.2021 року до закладу охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ», яке виписане на ім`я ОСОБА_1 з посиланням на ознаки алкогольного сп`яніння, що були виявлені у останнього, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук (а.с.3);

- даними переглянутого в судовому засіданні відеозапису працівника поліції, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем та факт добровільного проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням приладу «Drager», результат тесту 1,45 промілле, при цьому ОСОБА_1 не висловлював своєї незгоди із вказаним результатом чи бажанням проїхати в лікувальний заклад для проведення освідчення. Крім того, спілкуючись з поліцейським ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкоголю, зазначивши «я пив ще в обід».

З рапортів поліцейських вбачається, що 15.10.2021 року близько 02:40 год. в м. Коломия, по вул. Січових Стрільців, Івано-Франківської області, відповідно до п.3 ч. 1 Закону України “Про Національну поліцію” зупинено транспортний засіб марки «Land Rover Discovery», номерний знак « НОМЕР_3 », під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідчення на факт вживання алкоголю, на що останній погодився, результат тесту 1,45 промілле, від проходження медичного освідчення в КНП «Коломийська ЦРЛ» ОСОБА_1 відмовився.

Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, слід зазначити, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час його складання ОСОБА_1 відмовився від дачі письмових пояснень.

Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.

Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов`язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи».

Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності його вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.

Суд вважає, що ситуація, відповідно до якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагала від нього надати детальні пояснення, щодо обставин, які призвели до таких наслідків.

Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

При цьому слід зазначити, що не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що свідки не залучалися, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, на яку посилається захисник, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що свідки не залучалися, а до протоколу додаються матеріали, зокрема, відеозапис.Крім того, безпідставними слід визнати пояснення захисника про те, що не зрозуміло зі змісту протоколу за яким пунктом ПДР визнано винним ОСОБА_1 , оскільки останній чітко містить посилання на п. 2.9 «а» ПДР України, а посилання на відсутність в акті огляду місця, дати і часу та в направленні місця їх складання спростовується вказаними актом та направленням, у яких відсутні відповідні графи для такого заповнення.

Посилання захисника на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про серійний номер технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, на увагу не заслуговують, оскільки чинний КУпАП такої вимоги не містить (ст. 256 КУпАП). Ці вимоги стосуються лише випадків, передбачених ст. 283 КУпАП (зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення). Тому суд вважає, що дані відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Суд розцінює критично пояснення захисника, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є наміром уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 гривні у дохід держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суддя Яремин М. П.