Вирок № 101902366, 15.12.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1886/21

Номер провадження 1-кп/341/244/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Фрик Т. В.,

прокурора Тюшки І. І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Раврика І. Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2021 під № 12021091140000096, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, безробітний, з вищою освітою, українець, громадянин України, не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України.

встановив:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у приміщення колишньої лікарні, за наступних установлених судом обставин.

Наприкінці липня 2021 року у нічний час ОСОБА_1 взяв з дому тачку та розвідний газовий ключ, пішов на територію колишньої Галицької центральної районної лікарні, де безперешкодно зайшов на вказану територію та підійшов з тильної сторони одного з приміщень, у якому раніше розміщувались хірургічне та рентгенологічне відділення.

Переконавшись, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, піднявся пожежними сходами на другий поверх вказаного приміщення і через розбите вікно проник усередину будівлі.

ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні, діючи умисно, за допомогою розвідного газового ключа демонтував від системи теплопостачання 6 секцій чавунних радіаторних батарей, у загальній кількості 41 ребро, вартість яких становить 2357,0 грн, таємно викрав їх, почергово викинувши демонтовані секції через вікно.

Надалі обвинувачений перевіз їх за допомогою тачки до приміщення колишньої котельні Галицької центральної районної лікарні, біля якої заховав викрадене майно з метою подальшої його реалізації, як металобрухт, де 12.08.2021 вони були виявлені працівниками поліції після звернення Галицької міської ради до правоохоронних органів з приводу крадіжки чавунних батарей.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, оскільки він вчинив умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у приміщення.

Водночас розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 здійснювався у межах пред`явленого йому обвинувачення.

Оскільки обвинувачений у судовому засіданні вину визнав та надав суду показання, аналогічні пред`явленому обвинуваченню, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежив обсяг досліджуваних доказів у цьому кримінальному провадженні, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, сумнівів у добровільності та правдивості позиції якої у суду немає, допитом представника потерпілої сторони, дослідженням висновку експертизи, документів, які стосуються характеристики обвинуваченого, судових витрат і речових доказів. Водночас згода обвинуваченого щодо застосування положень частини третьої статті 349 КПК України зафіксована за допомогою технічного запису процесу засідання та письмовою розпискою особи.

Установлені судом обставини підтверджуються наступними доказами.

Показаннями допитаного у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно вчинив крадіжку з проникненням у приміщення Галицької центральної районної лікарні в кінці липня 2021 року, звідки викрав 41 ребро чавунних радіаторних батарей. Викрадені чавунні батареї думав надалі продати та отримати за них винагороду.

До вчиненого ним кримінального правопорушення ставиться негативно, готовий до покарання, яке просить призначити не дуже суворим. Погодився з мірою покарання, яку просив призначити прокурор.

Представник потерпілої сторони Маланюк Л. В. в судовому засіданні зазначила, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини справи визнає повністю, не заперечувала проти застосування частини третьої статті 349 КПК України та спрощеного розгляду справи. Просить не призначати обвинуваченому сувору міру покарання. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має. Шість секцій чавунних радіаторних батарей Галицькій міській раді не повернуто, які просила повернути.

Висновком експерта від 19 серпня 2021 року № СЕ-19/109-21/9087-ТВ, у якому зазначено, що ринкова вартість 6 секцій радіаторних батарей загальною кількістю 41 ребро, станом на липень 2021 року могла становити 2357,0 грн.

За встановлених обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке кваліфікується за частиною третьою статті 185 КК України, особу винуватого, не судимого, обставини, що пом`якшують покарання, посередню характеристику обвинуваченого за місцем проживання та те, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, думку представника потерпілої сторони про призначення покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до змісту висновку досудової доповіді районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та аналогічний рівень ризику небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.

Виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Орган пробації вважає що, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, то на ОСОБА_1 необхідно покласти обов`язки, передбачені статтею 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження органу пробації.

Суд, врахувавши характер кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку психіатра чи нарколога не перебуває; відповідно до характеристики за місцем проживання характеризується посередньо, вину визнав, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, потерпіла сторона претензій не має, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дійшов висновку про призначення йому покарання у межах санкцій частини 3 статті 185 КК України, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Водночас на підставі статті 75 КК України суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання та його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Іспитовий строк, необхідний для того, щоб ОСОБА_1 довів своє виправлення без відбування покарання, суд встановлює тривалістю один рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи становлять 514, 86 грн, витрати на проведення судово-дактилоскопічної експертизи становлять 1716,20 грн що підтверджено долученими довідками про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні, і відповідно до вимог частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 374, 376, 532 КПК України, статтями 66, 67, 75, 76, 185 Кримінального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до статті 165 КВК України іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі 2231 (дві тисячі двісті тридцять одна) гривня 06 копійок.

Речові докази:

-6 секцій чавунних радіаторних батарей, у загальній кількості 41 ребро повернути Галицькій міській раді (м. Галич, вул. Майдан Різдва, 16).

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ