Ухвала суду № 101901590, 10.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/19010/21

Провадження № 1-кс/756/3148/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., за участю секретаря Тагієва Р.Д., прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва Зеленіної Д.В., слідчого Корнієнко А.М., захисника Одягайло А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві Корнієнко А.М., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Зеленіною Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Овідіопольського району, с. Прилиманське, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100050002736 від 08.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві Корнієнко А.М., за погодженням прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва Зеленіною Д.В., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050002736 від 08.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 20 годині 00 хвилин 08.12.2021 року, маючи на меті злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, що належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», код ЄДРПОУ 32435513, прийшов до торгівельної зали магазину «Sinsay», що розташований в ТРЦ «Дрім Таун» за адресою: м. Київ, просп.. Оболонський, 21-Б, де попрямував по торгівельному залу вказаного магазину до відділу продажу одягу.

Реалізовуючи свій злочинний умисел,спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, в той же час, того ж дня, проходячи у відділах магазину «Sinsay», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 21-Б, переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення взяв зі стелажів магазину наступний товар, а саме: Толстовка чоловіча, артикул 6094-F-09P-M, кількістю 1 одиниця, вартістю 399 гривень 20 копійок (без урахування ПДВ), штани чоловічі, артикул 2959F-09P-M, кількістю 1 одиниця, вартістю 399 гривень 20 копійок (без урахування ПДВ) та зайшовши до примірочної кабінки, одягнув їх під свій одяг, в який був одягнутий того дня.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 , вважав необхідними для повторного, таємного викрадення чужого майна (крадіжки), останній, разом із вказаним товаром, який він одягнув їх під свій одяг, в який був одягнутий того дня, вийшов за лінію кас магазину«Sinsay», не розрахувавшись за даний товар та направився до виходу із нього, однак в цей момент його дії помітила працівниця магазину та намагалась зупинити.

Після чого, ОСОБА_1 , продовжив реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, та з викраденим майном, яке належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», код ЄДРПОУ 32435513 почав тікати від працівниці магазину та намагався зникнути з місця вчинення злочину, однак був повторно затриманий працівником охорони ТРЦ « Дрім Таун», та не довів свій злочинний умисел з причин, що від нього не залежали.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», код ЄДРПОУ 32435513, матеріальну шкоду на загальну суму 798 гривень 40 копійок (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на повторне, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), але кримінальне правопорушення не було закінчено до кінця з причин, які не залежали від його волі, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризиком того, що ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Ризиком того, що ОСОБА_1 , може незаконно впливати на представника потерпілого та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчим зазначено, що необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, з урахуванням його репутації, поведінки у суспільстві, зневаги до встановлених у суспільстві моральних засад, принципів та норм, характеру вчиненого підозрюваним суспільно небезпечного діяння, віку та стану здоров`я підозрюваного. Під час проведення досудового розслідування, відсутні дані про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київської області.

Обґрунтовуючи неможливості запобігання ризику слідчим зазначено, що застосуванням більш м`яких запобіжних заходів: як особистого зобов`язання та особистої поруки ОСОБА_1 , не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти нові кримінальні правопорушення, про що свідчать відомості з матеріалів провадження; як застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , не є можливим, оскільки згідно отриманій інформації під час досудового слідства, підозрюваний за місцем реєстрації не проживає та також може не проживати за вказаним місцем проживання, та неодноразово був вже засудження за вчинення аналогічних злочинів та має не зняту та не погашену судимість.

Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , а також, його майновий, сімейний стан, соціальні зв`язки, вчинення останнім кримінального правопорушення, сторона обвинувачення приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ніж менш м`який запобіжний захід, що забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити, при цьому, зазначила, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, зазначила про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Захисник у судовому засіданні просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що ризики визначені у клопотанні стороною обвинувачення не обґрунтовані.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника, просить застосувати більш м`який запобіжний захід, при цьому, зазначив, за станом здоров`я не може триматися під вартою, потребує прийому ліків.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050002736 від 08.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

08.12.2021 о 20:20 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.12.2021 року о 19 год. 49 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

10.12.2021 підозрюваному та 10.12.2021 його захиснику була надана копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема: протоколами допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; протоколом допиту підозрюваного; протоколом огляду предмету від 09.12.2021 року; протоколами пред`явлення для впізнання по фотознімках свідкам та іншими матеріалам кримінального провадження у їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суспільний інтерес, дані, які характеризують особу останнього, його вік, стан здоров`я підозрюваного, соціальні зв`язки, сімейний стан, відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи, непогашену судимість.

Крім того, також враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягає захисник та підозрюваний.

Щодо наявності захворювань у підозрюваного, то слід зазначити, що вони жодним чином не спростовують, і не зменшують існування ризиків щодо виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а лише характеризують стан його здоров`я, а саме визначають обставину визначену у п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України, які судом враховуються при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному. Але жодних медичних документів, які б підтверджували, що за станом здоров`я підозрюваному протипоказано знаходитись у слідчому ізоляторі, стороною захисту суду не надано , з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

Також, слід зазначити, що відсутні докази перебування на утриманні підозрюваного непрацездатних родичів та докази його офіційного працевлаштування

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не приймає доводи захисника та підозрюваного з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя виходить з тяжкості діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 , його особистої ролі в цьому, характеру та обставин вчинення діяння, майнового стану підозрюваного, наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та вважає, що застава у розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Крім того, приймаючи до уваги заявлені підозрюваним відомості щодо незадовільного стану здоров`я та необхідності спостереження за його станом здоров`я та належного обстеження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов`язання начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» прийняти всі необхідні заходи для надання медичної допомоги та медичного обстеження ОСОБА_1 в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві Корнієнко А.М., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Зеленіною Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100050002736 від 08.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , закінчується 05.02.2022 включно.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України - в розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 37 215,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора або суд у залежності від стадії кримінального провадження.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду в цьому кримінальному провадженні, а також виконувати в строк до 05.02.2022 року обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню;

5) здати на зберігання до Оболонського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.

Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваному, який був належним чином повідомленим, не з`явитися за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Зобов`язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належне медичне обстеження необхідними лікарями-фахівцями, надання необхідної медичної допомоги.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12021100050002736.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 14.12.2021 о 17 год. 55 хв.

Слідчий суддя М.М. Ткач