Рішення № 101900791, 23.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/2437/21

2/465/2450/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої - судді Марків Ю.С.,

за участі секретаря судового засідання Чапля В.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ЛКП "Львівелектротранс" Кудрань М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", Приватного акціонерного товариства "СК "Євроінс Україна" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та виплати страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", Приватного акціонерного товариства "СК "Євроінс Україна" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та виплати страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05.10.2020 р. о 19 год. 30 хв. у м.Львові на перехресті вул. І.Франка 80 та вул. І.Франка 79 водій ЛКП «Львiвелектротранс» ОСОБА_3 , керуючи трамваєм КТ4 СУ № 1022, не виконала вимогу дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" при виїзді на нерегульоване перехрестя не надала переваги в русі автомобілю CITROEN C5, н.з. НОМЕР_1 пiд керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення, чим порушила п. 2.3 б. 16.11 ПДР України, за що вiдповідальнiсть передбачена ст. 124 КУпАП України. Постановою Франківського районного суду м. Львова від 2.11.2020 P. (справа № 465/6585/20), ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України. Цивільно правова відповідальність ЛКП «Львівелектротранс», якому належить вищевказаний трамвай № 1022, є застрахованою ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №711006-2201-1000291/00394 від 04.05.2020 р. Зазначає, що 06.10.2020 року у встановленому порядку повідомив ПРАТ «СК «Євроінс Україна» про обставини вказаної ДТП та отримані пошкодження належного йому транспортного засобу. 08.12.2020 р. отримано відповідь вiд ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за № 934-ЮР, згідно якої пiдтверджено факт звернення ОСОБА_2 7 жовтня 2020 р. на адресу ПРАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування, a також визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «CITROEN C5»,р.н. НОМЕР_2 в розмірі 28978,74 грн. В подальшому, згідно наряд-замовлень № 16614 від 22.12.2020 р. та № 22243 вiд 23.12. 2020 p. TOВ «Алта Львiв», офіційним дилером автомобілів «CITROEN», виконано відновлювальний ремонт вищевказаного автомобіля марки «CITROEN C5», p.н. НОМЕР_3 на загальну суму 111771,80 грн.з ПДВ, а його власником ОСОБА_2 здійснено оплату зазначеної суми грошових коштів. Окрім цього, вiдповiдно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 176 вiд 14.12.2020 р., яку було проведено на підставі звернення ОСОБА_2 , підтверджено вартість вищевказаного відновлювального ремонту автомобіля марки «CITROEN C5», р.н. НОМЕР_2 в розмірі 111761,62 грн. з ПДВ. 10.02.2021 р. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило перерахунок платіжним дорученням № 6911 страхового відшкодування ОСОБА_2 на суму 49973,62 грн., однак з врахуванням комісії банку ним було фактично отримано страхове відшкодування на суму 49723,75 грн. (сума комiсiї банку 249,87 грн.), а також 24.02.2021 р. ПрАТ «СК «Євроiнс Україна» здiйснило перерахунок платіжним дорученням № 6911 страхового відшкодування ОСОБА_2 на суму 10394,73 грн., однак з врахуванням комісії банку ним було фактично отримано страхове відшкодування на суму 10342,76 грн. (сума комісії банку 51,97 грн.) Також зазначає, що 24.03.2021 р. ЛКП «Львiвелектротранс» здiйснило йому виплату в розмірі 40481,37 грн., однак з врахуванням комісії банку ним було фактично отримано відшкодування на суму 40278,96 грн. (сума комісії банку 202,41 грн.). Відтак, позивач зазначає, що йому всього відшкодовано 60066, 51 грн. компанією «Євроінс Україна» страховою компанією «Євроінс Україна» та 40278,96 грн. ЛКП «Львівелектротранс», всього на загальну суму 100345,47 грн., однак він не погоджується з вищевказаною сумою виплачених коштів, надаючи розрахунок доплати до виплаченого страхового відшкодування. Враховуючи вищевикладене, просить стягнути на його користь з ЛКП «Львівелектротранс» 23612,70 грн., а також з ПрАТ «СК «ЄвроінсУкраїна» 11213,74 грн.

Окрім цього, позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду, в обґрунтування якої покликається на таке, що він опинився у тяжкій стресовій та психологічній ситуації, яка, крім цього, обтяжувалась ушкодженнями його транспортного засобу, що вимагали подальшого дороговартісного ремонту та вимушеній неможливості його використання. Зазначена подія призвела до заподіяння ОСОБА_2 не тільки душевних страждань, пов`язаних із неможливістю використання своїм транспортним засобом, в тому числі для доїзду до робочого місця, а з раптовим погіршенням стану свого здоров`я. Також зазначає, що тривала відсутність транспортного засобу у користуванні фактично призвела до зміни його усталеного та нормального способу життя, змусила його в умовах пандемi користуватись громадським транспортом, витратити значну для позивача суму грошових коштів для відновлення свого транспортного засобу.

Не погоджуючись з позовом, представник ПрАТ «Євроінс Україна» надіслав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Мотивує таке тим, що 04.05.2020 між Львівським комунальним підприємством "Львівелектротранс" (відповідач 1) та Приватним акціонерним товариством "СК "Євроінс Україна" (відповідачем 2) був укладений договір добровільного страхового відшкодування цивільної відповідальності власників наземних транспортів № 711006-2201-1000291.

Представник відповідача покликається на те, що 06.10.2020 р. позивач звернувся до них iз повідомленням про ДТП за участю транспортного засобу, в якому Страховика було повідомлено про подію, що мала місце 05.10.2020 р. у м. Львові за участю транспортного засобу «CITROEN C5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням, та транспортного засобу «КТ4-СУ», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , на підставі чого 06.10.2020 р. уповноваженою страховика був проведений огляд пошкодженого автомобіля «CITROEN C5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та складено Протокол огляду транспортного засобу, підготовлено Висновок експертного дослідження № 8738, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «CITROEN C5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ складає 51 973,62 грн., з ПДВ 62 368,35 грн. 10.02.2021 р. ними було прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 49 973,62 грн. та затверджено страховий акт № 32945/21, а 10.02.2021 р. перераховано ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 49 973,62 грн. 24.02.2021 р. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було прийнято рішення про доплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 10 394,73 грн. та затверджено страховий акт № 36079/21, а 24.02.2021 р. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було перераховано позивачу страхове відшкодування у розмірі 10 394,73 грн., відтак вважає, що відповідачем було в повному обсязі, та у строки, визначенi договором, виконано зобов`язання за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Щодо тверджень позивача про необхідність визначення розміру страхового відшкодування на підставі Висновку № 176 від 14.12.2020 р., підготовленого судовим експертом Галамай Б.I. на його замовлення, зазначає, що вибір експертної організації здійснюється страховиком або має бути погоджений з ним письмово потерпілою третьою особою (уповноваженою ним особою), що позивачем виконано не було. Окрім цього, зазначає, що розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля станом не на момент настання ДТП (05.10.2020) суттєво впливає на об`єктивність та правомірність Висновку № 176 від 14.12.2020. Також зазначає, що судовим експертом Галамай Б.І. не було запрошено на огляд, який проводився 03.11.2020 р. та 29.11.2020 р., зацікавлених осіб, зокрема ПрАТ «СК «Євроінс Україна». Відтак, вважає, що висновок № 176 судової автотоварознавчої експертизи, підготовлений судовим експертом Галамай Б.І. на замовлення Позивача, проведений з порушенням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, в зв`язку з чим є необ`єктивною та неякісною оцінкою.

Також, від ЛКП «Львівелектротранс» до суду надійшли пояснення по суті спору, відповідно до яких просять в задоволенні позову відмовити, мотивуючи таке тим, що суми банківської комісії, які були зняті з рахунку позивача, не можуть покладатись на відповідачів, оскільки позивач погодився на умови обслуговування відповідного рахунку (картки) при відкритті такого, а комісія стягується саме банком. Щодо стягнення з них моральної шкоди зазначають, що така вимога є необґрунтованою, оскільки позивач посилається на хронічні хвороби, які не пов`язані з настанням ДТП, а доказів, які б підтвердили причинно-наслідковий зв`язок між ДТП та заподіянням йому моральної шкоди, позивачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задоволити такий в повному обсязі. Уточнив, що 23612,70 грн. складаються з 20000,00 грн. завданої моральної шкоди, 3000,00 грн. - вартість проведення судової автотоварознавчої експертизи, а також вартість калькуляції ремонтно-відновлювальних робіт та банківська комісія.

Представник відповідача Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, просив відмовити в задоволенні такого.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства "СК "Євроінс Україна" в судове засідання не з`явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 05.10.2020 р. о 19 год. 30 хв. у м.Львові на перехресті вул. І.Франка 80 та вул. І.Франка 79 водій ОСОБА_3 , керуючи трамваєм КТ4 СУ № 1022, не була уважна, не виконала вимогу дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надала переваги в русі автомобілю CITROEN C5, н.з. НОМЕР_1 пiд керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення, чим порушила п. 2.3 б. 16.11 ПДР України, за що вiдальнiсть передбачена ст. 124 КУпАП України.

Транспортний засіб CITROEN C5, д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 02.11.2020 P. (справа № 465/6585/20), яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Франківського районного суду м.Львова від 02.11.2020 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, відповідно до яких водія ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні ДТП.

Цивільно правова відповідальність ЛКП «Львівелектротранс», якому належить вищевказаний трамвай № 1022 застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №711006-2201-1000291/00394 від 04.05.2020 р., визначено 90 денний термін виплати страхового відшкодування, франшизу - 2000 грн., а також розмір страхової суми - 200000 грн.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою, 06.10.2020 р. ОСОБА_2 повідомив ПРАТ «СК «Євроінс Україна» про обставини ДТП, яке мало місце 05.10.2020 року та про отримані пошкодження належного йому транспортного засобу.

Як вбачається з доданого адвокатського запиту, 30.11.2020 р. представник ОСОБА_2 - адвокат Роюк Н.В. звернувся з таким до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» щодо надання інформації про розмiр страхової виплати ОСОБА_2 внаслідок заподіяння шкоди його майну ЛКП «Львiвелектротранс» з участю забезпеченого транспортного засобу "КТ4СУ", р.н. НОМЕР_4 з його автомобілем марки «CITROEN C5», p.н. НОМЕР_3 .

08.12.2020 р. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» надано відповідь адвокату Роюку Н.В. за № 934-ЮР, згідно якої пiдтверджено факт звернення ОСОБА_2 7 жовтня 2020 р. на адресу ПРАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування, a також визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «CITROEN C5»,р.н. НОМЕР_2 в розмірі 28978,74 грн.

Згідно наряд-замовлень № 16614 від 22.12.2020 р. та № 22243 вiд 23.12. 2020 p. TOВ «Алта Львiв» виконано відновлювальний ремонт автомобіля марки «CITROEN C5», p.н. НОМЕР_3 на загальну суму 111771,80 грн. з ПДВ, а ОСОБА_2 здійснено оплату зазначеної суми грошових коштів, що підтверджується фіскальними чеками, які наявні в матеріалах справи.

Вiдповiдно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 176 вiд 14.12.2020 р., яку було проведено на підставі звернення ОСОБА_2 судовим експертом Галамаєм Б.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «CITROEN C5», р.н. НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 03.11.2020 року, 29.11.2020 року його пошкоджень внаслідок ДТП 05.10.2020 року, в цінах на момент проведення усіх ремонтно-відновлювальних робіт 23.12.2020 року, з урахуванням ПДВ у вартості нових складових (запчастин), матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт становить 111761,62 грн. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «CITROEN C5», р.н. НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 03.11.2020 року, 29.11.2020 року його пошкоджень внаслідок ДТП 05.10.2020 року, в цінах на момент проведення усіх ремонтно-відновлювальних робіт 23.12.2020 року, з урахуванням ПДВ у вартості нових складових (запчастин), матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт становить 73280,25 грн.

12.01.2021 р. адвокатом Роюком Н.В. на адресу ПРАТ «СК «Євроiнс Україна» скеровано адвокатський запит із пропозицією досудового врегулювання спору - здiйснити ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування в розмірі 111771,80 грн. з одночасною компенсацією витрат на проведення судовоi автотоварознавчої експертизи в розмiрi 3000 грн. витрат проведення калькуляції ремонтно-відновлювальних робіт ТОВ «ІЛТА-Львiв» в розмірі 400,10 грн. з доданими до нього копіями наряд-замовлень, експертизи та фіскальних чеків, на який 21.01.2021 ПрАТ «СК «Євроiнс Україна» надано відповідь, згідно з якою зазначено, що обгрунтоване рішення по справі буде прийнято після отримання від потерпілої особи рішення суду, яке набрало законної сили про встановлення винної особи у ДТП, а також зазначено, що при прийнятті рішення по справі та визначенні розміру страхового відшкодування буде надана належна оцінка доданим до адвокатського запиту від 12.01.2021 року документам.

Відповідно до висновку експертного дослідження №8738 від 03.02.2021 року, виконаного ОСОБА_4 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «CITROEN C5», р.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 62368,35 грн. з ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування та роботи.

Згiдно страхового акту №32945/21 від 10.02.2021 р. та розрахунку до нього ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило перерахунок платіжним дорученням № 6911 страхового відшкодування ОСОБА_2 на суму 49973,62 грн.

Згiдно страхового акту №36079/21 вiд 24.02.2021 р. та розрахунку до нього ПрАТ «СК «Євроiнс Україна» здiйснило перерахунок платіжним дорученням № 7109 страхового відшкодування ОСОБА_2 на суму 10394,73 грн.

Відповідно до адвокатського запиту ОСОБА_5 від 25.01.2021 р. та заяв від 16.02.2021 р. та 26.02.2021 p., такі скеровані ЛКП «Львiвелектротранс» щодо виплати потерпілому ОСОБА_2 в порядку ст. 1194 ЦК України різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Як вбачається з виписки по рахунку позивача ОСОБА_2 , 24.03.2021 року ЛКП «Львiвелектротранс» здiйснило виплату потерпілому ОСОБА_2 в розмірі 40481,37 грн.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з п.5.10 наявного в матеріалах справи Договору страхування, автотоварознавча експертиза проводиться спеціалізованою експертною організацією або фахівцем, який має відповідне право на проведення таких робіт. Вибір експертної організації здійснюється страховиком або має бути погоджений з ним письмово потерпілою третьою особою.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи і встановлених в судовому засіданні доказів, в таких відсутні відомості щодо погодження ОСОБА_2 або уповноваженою ним особою вибір експертної організації або фахівця, який має відповідне право на проведення таких робіт та який проводив експертизу пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу.

Відтак, суд приходить до висновку, що визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Citroen C5" відповідно до висновку експерта ОСОБА_6 суперечить умовам договору страхування.

Відповідно до п.32 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 "Для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться, виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків. Для оцінки розміру ймовірного страхового відшкодування береться за основу дата заподіяння збитків (день настання ДТП).

Разом з тим, як вбачається з вищевказаного висновку експерта №176 від 14.12.2020 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу розраховувалась не станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, а станом на момент проведення усіх ремонтно-відновлювальних робіт, а сааме станом на 23.12.2020 р.

Окрім цього, надаючи оцінку вищевказаному висновку експерта, слід зазначити, що такий складено 14 грудня 2020 року. Разом з тим, вартість відновлювального ремонту автомобіля «CITROEN C5», р.н. НОМЕР_2 експертом визначена на дату 23.12.2020, яка станом на момент експертизи 14.12.2020 ще не настала! Також, до висновку експерта від 14.12.2020 долучено та беруться ним до уваги при проведенні судової автотоварознавчої експертизи, наряди-замовлення, які фактично виконані в майбутньому, а саме №16614 від 22.12.2020 року та №22243 від 23.12.2020 року ТОВ "Ілта Львів" і станом на день проведення експертизи не могли бути надані експерту!

Також, з долученого до матеріалів справи нарядів-замовлення №16614 від 22.12.2020 року та №22243 від 23.12.2020 року вбачається, що на наряді замовлення №16614 від 22.12.2020 відсутня відмітка ТОВ "Ілта Львів" про оплату вартості виконаних робіт, що свідчить про те, що позивач не довів оплату вартісті відновлювальних робіт на зазначену в наряді суму 110988, 80 грн. В той же час, як на наряді-замовленні №22243 від 23.12.2020 стоїть відбиток штампу, що роботи оплачені на суму 783 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» 11213,74 грн.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" 20000,00 грн. моральної шкоди, суд приходить до висновку, що така вимога підлягає частковому задоволенню у зв`язку із наступним.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з`ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Також, у відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на лікуванні в амбулаторно-поліклінічному закладі з 06.10.2020 до 12.10.2020 року, що підтверджується випискою від 12.10.2020 року із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Судом враховується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_2 , у такого відбулося порушення звичного укладу життя, він перебував на лікуванні, змушений був звертатись до адвоката та суду для захисту своїх порушених прав, що беззаперечно призвело до завдання йому моральної шкоди.

На підставі викладеного та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, з урахуванням вимог розумності та справедливості суд вважає, що на користь позивача до відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню грошова сума в розмірі 5000,00 грн. Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає розумним та співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу.

Визначений позивачем ОСОБА_2 розмір моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. суд вважає завищеним та таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, позивачем не подано суду належних і допустимих доказів на підтвердження запропонованого ним розміру моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., тобто значно більшого у порівнянні з тим, який було визначено судом.

Суд також врахував правову позицію Верховного Суду висловленої у постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі за № 752/17832/14-ц, а саме, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Щодо стягнення з відповідача Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь позивача вартості проведення судової автотоварознавчої експертизи та вартості здійснення калькуляції ремонтно-відновлювальних робіт, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено ТзОВ "Експертиза" вартість проведення судовим експертом Галамаєм Б.І. судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1893853322.1 від 04.11.2020 року.

Окрім цього, позивачем сплачено 400,10 грн. за складання калькуляції, що підтверджується фіскальним чеком від 16.10.2020 року.

Разом з тим, суд не бере до уваги сплачені позивачем кошти за проведення судовим експертом Галамаєм Б.І. судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 3000,00 грн. та за складання калькуляції в розмірі 400,10 грн., оскільки вищевказані докази, які подавались позивачем до суду не визнані належними та допустимими у цій справі.

Щодо стягнення зі сторін судових витрат на правову допомогу на користь позивача, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 30.11.2020 року укладено договір №30/11/20 про надання професійної правничої допомоги з адвокатом Роюком Назаром Володимировичем, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснювати представництво інтересів у справі заподіяння йому 05.10.2020 року майнової та моральної шкоди внаслідок вчинення ДТП у м.Львові за участі його транспортного засобу марки "Сітроен С5", д.н.з. НОМЕР_1 , надавати клієнту консультації з правових питань, організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалах, що підготовлені клієнтом, надавати клієнту правову допомогу щодо захисту та здійснювати представництво прав та інтересів останнього в місцевих судах загальної юрисдикції, апеляційних судах, Верховному Суді, Вищих спеціалізованих судах, що діють відповідно до закону для розгляду окремих категорій справ, у тому числі Вищому антикорупційному суді, Вищому суді з питань інтелектуальної власності, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах та контролюючих органах, в тому числі органах досудового розслідування та прокуратури.

Відповідно до акту про надання правової допомоги №05/04/21 від 05.04.2021 року адвокат Роюк Н.В. надав послуги ОСОБА_2 по договору про надання професійної правової допомоги №30/11/20 від 30.11.2020 року, а саме: вивчення наявних в клієнта матеріалів щодо його участі в ДТП та його звернення до страхової компанії по виплаті страхового відшкодування, вивчення судової практики в справах щодо відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП, надання правових консультацій щодо подальших заходів для отримання страхових виплат і відшкодування збитків, участь у перемовинах з представниками страхової компанії та сторони винуватця ДТП, вивчення та аналіз отриманих відповідей на адвокатські запити та звернення - 1000,00 грн.; складання та надсилання адвокатського запиту від 30.11.2020 року на адресу ПрАТ "СК "Євроінс Україна" - 400,00 грн.; складання та надсилання адвокатського запиту від 12.01.2021 року на адресу ПрАТ "СК "Євроінс Україна" - 400,00 грн.; складання та надсилання адвокатського запиту від 25.01.2021 року на адресу ЛКП "Львівелектротранс" - 400,00 грн.; складання та надсилання скарги від 25.01.2021 року на адресу Національного банку України - 400,00 грн.; складання та надсилання скарги від 25.01.2021 року на адресу Моторного транспортного бюро України - 400,00 грн.; складання та надсилання адвокатського запиту від 25.01.2021 року на адресу Франківського районного суду м.Львова - 400,00 грн.; складання та надсилання листа від 29.01.2021 року на адресу ПрАТ "СК "Євроінс Україна" - 200,00 грн.; складання та надсилання заяви від 16.02.2021 року на адресу ЛКП "Львівелектротранс" - 400,00 грн.; складання та надсилання заяви від 26.02.2021 року на адресу ЛКП "Львівелектротранс" - 200,00 грн.; складання та надсилання адвокатського запиту від 26.02.2021 року на адресу ПрАТ "СК "Євроінс Україна" - 400,00 грн.; складання та надсилання заяви від 16.03.2021 року на адресу ЛКП "Львівелектротранс" - 400,00 грн.; складання позовної заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди від 05.04.2021 року - 2000,00 грн.

Як вбачається з довідки, виданої адвокатом Роюком Н.В., таким від позивача ОСОБА_2 на підставі акту про надання правничої допомоги №05/04/21, отримано кошти в сумі 7000,00 грн. за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, виходячи з критерію реальності та фактичного надання адвокатських послуг, встановлення їхньої дійсності та необхідності під час розгляду даної справи, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд, приходить до переконання, що позивача на професійну правничу допомогу в даній справі є обґрунтованими. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", Приватного акціонерного товариства "СК "Євроінс Україна" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та виплати страхового відшкодування задоволено, а саме на 14,36%, до стягнення підлягають судові витрати позивача на правову допомогу в розмірі 1005,20 грн.

Разом з тим, комісія банку у розмірі 301.84 грн. не підлягає стягненню з відповідачів, оскільки не є судовими витратами в розумінні вимог ст.133 ЦПК України, а є послугою за розрахункове-касове обслуговування, що надається банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, яка пов`язана з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором між банком та позивачем.

Керуючись 12, 13, 258, 259, 265, 268, ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", Приватного акціонерного товариства "СК "Євроінс Україна" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та виплати страхового відшкодування задоволити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. завданої моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь ОСОБА_2 1005 (одну тисячу п`ять) гривень 20 копійок судових витрат на правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс", код ЄДРПОУ 03328406, адреса: м.Львів, вул.Сахарова, буд.2.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна", код ЄДРПОУ 22868348, адреса: м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.102.

Повне судове рішення складено 29.11.2021 року.

Суддя Марків Ю.С.