Рішення № 101900138, 10.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року Справа № 160/18893/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за №046360008494 від 29.09.2021року щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мені, ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ).

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати, мені, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового та пільгового стажу: з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік - навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01. 1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року - підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в рядах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська» та здійснити призначення пенсії з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 27 вересня 2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що після досягнення ним 50 річного віку 27.09.2021 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки має пільговий трудовий стаж за Списком № 1 та надав всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії. Проте, відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зараховано в пільговому обчисленні лише 5 років 2 місяці 1 день, коли необхідний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах становить 10 років. Відповідачем безпідставно не було взято до уваги та не зараховано до страхового та пільгового стажу: з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік-навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01. 1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року-підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в рядах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська», оскільки коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватись за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. В базі даних реєстру застрахованих осіб наявна інформація за Списком №1 з 2004 року по 2008 рік та 2014 рік. Позивач вважає відмову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) учасників справи ( у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу надано п`ять днів з дня отримання ухвали на подання відзиву на позов до суду.

15.11.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Позивач 27.09.2021 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням від 29.09.2021 року №046360008494 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону №1058. Згідно із розрахунком стажу загальний страховий стаж позивача станом на 27.09.2021 р. становить 22 роки 6 місяці 19 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 5 років 2 місяці 1 день. Відповідач зазначив, що коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватись за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. В базі даних реєстру застрахованих осіб наявна інформація за Списком №1 з 2004 року по 2008 рік та 2014 рік.

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.2 ч.6ст.12 Кодексу адміністративного судочинства Українидля цілей цього Кодексусправами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо розгляду звернення.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ), 27.09.2021 року, після досягнення 50 річного віку, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

27.09.2021 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.09.2021 року №046350008494 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що оформлена рішенням від 29.09.2021 року №046560008494, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до вказаного рішення за наданими документами відповідача загальний страховий стаж позивача складає 22 роки 6 місяці 19 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 5 років 2 місяці 1 день.

Відповідач зауважив, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 позивач навчався та працював: з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік - навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01. 1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року -підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в рядах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська». В трудовій книжці позивача відсутні відомості про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається періоди роботи, атестацію робочого місця та інші відомості, що визначають пільговий характер роботи. За період роботи з 06.05.1995 року по 01.12.2008 року - еспіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк в трудовій книжці, як основному документі, що підтверджує стаж роботи, відсутні будь-які відомості про роботу повний робочий день у підземних умовах та проведення атестації робочих місця. Враховуюче вище зазначене відсутні підстави для зарахування оспорюваного періоду роботи до пільгового стажу роботи як за Списком №1 так і за Списком №2. Довідки, про підтвердження пільгового стажу роботи за оспорюванні періоди, позивачем не надані.

Отже, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади , в тому числі Пенсійного фонду України не функціонують. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085 визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 3 ст. 9 зазначеного Закону, є не дійсним і не створює правових наслідків. З огляду на зазначене, відповідач стверджує, що не має законних підстав перевірити періоди навчання та роботи або витребувати довідки про підтвердження стажу роботи в СПТУ №101 м. Донецьк, в шахті “Моспінська” в/о “Донецьквугілля” та в оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк.

Позивачем в підтвердження його навчання та страхового і пільгового стажу надані наступні документи: з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік - навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01.1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року -підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в рядах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська».

Надані наступні документи, а саме: диплом серії НОМЕР_3 . Донецьк навчання за фахом з отриманням кваліфікації електрослюсар підземний третього розряду, машиніст підземних установок другого розряду, військовий квиток УН№0411253, пільгову довідку з підтвердження періодів роботи з атестацією робочих місць в шахті “Монспінська” в/о “Донецьквугілля” з 18.01.1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року, 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в рядах Радянської армії, з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік, наказ №642 від 16.12.1996 року шахти “Монспінська” в/о “Донецьквугілля” щодо результатів проведення на шахті атестації робочих місць, наказ №333 від 25.11.2011 року щодо результатів атестації робочих місць, довідка архівного відділу від 22.09.2021 №229, наказ №114 від 30.06.1995 року Міністерства вугільної промисловості України державна воєнізована гірничорятувальна служба щодо результатів атестації робочих місць, наказ №150 10.04.2000 Міністерства палива та енергетики України державна воєнізована гірничорятувальна служба, наказ №77 від 05.04.2005 року Міністерства палива та енергетики України державна воєнізована гірничорятувальна служба, довідки про заробітну плату.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост. 1 Закону №1058страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цимЗакономі за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч.2ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно достатті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення`до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно достатей 13і14та пенсій за вислугу років відповідно достатті 55цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідні положення містить і стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно із ч.1 ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Як вбачається із трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , заповненої з 18 січня 1990 року, у спірний період зроблені наступні записи про роботу:

- з 01.09.1986р. по 10.01.1990р. навчання в СПТУ №101 м. Донецьк. Диплом № 929932.

- 18.01. 1990 р. прийнято на роботу на шахту та направлено до ділянки ЕМО в якості підземного електрослюсаря 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля». Наказ №20к 17.01.1990р.

- 15.05.1990р. звільнено за ст. 36 КЗпП України у зв`язку з призивом в ряди Радянської Армії. Наказ №179к від 14.05.1990р.;

- з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в лавах Радянської армії в/б УН №0411253;

- 09.07.1992 р. прийнятий на роботу на шахту та направлено до ділянки ЕМО в якості підземного електрослюсаря 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля». Наказ №258к від 09.07.1992р.

- 16.11.1994 р. звільнено за ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату. Наказ №371к від 16.11.1994 р.;

- 06.05.1995р. зарахований на посаду респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк

- 01.12.2008 р. звільнено за ст. 39 КЗпП України за власним бажанням. Наказ №508-л від 01.12.2008 р.;

- 17.02.2014 р. прийнятий на роботу на шахту та направлено до маркшейдерської-геологічної служби учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах до Державного підприємства шахта «Моспінська»

- 24.11.2014р.звільнено за ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату. Наказ №315к від 24.11.2014 р.;

Разом з тим, суд не погоджується з відповідачем щодо не зарахування пільгового стажу за Списком №1, оскільки зазначені вище правові норми свідчать, що пільговий стаж особи обчислюється на підставі записів трудової книжки, уточнюючих довідок про пільговий характер роботи та з урахуванням результатів атестації робочих місць за умовами праці.

Щодо атестації робочих місць, суд встановив наступне.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

Матеріалами справи встановлено, що наведені записи в трудовій книжки про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Згідно з п. 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.92, атестація робочих місць передбачає обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з ч.6 ст.114 Закону №1058-IV та ч.5 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.3 Порядку №383 встановлено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Згідно з п.5 Порядку №383 у разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками №1 чи №2 працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на даному підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Відповідності до п. 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку № 22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення"органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом Пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість Пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Отже, трудовою книжкою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 підтверджено наявність трудового стажу за Списком № 1.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем взагалі не було здійснено розгляду копій наступних документів: диплом А№929932 СПТУ №101 м. Донецьк навчання за фахом з отриманням кваліфікації електрослюсар підземний третього разряду, машиніст підземних установок другого розряду, військовий кватиток УН№0411253, пільгову довідку з підтвердження періодів роботи з атестацією робочих місць в “Монспінська” в/о “Донецьквугілля” з 18.01. 1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року, 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в рядах Радянської армії, з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік ., наказ №642 від 16.12.1996 року шахти “Монспінська” в/о “Донецьквугілля” щодо результатів проведення на шахті атестації робочих місць, наказ №333 від 25.11.2011 року щодо результатів атестації робочих місць, довідка архівного відділу від 22.09.2021 №229, наказ №114 від 30.06.1995 року Міністерства вугільної промисловості України державна воєнізована гірничорятувальна служба щодо результатів атестації робочих місць, наказ №150 10.04.2000 Міністерства палива та енергетики України державна воєнізована гірничорятувальна служба, наказ №77 05.04.2005 року Міністерства палива та енергетики України державна воєнізована гірничорятувальна служба, довідки про заробітну плату за умови праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 ОСОБА_1 .

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача, довідки та виписки що містяться в матеріалах справи, підтверджують періоди його роботи повний робочий день в шахті на посадах, передбачених Списком №1, а також навчання та військову службу, що надає право на включення цих періодів до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо доводів відповідача про те, що довідки видані підприємством, яке знаходиться на окупованій території, а тому відомості зазначені у них є недійсними, слід зазначити таке.

На підставі частини першої статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами Українита нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема,Законом № 1207-VII.

Згідно із частинами першою — третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, Суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позбавлене можливості провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки видані належним органом та містять усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 234/3038/17, від 11 грудня 2018 у справі №360/1628/17, від 17 липня 2019 у справі №302/757/17-а.

Надані довідки та виписки у їх сукупності кореспондуються з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містять уточнюючі відомості, які відсутні в трудовій книжці, а саме: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані довідки, тобто складені у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи до страхового та пільгового стажу: з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік - навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01. 1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року - підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в лавах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська» вчинена відповідачем у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки позивач набув свій стаж роботи на пільгових умовах коли ще не діяли норми постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 стосовно того, що з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України не функціонують, наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №841від 25.11.2014 “Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях” відповідно до якого виробнича та фінансово-господарська діяльність підприємств повністю припинена на час проведення антитерористичної операції з 28 листопада 2014 року. Спірні періоди є до 28.11.2014 року, а отже не можливо позбавити позивача права на зарахування пільгового стажу за Списком №1.

За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем періодів роботи до страхового та пільгового стажу: з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік - навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01. 1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року - підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в лавах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська».

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пільгову пенсію за віком за Списком № 1 відповідно до п.1 ч.2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства Українисвідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Частиною 1статті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.09.2021 року №046350008494 в частині не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік - навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01. 1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року -підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в лавах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська» до страхового та пільгового стажу та зобов`язати відповідача зарахувати вказані періоди роботи позивача до страхового та пільгового стажу.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за №046350008494 від 29.09.2021року, щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області(49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік -навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01.1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року - підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в лавах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області(49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду щодо зарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу: з 01.09.1986 року по 10.01.1990 рік - навчання в СПТУ №101 м. Донецьк; з 18.01. 1990 року по 15.05.1990 року, з 09.07.1992 року по 16.11.1994 року - підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем в шахті «Моспінська» в/о «Донецьквугілля»; з 21.05.1990 року по 28.04.1992 року - служба в лавах Радянської армії; з 06.05.1995року по 01.12.2008 рік - респіраторником 3-го взводу 5-го розряду в Оперативному воєнізованому гірничорятувальному загоні м. Донецьк; з 17.02.2014 року по 24.11.2014 рік - в маркшейдерсько-геологічній службі учнем гірноробочого підземного, гірноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем на підземних роботах на Державному підприємстві шахта «Моспінська».

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук