Ухвала суду № 101899761, 09.12.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2171/18

Провадження № 2/761/232/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , піклувальника неповнолітньої дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

23 січня року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , Піклувальника спадкоємиці неповнолітньої дитини ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2018 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді ОСОБА_7 (т.1, а.с.23).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року у справі відкрито провадження, призначено до розгляду (т.1, а.с.25-26).

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-1532 від 13 грудня 2018 року за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Марчук М.В., протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В., у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_7 (т.1, а.с.38-39).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року справу було прийнято у провадження судді Фролової І.В., та призначено до розгляду (т.1, а.с.40-41).

У судове засідання, призначене на 19 лютого 2019 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення представнику позивача - адвокатці Новицькій С.В. (т.1, а.с.85).

Одночасно з цим надійшло клопотання від відповідача-1 - ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи (т.1, а.с.81).

У зв`язку з викладеним розгляд справи відкладено на 17 квітня 2019 року о 09 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 19 лютого 2019 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення представнику позивача - адвокатці Новицькій С.В. (т.1, а.с.91).

Проте судом враховано, що в матеріалах справи наявне клопотання адвокатки Новицької С.В. про відкладення розгляду справи. (т.1, а.с.109-110).

У зв`язку з викладеним розгляд справи відкладено на 06 червня 2019 року о 10 год. 00 хв.

08 серпня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи (т.1, а.с.145-146).

Також 13 серпня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання адвокатки Новицької С.В. про відкладення розгляду справи (т.1, а.с.152-153).

У зв`язку з викладеним судове засідання, що було призначено на 15 серпня 2019 року було відкладено на 03 вересня 2019 року о 14 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 03 вересня 2019 року позивач не з`явився. У зв`язку з викладеним розгляд справи відкладено на 02 жовтня 2019 року о 13 год. 00 хв.

02 жовтня 2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання адвокатки Новицької С.В. про відкладення розгляду справи (т.1, а.с.240-241).

У зв`язку з викладеним судове засідання, що було призначено на 02 жовтня 2019 року було відкладено на 26 листопада 2019 року о 10 год. 00 хв.

24 січня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи.

Також 27 січня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання адвокатки Новицької С.В. про відкладення розгляду справи (т.2, а.с.1-2).

У зв`язку з викладеним судове засідання, що було призначено на 24 січня 2020року було відкладено на 02 березня 2020 року о 10 год. 00 хв., та одночасно з цим було закрито підготовче провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 02 березня 2020 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення представнику позивача - адвокатці Новицькій С.В. (т.4, а.с.17).

У зв`язку з викладеним судове засідання було відкладено на 12 травня 2020 року о 13 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 12 травня 2020 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення представнику позивача - адвокатці Новицькій С.В. (т.4, а.с.25).

У зв`язку з викладеним судове засідання було відкладено на 27 серпня 2020 року о 10 год. 30 хв.

21 січня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання адвокатки Новицької С.В. про відкладення розгляду справи. (т.4, а.с.99).

У зв`язку з викладеним судове засідання, що було призначено на 21 січня 2021року було відкладено на 02 березня 2021 року о 10 год. 00 хв.

02 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання адвокатки Новицької С.В. про відкладення розгляду справи. (т.4, а.с.110).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року було закрито підготовче провадження у справі, та призначено до розгляду по суті на 22 квітня 2021 року на 09 год 00 хв. (т.4, а.с.243).

21 квітня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи (т.4, а.с.249-250).

У судовому засіданні, яке відбулося 22 квітня 2021 року представником позивача - адвокаткою Новицькою С.В. було підтримано клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи. (т.5, а.с.2-3).

У судове засідання, призначене на 13 липня 2021 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення представнику позивача - адвокатці Новицькій С.В. (т.5, а.с.62).

25 серпня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи (т.5, а.с.127-128).

У судове засідання, призначене на 28 вересня 2021 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення представнику позивача - адвокатці Новицькій С.В. (т.5, а.с.138).

У зв`язку з викладеним представниками відповідача було заявлено клопотання про здійснення виклику позивача в судове засідання відповідно до положень частини 11 статті 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Судове засідання було відкладено на 02 листопада 2021 року на 14 год. 00 хв. (т.5, а.с.164).

У судове засідання, призначене на 02 листопада 2021 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, відповідно до якого ОСОБА_3 викликався у судове засідання на 14:00 год. 02.11.2021р. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка викликається, передбачені статтями 147, 148, 223, 372 ЦПК України (т.5, а.с.166).

У зв`язку з викладеним судове засідання, що було призначено на 02 листопада 2021 року було відкладено на 09 грудня 2021 року о 13 год. 30 хв. (т.5, а.с.172).

У судове засідання, призначене на 09 грудня 2021 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, оскільки в матеріалах справи наявне оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, відповідно до якого ОСОБА_3 викликався у судове засідання на 13:30 год. 09.12.2021р. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка викликається, передбачені статтями 147, 148, 223, 372 ЦПК України (т.5, а.с.179).

Представники відповідача піклувальника неповнолітньої дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_6 : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

Третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання своїх представників не направили, одночасно з цим на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність, просили винести рішення в якнайкращих інтересах малолітньої ОСОБА_5 .

Щодо відповідача ОСОБА_4 суд звертає увагу наступне.

Важливою умовою здійснення правосуддя є дотримання всіма присутніми порядку в залі під час судового засідання. Для забезпечення цієї умови всі учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні на судовому засіданні, зобов`язані не порушувати встановлений порядок.

Відповідно до ч.1 ст.145 ЦПК України, до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

У судовому засіданні, яке відбулося 09 грудня 2021, відповідачем по справі ОСОБА_4 вчинялися дії, що призвели до порушення порядку під час судового засідання, а також було допущено невиконання розпоряджень головуючого, у зв`язку з чим до неї було застосовано попередження. (т.5, а.с.196-198).

Оскільки ОСОБА_4 вказане було проігноровано, судом було вжито заходи процесуального примусу у вигляді видалення із залу судового засідання.

Суд зауважує, що видалення із залу судового засідання є крайнім заходом процесуального примусу за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого. Воно застосовується до особи, яка повторно допускає порушення або продовжує його чинити після застосування до неї попередження, тобто воно спрямоване на припинення протиправної поведінки особи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Таким чином, суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Однією з основних засад цивільного судочинства, у відповідність до ст. 2 ЦПК України, є неприпустимість зловживання процесуальних прав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частині 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частина 2 та 5 статті 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частина 1 статті 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Положеннями ч.5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Окрім цього, відповідно до позиції Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої у відповідній Постанові суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

З рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», слідує, що в силу вимог ч. 1 статті 6 Конвенції про захисти прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, в їх системному зв`язку, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03), в частині того, що «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач був належним чином повідомлений про всі судові засідання, є підтвердження про обізнаність розгляду справу у суді всіма учасниками справи.

Суд зауважує, що справа з 23 січня 2018 року перебуває на розгляді в суді, та це дає можливість встановити не добросовісне користування процесуальними правами та зловживання процесуальними правами позивачем.

Враховуючи те, що існує спір між сторонами, суд вважає, що розгляд справи по суті без сторони позивача не є можливим, це буде суперечити рівності сторін та можуть бути порушені права сторін, а також не буде можливості повно та всебічно розглянути справу.

Системний аналіз положень Цивільно-процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Згідно з вимогами ЦПК України у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд визнає, що позивач 09 грудня 2021 року повторно не з`явився до суду без поважних причин. На порушення вимог чинного законодавства, позивач неналежним чином користується наданими процесуальними правами, оскільки справа протягом тривалого часу, перебуває у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва.

Оскільки ухвалою суду від 02 березня 2021 року вже вдруге було закрито підготовче провадження у справі, та одночасно з цим в матеріалах справи недостатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає неможливим розгляд справи на стадії по суті за відсутності сторони позивача.

Також враховуючи відсутність підтвердження поважності причин неявки в судові засідання позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Вказане також узгоджується з висновками викладеними в Постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити про те, що залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з таким позовом.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 141, 142, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , піклувальника неповнолітньої дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 14 грудня 2021 року.

Суддя: