Вирок № 101896335, 14.12.2021, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/2367/17

(провадження № 1-кп/658/33/21)

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Подіновської Г.В.,

за участю: секретарів: Півкач Д.М., Уманець А.В.,

прокурорів: Нікіфорова С.О., Зюзь О.В., Радченко Ю.О.,

захисника Мацко В.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представників потерпілого ОСОБА_1 : Гончарової Н.Я., Сукач Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каховці Херсонської області кримінальне провадження №12017230000000178 від 29.04.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з вищою освітою, працюючого торговим агентом ПП «Юс-Трейд», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2008 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 29.04.2017 року, близько 15:20 год. на 304 км+950 м. автошляху «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», керуючи технічно справним автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух зі сторони м. Херсона у напрямку м. Мелітополь, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 б), 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, знаходячись в районі с. Роздольне Каховського району Херсонської області, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, виконуючи об`їзд перешкоди у вигляді вибоїн на проїзній частині, не дотримався безпечного інтервалу, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по автодорозі "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» зі сторони м. Мелітополь у напрямку м. Херсон.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «CITROEN BERLINGO» - ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події; пасажиру автомобіля «CITROEN BERLINGO» - ОСОБА_1 спричинено тяжкі тілесні ушкодження за критерієм критерієм небезпеки для життя; пасажиру автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» - ОСОБА_5 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, за критерієм небезпеки для життя.

Вказані наслідки знаходяться у причинному зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 , а саме:

п.2.3 б), відповідно для якого для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.13.1., відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п.13..3, відповідно до якого під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він 29.04.2017 року, керуючи автомобілем «CITROEN BERLINGO», проявив неуважність до дорожньої обстановки під час об`їзду вибоїни на проізній частині та виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», в результаті чого ОСОБА_4 від отриманих травм помер на місці, а інші потерпілі отримали тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаюється, цивільний позов визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що внаслідок ДТП, що сталася у квітні 2017 року з вини ОСОБА_2 , він отримав тяжкі тілесні ушкодження, є інвалідом другої групи, вимушений лікуватися протягом тривалого часу, що доставило як моральних страждань, так і фізичного болю. Цивільний позов підтримав та просив задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиннні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, крім його показань та показань потерпілого ОСОБА_1 , підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, висновком експерта №114 к від 24.05.2017 року встановлено, що при дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: перелом шийного і грудного відділів хребта, забої спинного мозку,крововиливи під оболонки спинного мозку, конструкціонні переломи 4-7 ребер по правій середньо-ключичній лінії, 7-10 ребер по правій задній пахвовій лінії, пошкодження пристіночної плеври, розрив нижньої долі правого легеня, 800 мл. Крові в плевральній порожнині, закритий перелом кісток правої та лівої гомілки, крововиливи в корені легенів, ворота печінки, забійна рана на обличчі, крововиливи в області кінцівок. Тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, можливо від співударяння з виступаючими частинами салону рухомого автомобіля під час зіткнення останнього з іншим автомобілем, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Смерть настала від перелома шийного та грудного відділів хребта, забаїв спинного мозку (т.4 а.с.33-35).

Згідно висновку експерта №14-к від 30.05.2017 року, тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_5 , а саме, тупа травма живота у вигляді розриву тонкого кишківника спричинена тупими предметами, не виключено 29.04.2017 року від співударяння з виступаючими частинами салону рухомого автомобіля під час зіткнення останнього з іншим автомобілем, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя (т.4 а.с.36).

З висновку експерта №34/13к від 02.10.2020 року вбачається, що спричинені ОСОБА_1 29.04.2017 року внаслідок ДТП тілесні ушкодження: вивих обох стегон, перелом лівої і правої вертлюжних западин, який ускладнився двостороннім кокс артрозом з значним порушенням рухливості в правому кульшовому суглобі, яке відповідає стійкій втраті працездатності не менше 33%, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Струс горовного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (т.3 а.с.118-120).

Дослідження інших доказів, окрім наведених вище, даних, які характеризують особу ОСОБА_2 , та матеріалів цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 суд визнає недоцільним, так як фактичні обставини (подія кримінального правопорушення, винуватість, наслідки тощо) ніким не оспорюються, зміст цих обставин сторони розуміють правильно, сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції не має.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року) при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дітину, раніше до кримінальної відповідальності н притягувався.

З урахуванням конкретних обставин справи (смерть потерпілого та заподіяння тяжких тілесних ушкодження ще двом потерпілим), вищевказаних обставин, які пом`якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, відношення обвинуваченого до скоєного, його вік, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_1 щодо призначення суворого покарання, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_2 основного покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, що буде в даному випадку законним та справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Таке основне покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, його наслідкам, особі обвинуваченого, а також за своїм розміром здатне сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Суд також вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

Щодо заявлених цивільних позову слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, спричинена фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка його спричинила при наявності її вини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення .

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 , суд враховує, що потерпілому ОСОБА_1 дійсно прийшлось переносити моральні та фізичні страждання, пов`язані із заподіянням йому тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, вчиненого з вини обвинуваченого, докладати додаткових зусиль для організації свого життя в зв`язку із заподіянням тілесних ушкоджень, потребуванням сторонньої допомоги, неможливістю працевлаштування ( є інвалідом 2 групи), необхідністю знаходитися на тривалому стаціонарному та амбулаторному лікуванні.

Отже, при визначені розміру заподіяної моральної шкоди, суд враховує характер і обсяг душевних, фізичних та психічних страждань, вимушеність змін в життєвому ритмі та вважає, що вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підлягають задоволенню частково - у розмірі 200 000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд, приймаючи до уваги визнання ОСОБА_2 позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити ці вимоги у повному обсязі - у розмірі 20000 грн.

Відносно позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з заявою про страхове відшкодування (т.2 а.с.77-79).

Докази того, що страховиком прийняте остаточне рішення з приводу страхових виплат, у матеріалах справи відсутні.

Отже, на даній стадії судового розгляду суд позбавлений можливості повно та всебічно розглянути позов в частині вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» по суті.

За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» без розгляду, що не позбавляє потерпілого права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити покарання - п`ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн. та витрати на правову допомогу - 20 000,00 грн., а всього 220 000,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в загальній сумі 4228, 38 грн (т.4, а.с.66-69).

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Каховському міськрайонному суді Херсонської області.

Головуючий суддя: Г. В. Подіновська