Ухвала суду № 101894521, 23.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021 Справа №607/28514/19

провадження №1-кп/607/1392/2021

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретарів судового засідання Івашків О.М., Войтків С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Тернополі, об`єднане кримінальне провадження №12019210180000606 від 25 жовтня 2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Керч АРК, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Мельника І.С., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисників Сампари Н.М. та Бабія Н.І., потерпілого ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Із обвинувального акта вбачається, що 04 жовтня 2020 року близько 05 годин 30 хвилин ОСОБА_1 , зайшла на територію домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 та у неї виник умисел, спрямований на незаконне проникнення до підвального приміщення вказаного домогосподарства.

Реалізовуючи свій незаконний умисел, ОСОБА_1 підійшла до вхідних дверей підвального приміщення за вищевказаною адресою, що перебуває у власності ОСОБА_2 , зірвала навісний замок, який знаходився на вхідних дверях та відчинила їх, таким чином отримавши доступ до внутрішньої частини підвального приміщення.

Надалі, ОСОБА_1 04.10.2020 р. близько 05 год. 30 хв. переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, в порушення вимог ст.30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканість іншого володіння особи, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою незаконного проникнення до іншого володіння особи, не отримавши дозволу та за відсутності визначених законом підстав, проникла до підвального приміщення, яке перебуває у власності ОСОБА_2 .

Вказані дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, тобто – незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про відмову від обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та закриття у зв`язку із цим кримінального провадження, зазначивши, що будь-яких претензій до обвинуваченої у нього немає та не буде.

Обвинувачена ОСОБА_1 погодилася із закриттям відносно неї кримінального провадження у зв`язку з примиренням із потерпілим ОСОБА_2 .

Захисники Сампара Н.М. та Бабій Н.М. у судовому засіданні теж не заперечили щодо закриття відносно ОСОБА_1 кримінального провадження у зв`язку з примиренням із потерпілим .

Прокурор в судовому засіданні також не заперечив з приводу закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у формі приватного обвинувачення, у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, у тому числі частиною 1 статтею 162 КК України (незаконне проникнення до іншого володіння особи).

Згідно п.7 ч.1 ст.284 КПК України, потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством;

Частиною 4 ст.26 КПК України, встановлено, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України не пов`язане з домашнім насильством.

На підставі вищезазначеного, та у зв`язку із відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, суд приходить до висновку, що об`єднане кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210180000606 від 25 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України слід закрити.

Керуючись ст.ст. 26, 284, 350, 369, 370, 372, 477 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання потерпілого ОСОБА_2 про відмову від обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України у об`єднаному кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210180000606 від 25 жовтня 2019 року – задовольнити.

Об`єднане кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210180000606 від 25 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України - закрити у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін