Рішення № 101894185, 13.12.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4987/21

Провадження № 2/577/1494/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Подейко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22833 від 20.08.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з нього заборгованості на користь АТ «Банк Форвард» в розмірі 14587,35 грн., а також стягнути з АТ «Банк Форвард» на його, користь понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі: 908 грн. Свої вимоги мотивує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №22833 від 20.08.2021 р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з нього заборгованості на користь АТ «Банк Форвард» в розмірі 14587,35 грн. Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при його вчиненні нотаріус не пересвідчився у безспірності вимог стягувача.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 20.10.2021 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання о 09:00 год. 22.11.2021 року.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 22.11.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду о 15:00 год. 13.12.2021 р.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохає їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У письмових поясненнях позивач звернув увагу суду на спливу строку кредитування, а також на той факт, що з моменту вимоги минуло більше трьох років (а.с. 42)

Представник відповідача АТ «Банк Форвард», будучи повідомленим в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність. (а.с. 30)

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л., будучи належним чином повідомлена в судове засідання не з`явилася.

13 грудня 2021 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

АТ «Банк Форвард» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. з заявою від 20.08.2021 р. про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард», який є кредитором по кредитному договору №89940832 від 17.06.2011 р. заборгованості за період з 30.05.2019 року по 28.08.2019 року у розмірі 13487,35 грн. в тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 9171, 40 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 3065,95 грн., та плата за пропуск мінімальних платежів -1250 грн. (а.с.36-37).

20 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. видано виконавчий напис № 22833 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за період з 30.05.2019 року по 28.08.2019 року у розмірі 13487,35 грн. Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9171, 40 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 3065,95 грн., плата за пропуск мінімальних платежів -1250 грн. та за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату з стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача в сумі 1100 грн. Загальна сума стягнення становить 14587,35 грн. (а.с. 28, 31).

Згідно копії заяви №89940832 від 16.06.2011 р., яку підписав ОСОБА_1 , між ним та ПАТ «Банк Русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» 17.06.2011 р. укладено кредитний договір №89940832 для покупки ноутбука, сума кредиту становить 4178 грн. на строк 366 дн. Щомісячний платіж 369 грн, останній платіж 361,75 грн. Дата платежу 17 числа кожного місяця. Ставка по кредиту з 17.06.2011 р. по 16.10.2011 р. – 0,01% річних, з 17.10.2011 р. по 17.06.2012 р. – 23,4 % річних. Сума відсотків по кредиту становить 242,75 грн. Плата за пропущення платежів: одного – 20 грн, двох – 50 грн., трьох – 200 грн. та чотирьох – 350 грн. (а.с.23-27, 32-34).

Як вбачається з листа АТ «Банк Форвард» б/н та дати ОСОБА_1 надіслано звернення, щодо погашення заборгованості в сумі 13487,35 грн (а.с.39).

05 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. винесено постанову ВП № 67034728 згідно якої накладено арешт на кошти боржника (а.с. 14).

ІV. Норми права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно із ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами (ч.10 ст. 84 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості наданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

V. Оцінка суду.

Дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог.

Ні відповідачем, ні третьою особою - приватним нотаріусом, яким вчинений оскаржуваний виконавчий напис, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом перевірялась безспірність заборгованості. Хоча безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно оспорюваного виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 13487,35 грн., а смае: 9171, 40 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить, 3065,95 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1250 грн. - плата за пропуск мінімальних платежів та 1100 грн. - за вчинення виконавчого напису нотаріусом. У виконавчому написі також вказано, що стягнення проводиться за період з 30.05.2019 року по 28.08.2019 року (а. с. 28,31).

З кредитного договору, укладеного 16.06.2011 року між ПАТ «Банк Русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 вбачається, що кредит надано строком на 366 календарних днів. Враховуючи дату укладення договору, строк дії договору закінчився 17.06.2012 року. Проте, відповідачем не надано суду вказаних доказів на спростування доводів позивача, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років (а.с. 452).

Крім того, у даній справі встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.

Вказаний пункт 2 Переліку (зі змінами внесеними Постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 662) передбачав, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили, визнав незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року в т.ч. в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. від 20.08.2021 р., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до зазначеного кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, у простій письмовій формі.

За встановлених обставин справи та вимог закону, оскаржуваний напис, не відповідає умовам вчинення виконавчих написів, що передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та положенням Порядку вчинення нотаріальних дій.

З огляду на викладене, оскаржуваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

VІ. Судові витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 908,00 грн судового збору.

Враховуючи викладене, з відповідача слід стягнути на користь позивача 908,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 12, 76-81, 89, 280, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22833, вчинений 20 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Банк Форвард», заборгованості в розмірі 14587,35 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь П ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Акціонерного товариства «Банк Форвард», юридична адреса: 01032 м. Київ, вул.. Саксаганського, 105.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, юридична адреса: юридична адреса: м. Київ, пр.-т Петра Григоренка, 15 (перетин вулиці Григоренка та вулиці Ахматової).

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул.. Златоустівська, буд. 55, оф. 61.

Суддя Потій Н. В.