
Справа № 464/5459/21
пр.№ 1-кп/464/434/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.12.2021
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого Мички Б.Р.
секретар судового засідання Воловець Ю.І.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Щурко В.В.
захисника Лопушанського І.Б.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові кримінальне провадження №464/5459/21, внесене 21 травня 2021 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12021140000000507 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Радехів Львівської області, з вищою освітою, розлучений, працює пивоваром у ТОВ «Пивоварна група Вавілон», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 20 травня 2021 року, приблизно о 22 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вулиці К. Мікльоша у напрямку до вул. Стрийської у м. Львові, при проїзді її ділянки дороги в районі перед перехрестям вул.вул. К. Мікльоша та Стрийської, грубо порушив вимоги Р. 1 п.п. 1.3, 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «небезпека для руху»); Р. 2 п. п. 2.3 б), д), 2.9.а, 2.10.б); Р. 12 п. п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 12.9.б Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав у встановлених межах безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, рухався із перевищенням максимально допустимої швидкості - понад 89 км/год та такими своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, при наближенні до регульованого пішохідного переходу не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки, у результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину дороги в межах регульованого пішохідного переходу, на червоний сигнал світлофора, справа наліво по напрямку руху автомобіля, для якого було увімкнене зелене світло світлофора. Після вчинення наїзду водій ОСОБА_1 місце пригоди на автомобілі залишив. У результаті наїзду, потерпіла ОСОБА_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження: тупа травма грудної клітки, у вигляді розриву грудного відділу аорти, лівої легені, переломів ребр з розривами пристінкової плеври зліва, з наступною кровотечею в ліву плевральну порожнину, що призвело до гострої крововтрати організму та до смерті потерпілої.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково. Зокрема пояснив суду, що 20.05.2021 під час вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння не перебував, алкоголь вжив після ДТП. Коли здійснив наїзд на потерпілу був у шоці, злякався, тому і покинув місце ДТП. Після вчинення ДТП автомобіль залишив у с. Сокільники, його товариш завіз на Сихів, де він випив майже цілу пляшку віскі. Шкодує про вчинене, шкоду потерпілій відшкодували його батьки, друзі. Щиро кається, просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_3 , яка є дочкою померлої ОСОБА_2 , у судовому засіданні вказала, що мати в цей день поверталася з роботи, вони проживали разом. Вказала, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого немає. Просила ОСОБА_1 суворо не карати.
Крім визнання вини обвинуваченим у вчиненому, вина ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, стверджується наступними зібраними та дослідженими в ході судового розгляду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які подані стороною обвинувачення:
- реєстрацією про вчинення кримінального правопорушення з якого вбачається, що 20.05.2021 о 22:19 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22:17 год. за адресою: м. Львів, вул. Карла Мікльоша надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 про те, що автомобіль виїхав із вул. Карла Мікльоша на об`їздну дорогу і біля АЗС БРСМ збив людину і не зупиняючись поїхав у сторону населеного пункту с.Сокільники (а.с. 58);
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.05.2021, з якого вбачається, що напрямком огляду були вул. Карла Мікльоша - вул. Стрийська. Під час огляду виявлено труп пішохода жінки ОСОБА_2 , яка знаходиться в кареті швидкої медичної допомоги та схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.05.2021; фототаблицями до протоколу огляду місця події від 21.05.2021 по факту ДТП (наїзд на пішохода) за адресою: м. Львів, перехрестя вул. Стрийська-Мікльоша (а.с.59-67, 68, 69-72);
-протоколом огляду місця події від 20.05.2021 з якого вбачається, що об`єктом огляду являється автомобіль марки «Шевроле Лачетті» р.н. НОМЕР_1 , який знаходиться на вул. Шевченка, 24 у с. Сокільники Львівської області. На автомобілі наявні ушкодження і потертості та подряпини на передньому бампері та правій кутовій частині деформація переднього правого крила в районі покажчика повороту, деформація капоту посередині, пошкоджене вітрове скло в районі правого нижнього кута, деформація правої стійки вітрового скла, пошкоджене праве дзеркало заднього виду, частково відсутнє; диском з фото до протоколу огляду місця події (а.с. 74-75, 76);
-висновком експерта №546/2021 від 21.05.2021, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження, які вчинені прижиттєво, незадовго до настання смерті, внаслідок контакту з тупими предметами, якими можуть бути виступаючі поверхні автотранспорту в русі (а.с.79-81);
-висновоком експерта №1972/2021-т від 21.05.2021 при судово-токсикологічній експертизі речових доказів в крові трупа виявлено етиловий спирт 2, 22% проміле, в сечі 3, 48 % проміле (а.с.82);
- висновоком експерта №788/2021-ім від 21.05.2021, з якого вбачається, що кров трупа ОСОБА_2 , 1954р.н. відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 та таблицею до акту №546/21 (а.с.83-86);
- висновоком експерта №СЕ-19/114-21/9726-ІТ від 22.06.2021 з якого вбачається, що на момент огляду робоча гальмівна система, зовнішня освітлювана система та система рульового управління досліджуваного автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією (а.с.91-95);
- висновком експерта №КСЕ-19/114-21/9730 від 29.06.2021, з якого вбачається, що з технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди cтала суперечність дій водія автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічним вимогам п.п.12.3, 12.4 та 12.9б чинних Правил дорожнього руху та долученим до нього оптичним диском (а.с. 102-110, 182);
- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину (а.с.173-177);
- відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників, які були задіяні на відпрацюванні ДТП (а.с.183-187);
- висновоком експерта №СЕ-19/114-21/14320-ІТ від 03.11.2021 з якого вбачається, що об`єкти надані на дослідження являються частинами автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_1 (а.с.223-227).
На підтвердження кваліфікації дій ОСОБА_1 органом досудового розслідування за ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілої особи, стороною обвинувачення долучено до матеріалів справи наступні докази, які досліджені у судовому засіданні, зокрема:
- висновок щодо результатів медичного огляд з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння від 21.05.2021, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.145);
- висновок експерта №2616/2021-т від 06.07.2021 з якого вбачається, що у сечі ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт 3,61% проміле (а.с.149);
- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння №001133 від 21.05.2021 з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою приладу Alkotest 6810, результат 2.16% (а.с.158).
Однак, в ході судового розгляду така кваліфікація дій обвинуваченого за ч.3 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху в стані алкогольного сп`яніння не знайшла свого підтвердження, з огляду на спростування вищенаведених доказів:
- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , який є керівником підприємства на якому працює обвинувачений, вказав, що 20.05.2021 на підприємстві була варка пива. Присутніми на роботі в цей день були ОСОБА_5 та його партнер, ОСОБА_1 , ще одна жінка та бармен ОСОБА_6 . Близько 22 год. 00 хв. з роботи виїхав ОСОБА_1 . В цей день ОСОБА_1 в стані алкогоьного сп`яніння не перебував, оскільки щодо цього у них на підприємстві дуже строго. Про ДТП дізнався від ОСОБА_1 , який йому подзвонив і розповів. Після чого він відвіз партнера та взяв адвоката, якого доставив в відділ поліції;
- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , який є співвласником підтримства на якому працює ОСОБА_1 , вказав, що у день вчинення ДТП перебував у ресторані, а ОСОБА_1 з ОСОБА_8 здійснювали варку пива. Обвинувачений пішов додому близько 22 год., однак алкогольного сп`яніння у нього не зауважив. Про вчинення кримінального правопорушення йому стало відомо близько 00 год. 30 хв. від брата;
- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який є барменом на підприємстві, вказав, що в цей день відпросився близько 22 год. з роботи, ОСОБА_1 поїхав швидше на 10 хв. Їдучи додому побачив на дорозі ДТП, подзвонив до ОСОБА_1 , щоб з`ясувати чи він бачив, на що він схвильованим голосом попросив забрати його з с. Сокільники та відвести додому. Ознак сп`яніння у ОСОБА_1 він не бачив;
- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , яка є технологом на підприємстві та вказала, що вона коли виїхала з роботи на таксі побачила що на перехресті було ДТП. У цей день конфліктів у ОСОБА_1 не було, зазначила, що в стані алкогольного сп`яніння не перебував;
- висновком експерта №107 від 21.07.2021 з якого вбачається, що для встановлення факту фази алкогольної інтоксикації та орієнтовного періоду від моменту прийому алкоголю до відбору зразків необхідне порівняння результатів судово-медичного дослідження сечі та крові. Враховуючи це, комісія не змогла встановити який період часу пройшов від прийому ОСОБА_1 алкоголю до відбору зразків сечі лікарем КНП ЛОР «Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень» та чи перебував ОСОБА_1 станом на 21 год. і 22.15. год. 20.05.2021 у стані алкогольного сп`яніння, через відcутність для цього судово-медичних даних;
- показаннями у судовому засіданні експертів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які у судовому засіданні вказали на неможливість встановлення чи перебував ОСОБА_1 під час вчинення ДТП у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у нього не відбиралися зразки крові, що було обов`язковим за даних обставин/
Згідно з п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» роз`яснено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність. Додержуючись вимог ст. 277 КПК України, суд повинен навести у вироку мотиви зміни в суді пред`явленого підсудному обвинувачення. При наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин ніж той, за яким було пред`явлено обвинувачення, суду належить обгрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій підсудного на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи підсудного за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.
При розгляді вказаного кримінального провадження суд керується закріпленим у статті 8 Конституції України принципом Верховенства права, положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенції) про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовним, чітким та такими, що об`єктивно відображають обставини події показанням обвинуваченого, даними в судовому засіданні щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме, що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспопортним засобом, що спричинило смерть потерпілої особи. Не надано доказів про вчинення вказаного кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 , що викладена в обвинувальному акті за ч. 3 ст. ст. 286-1 КК України не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи, та за відсутності кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, дії такого слід перекваліфікувати на ч. 2 ст.286 КК України, оскільки останній вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання судами в кожному випадку мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_1 є тяжким злочином.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, його поведінка після вчинення злочину, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, визнання вини, готовність нести кримінальну відповідальність у своїй сукупності з тяжкістю, обставинами та наслідками вчиненого ним кримінального правопорушення, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілій, вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч.2 ст. 286 КК України, у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
При цьому, зважаючи на молодий вік обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, думку потерпілої у судовому засіданні, зміст досудової доповіді згідно якої орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), наявності на утриманні в обвинуваченого батьків, які є особами із третьою групою інвалідності, наявність у діях потерпілої ОСОБА_2 порушення правил дорожнього руху, а саме перехід дороги на заборонний червоний сигнал світлофора, перебування її у стані алкогольного сп`яніння, суд дійшов висновку про те, що виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 Кримінального процесуального кодексу України
Згідно ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.
Керуючись ст.ст. 328, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі, з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3(три) роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на загальну суму 4290, 50 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
Речові докази у справі, а саме:
- автомобіль марки «Chevrole Lacetti» р.н. НОМЕР_1 , який переданий на зберігання на територію стоянки, що розташована у м.Львові вул.Авіаційна, 7 повернути ОСОБА_15
- дев`ять уламків від транспортного засобу, що вчинив ДТП, які передані на зберігання в камеру зберігання ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області - знищити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.05.2021 на автомобіль «Chevrole Lacetti» р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_15 .
Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий Б.Р. Мичка
Судове рішення № 101893692, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 13.12.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/5459/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: