Ухвала суду № 101890484, 08.12.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4734/18 1-кп/335/91/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

прокурорів Юзько Н.А., Тамаркова Є.Р.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого адвоката Шостак А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді триманні під вартою.

У судовому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, судом розглянуто питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку, оскільки судове провадження не завершене до його спливу.

Крім того, адвокат Шостак А.П. подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому просила застосувати до обвинуваченого домашній арешт за місцем його мешкання: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло цілодобово, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, із застосуванням електронного засобу контролю.

В обґрунтування клопотання зазначає про задовільний стан здоров`я обвинуваченого; міцність його соціальних зв`язків, а саме перебування у зареєстрованому шлюбі та наявність на утриманні трьох малолітніх дітей; наявність зареєстрованого місця проживання; відсутність будь-яких порушень за час досудового слідства обов`язків як підозрюваного; відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурори Тамарков Є.Р. та Юзько Н.А. вказали на необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. У задоволенні клопотання захисника просили відмовити.

Потерпілий ОСОБА_1 думку сторони обвинувачення підтримав, вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Шостак А.П. проти продовження строків тримання під вартою заперечували, клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали з викладених у ньому підстав.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи та клопотання захисника, суд встановив наступне.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2021 року запобіжний захід відносно обвинуваченого продовжено на шістдесят діб, строк його дії закінчується 09.12.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за наслідком розгляду відповідного клопотання може продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, та дані, які його характеризують.

Розглядаючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого даного запобіжного заходу, такі як можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

На підтвердження існування вказаних ризиків свідчать ті обставини, що ОСОБА_2 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів.

У даному провадженні ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі.

Більш того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується, зокрема, у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, вчиненому в той час, коли інші провадження щодо нього (за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 289 КК України) вже знаходились в суді. При цьому, у провадженні за ч. 1 ст. 289 КК України він був звільнений з-під варти під заставу, що вочевидь свідчить про усталеність протиправної поведінки, підтверджує наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а також спростовує твердження захисника про відсутність у ОСОБА_2 будь-яких порушень за час досудового слідства обов`язків як підозрюваного.

Наразі триває розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого, і з об`єктивних передумов не може бути закінчений, оскільки не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі.

Так, судом ще не допитано потерпілого ОСОБА_1 , а також свідків, про допит яких заявляла сторона обвинувачення.

Крім того, суд враховує що обвинувачений до затримання не працював, не займався суспільно-корисною працею та не має стабільного джерела прибутку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Отже, посилання захисника на відсутність заявлених ризиків також є неспроможними, оскільки існування цих ризиків неодноразово перевірялось, у тому числі і під час обрання ОСОБА_2 вказаного запобіжного заходу, і під час його продовження.

Суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується, кількість епізодів, щодо яких органами досудового розслідування пред`явлене обвинувачення, його поведінка до та безпосередньо після вчинення інкримінованих йому злочинів.

Обставин, які б переважили встановлені ризики негативної процесуальної поведінки ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Все це дає підстави вважати, що інший більш м`який запобіжний захід не може в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження, а тому вважає доводи сторони захисту безпідставними та таким, що не підтверджені достатніми даними.

Обставин, які є перешкодою для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України – не встановлено.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 діб, до 05.02.2022 року включно.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 199, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, до 05.02.2022 року включно.

В задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 08.12.2021 року.

Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2021 року.

Суддя В.О. Макаров