Рішення № 101889185, 14.12.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5734/21

2/264/1426/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"14" грудня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мирошниченка Ю. М., за участю секретаря судового засідання Іванової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що 25.02.2020 року відповідачкою ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання №288039406/250220 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБО) та отримала кредитну картку з кредитним лімітом 250000 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує. Станом на 29.07.2021 року загальна сума заборгованості відповідачки за кредитом склала 21764, 97 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 19131, 83 грн., заборгованість за відсотками - 2607, 58 грн.; комісія - 5, 98 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 11, 01 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів - 8, 57 грн. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитом в розмірі 21764, 97 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив, відповідач не надав.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.02.2020 року ОСОБА_1 підписавла заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Отже, відповідач уклав з АТ Ощадбанк» договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Відповідно до умов заяви, ОСОБА_1 надала клопотання на отримання кредиту, підтвердив ознайомлення з умовами користування кредитною лінією та засвідчив підписання ним паспорту споживчого кредиту та таблиці сукупної вартості кредиту, які є невід`ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті АТ Ощадбанк».

АТ «Ощадбанк» того ж дня встановив кредитний ліміт у розмірі 20000,00 грн. шляхом надання відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) на картковий рахунок відповідача.

Згідно умов зазначеного Договору, інформація про надання банком кредитної послуги та розмір кредиту, повідомляється клієнту з використанням Дистанційних каналів обслуговування, визначених на власний розсуд, із забезпеченням можливості встановити дату відправлення повідомлення (п. 1.6.4. Розділу XXII «Загальні умови надання кредиту»).

Відповідачці надано кредит шляхом надання відновлюваної кредитної лінії на картковий рахунок в розмірі 20000,00 гривень, що підтверджується банківською випискою по картковому рахунку.

Відповідно до п. 1.17.3. Розділу XXII Договору, відповідач зобов`язується щомісячно отримувати звіт (виписку) по картковому рахунку та сплачувати за кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по картковому рахунку.

Згідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до вимог ст.ст. 610-612 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості, станом на 29.07.2021 року загальна сума заборгованості відповідачки за кредитом склала 21764, 97 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 19131, 83 грн., заборгованість за відсотками - 2607, 58 грн.; комісія - 5, 98 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 11, 01 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів - 8, 57 грн.

Крім того суд зазначає, що ч. 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17 грудня 2013 року № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) та проценти за позикою (ст. 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки протягом тривалого часу порушувались умови договору кредиту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Представником позивача надано документи, що підтверджують сплату понесених судових витрат, тому вони підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76,81,259,263-265,280-284 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Херсонське шосе, буд. 50, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 09326464) заборгованість за кредитним договором, яка складає 21764, 97 грн., а також суму сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю. М. Мирошниченко