Рішення № 101888376, 14.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12723/21

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чорноострівської селищної ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 6 сесії VIII скликання Чорноострівської селищної ради № 116 від 30.07.2021 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності із зміною цільового призначення на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Катеринівка";

- зобов`язати Чорноострівську селищну раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, що розташована за межами с. Катеринівка, із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 16 червня 2021 звернулася до Чорноострівської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами села Катеринівка Хмельницького району Хмельницької області. Вказала, що відповідач, розглянувши заяву та додані матеріали, у рішенні 6 сесії VIII скликання Чорноострівської селищної ради від № 116 від 30.07.2021 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності із зміною цільового призначення на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Катеринівка" вказав «Рішення не прийнято».

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позов не підлягає задоволенню. Вказує, що за результатами голосування проект рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності зі зміною цільового призначення на території Чорноострівської селищної ради за межами села Катеринівка не набрав достатньої кількості голосів, а тому був відхилений. Зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не встановлений обов`язок депутатів місцевих рад висловлювати причину свого голосування. Вважає, що повноваження Чорноострівської селищної ради щодо прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки належить до власних дискреційних, які передбачають певну свободу розсуду в рамках закону.

Позивачка надіслала до суду відповідь на відзив, у якій підтримала заявлені позовні вимоги та зазначила, що підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 16 червня 2021 звернулася до Чорноострівської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами села Катеринівка Хмельницької області.

До вказаної заяви додала: копію документа, що посвідчує особу; копію ідентифікаційного коду; графічний матеріал, на якому зображено бажане місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6825080600:04:003:0020.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем було прийняте рішення № 116 від 30 липня 2021 року на шостій сесії восьмого скликання Чорноострівської селищної ради «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності із зміною цільового призначення на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Катеринівка», яким вирішено «рішення не прийнято».

Відповідно до наданих відповідачем доказів, за результатами голосування проект рішення не набрав необхідної кількості голосів (проголосувало 18 депутатів, з них: за – 0; проти – 11; утрималось – 7; не голосувало – 0).

Не погоджуючись із таким рішення, позивачка звернулась з цим позовом до суду.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентуються Земельним кодексом України.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

При цьому, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 723/1964/14-а.

Чинним законодавством не встановлено право суб`єкта владних повноважень відступати від приписів статті 118 Земельного кодексу України.

Суд звертає увагу, що відсутність необхідної кількості голосів «за» під час прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є підставою для відмови, передбаченою частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Оскільки відповідач прийняв рішення, яким відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстави, непередбаченої частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивачки у частині зобов`язання прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17, оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Щодо дискреційних повноважень суд зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є ті, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку суд дійсно не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 825/2228/18.

Також суд зазначає, що застосування такого способу захисту прав та інтересів позивачки як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є правильним, коли уповноважений орган розглянув заяву заявника та прийняв рішення, яким відмовив у її задоволенні.

У такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов`язання уповноваженого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов`язання повторно розглянути клопотання. Оскільки клопотання вже було розглянуто, рішення прийнято, тому повторний розгляд клопотання не захистить прав заявника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 1140/2559/18.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення, ненадання відповідачем жодних доказів на обґрунтування його прийняття (окрім доказів на підтвердження голосування депутатів ради), суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, що розташована за межами с. Катеринівка, із зміною цільового призначення, для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачкою судовий збір слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 6 сесії VIII скликання Чорноострівської селищної ради № 116 від 30.07.2021 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності із зміною цільового призначення на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Катеринівка".

Зобов`язати Чорноострівську селищну раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, що розташована за межами с. Катеринівка, із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Чорноострівської селищної ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 грудня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Чорноострівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. Незалежності, 13,Чорний Острів, Хмельницький район, Хмельницька область, 31310 , код ЄДРПОУ - 04403901)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап