Рішення № 101888197, 14.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10642/21

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій просить визнати протиправною відмову у переведенні її на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу», зобов`язати призначити та виплатити з 27 липня 2021 року пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ( з урахуванням довідок №731-Ф, №732-Ф та №733-Ф від 20.07.2021) Посилається на те, що перебуває на пенсії по інвалідності, призначеній відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У липні 2021 вона звернулась з заявою про переведення на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», додавши довідки про складові заробітної плати за займаною посадою. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернігівській області було відмовлено у переведенні на даний вид пенсії у зв`язку з тим, що нормами закону не передбачений цей вид пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що права переведення на бажану пенсію позивачка не має, оскільки Законом України "Про державну службу " від 10.12.2015 такий вид пенсії не передбачений. Вважає, що відмова у задоволенні заяви вчинена відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд залучив до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, який відзив на позов не подав.

У відповіді на відзив позивачка не погодилась з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 була встановлена група інвалідності під час перебування її на посаді державної служби. З 2007 року позивачка отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 2018 року є інвалідом ІІ-ї групи, перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи загальний та страховий стаж позивачки на посадах державної служби становить понад 22 роки (станом на момент звернення до відповідача), що відповідачем не спростовано. Станом на момент звільнення з роботи (16 липня 2021) позивач обіймала посаду державної служби, що також відповідачем не спростовано. 27 липня 2021 позивачка звернулась до відповідача з заявою про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу», додавши до звернення довідки №731-Ф, №732-Ф та №733-Ф від 20.07.2021 про складові заробітної плати зa займаною посадою, видані за останнім місцем роботи.

Головним управлінням 10.08.2021 позивачці повідомлено про відмову у переведенні її на цей вид пенсії з огляду на те, що Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 такий вид пенсії не передбачений. Судом встановлено, що протокол про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності від 03.08.2021 року вчинений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернігівській області, яке і розглядало заяву.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII. Відповідно до п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.

Частиною 1 ст.37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно з ч.9 ст.37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що страховий стаж позивачки на державній службі, на якій вона продовжувала перебувати станом на 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889), обіймаючи посаду державної служби, становив понад 10 років, що доводиться, зокрема, відомостями трудової книжки та іншими матеріалами її пенсійної справи.

Крім того встановлено, що позивач під час перебування на державній службі отримала інвалідність ІІ-ї групи, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК, а перед звільненням та зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державної служби. Вказані обставини відповідач не спростував.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII пов`язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з п. 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII не встановлено.

Зважаючи на це, суд відхиляє покликання відповідача на неможливість переведення ОСОБА_1 на обраний нею вид пенсії, оскільки відповідачем не доведено наявність законних перешкод для реалізації позивачкою права вибору виду пенсії, яку вона бажає отримувати.

Відповідно до ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. З метою ефективного захисту порушених прав суд вважає необхідним визнати протиправним рішення ( оформлене у вигляді протоколу від 03.08.2021), яким позивачці відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, а також зобов`язати відповідача перевести її на отримання обраного нею виду пенсії, нарахувавши та виплативши різницю у виплатах, яка утворилась починаючи з дати звернення з заявою.

Враховуючи те, що відповідачі не довели правомірність прийнятого рішення про відмову, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати протокол від 03.08.2021 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця (по інвалідності) відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», вчинений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернігівській області за наслідками розгляду заяви про переведення на інший вид пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 27 липня 2021 року перевести ОСОБА_1 на отримання пенсії державного службовця (по інвалідності) відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (з урахуванням довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №731-Ф, №732-Ф та №733-Ф від 20.07.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії), здійснивши перерахунок і виплату пенсії ( з урахуванням раніше проведених виплат).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 грудня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок