Рішення № 101887839, 09.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 р. № 520/10065/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Ліпчанській Я.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Гунченко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 16 квітня 2021 року №Ф-3160-25У.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач має першу групу інвалідності, перебуває на обліку в управління соціального захисту населення та отримує відповідно до законодавства державну соціальну допомогу з 14.12.2006 року, також будь-яких договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав, за таких підстав вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16 квітня 2021 року №Ф-3160-25У є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом відповідно до ст. 263 КАС України. Також, ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на підставі ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування " звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо вони оримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Позивачем до податкового органу було подано звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі №Д5 за 2013-2019 роки, що є підставою для його сплати.

04.08.2021 року позивачем надано відповідь на відзив в якій вказав, що подання ним помилково звітів зі сплати єдиного внеску не є підставою для його сплати та винесення податковим органом оскаржуваної вимоги.

Ухвалою суду від 06.08.2021 розгляд адміністративної справи №520/10065/21 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судових засіданнях проти вимог заявленого позову заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 з 10.07.2012 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, є платником єдиного податку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, карткою платника податків (а.с. 7).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії ХАР-06 №026344 від 31.10.2007 позиває має першу групу інвалідності по зору з дитинства, інвалідність встановлено безстроково (а.с. 8). Позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та отримує відповідно до законодавства державну соціальну допомогу як особі з інвалідністю першої групи з 14.12.2006 довічно, що підтверджується довідкою управління №398 від 28.04.2021 (а.с 9).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 подано до податкового органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Форми № Д5 (річна):

- за 2013 - 16.01.2014, у якому самостійно визначено суму єдиного внеску за 2013 рік в розмірі 4 800,76 (а.с. 62);

- за 2017 - 24.04.2018, у якому самостійно визначено суму єдиного внеску за 2017 рік в розмірі 8 448,00 грн. (а.с. 63);

- за 2018 - 08.02.2019, у якому самостійно визначено суму єдиного внеску за 2018 рік в розмірі 9 828,72 грн. та звіт 23.04.2019 за період з січня по грудень 2018 в розмірі 9 828,72 грн. (а.с. 64 -65);

- за 2019 - 28.01.2020 у якому самостійно визначено суму єдиного внеску за 2019 рік в розмірі 11 016,72 грн. (а.с. 66).

16.04.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області області відносно ОСОБА_2 складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-3160-25У на суму 32 668,30 грн (а.с. 24).

21.05.2021 вважаючи неправомірною вимогу, позивач звернулася до податкового органу зі скаргою, яка за результатом розгляду ДПС України залишена без задоволення (а.с. 13-15).

Позивач, зазначаючи про помилковість подання ним звіту та наявність пільг щодо сплати ЄСВ, не погоджуючись з вимогою відповідача, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Положення п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI визначають єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у п.п. 4, 5-1 ч.1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених п.п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Отже, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонери за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах.

Відповідно до п. 3 розділу 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №499 (далі - Інструкція №499), вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Згідно п. 6 Розділу VI "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 499 від 20.04.2015, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п. 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі Порядок № 435), фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу. Звітним періодом є календарний рік.

Отже, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі № 805/2195/17.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи, відповідно до ч. 4 ст.4 Закону №2464 звільнений від сплати єдиного внеску, договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав.

Позивачем під час розгляду справи у суді вказано, звіти форми № Д5 (річна) за 2013, 2018, 2019 рік подані ним помилково.

Суд зазначає, що звіти форми Д5 не є доказом сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах, оскільки є формою звітності, а не договором.

Відсутність у Порядку № 435 механізму виправлення помилки, внаслідок чого позивач має зайво сплатити ЄСВ, є надмірним тягарем, що не відповідає принципу верховенства права.

Отже, враховуючи, що позивач є інвалідом першої групи, будучи суб`єктом господарювання не приймав добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, він не повинен сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів добровільної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також не доведено обставин, які б свідчили про обов`язок сплати ЄСВ позивачем.

Вищенаведене спростовує доводи відповідача, що факт подання звітів позивачем розцінюється як свідома активна дія про намір сплатити єдиний соціальний внесок, що свідчить про добровільний характер поведінки особи.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 по справі №806/1575/16, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога прийнята відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин справи у контексті права позивача, як на виправлення помилки, так і на добровільну участь у системі загальнообов`язкового страхування, статус інваліда і платника єдиного податку, а отже підлягає скасуванню.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС україни (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3160-25У від 16 квітня 2021 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Повний текст виготовлено та підписано 14 грудня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В.