Рішення № 101887210, 13.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5280/21

13 грудня 2021 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення від 03.12.21 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням суду від 01.12.2021 позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 21 липня 2021 року № 606-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Відділу контролю за використанням та охороною земель у Збаразькому, Тернопільському районах та м. Тернополі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 73571 (сімдесят три тисячі п`ятсот сімдесят одна) грн 70 коп.

Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Відділу контролю за використанням та охороною земель у Збаразькому, Тернопільському районах та м. Тернополі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 15361 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят одна) грн 17 коп.

03.12.2021 представник позивача подав до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про судові витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 09.12.2021призначено судове засідання з розгляду вказаної заяви.

Представник відповідача 10.12.2021 подав заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить відмовити в її задоволенні.

У даних запереченнях представник вказує, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повністю заперечує проти відшкодування витрат на правову допомогу, з огляду на те, що їх розмір є неспівмірним із складністю справи, часом витраченим на підготовку процесуальних заяв та участю у судових засіданнях. Так зауважує, що представник позивача не подав доказів, які підтверджують, що позивачем здійснено оплату витрат на правничу допомогу.

Сторони у судове засідання не прибули, клопотання заяви про розгляд зачви без їх участі.

В силу статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 1 та ч.7 ст. 139 КАСУ України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа; розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача до заяви додано договір про надання правової допомоги №52 від 19.08.2021, згідно п.4.1 якого, за послуги передбачені в п.1.1 даного договору замовник сплачує виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі 8000,00 грн. Також додано акт прийому-передачі наданих послуг від 02.12.2021, згідно якого, адвокат Муж Валерій Вікторович та Середич Роман Ростиславович на підставі договору про надання правової допомоги від 19.08.2021 №59 підписали та погодили цей акт про те, що виконавець надав, а замовник прийняв та зобов`язується оплатити послуги: консультація вартістю 500,00 грн, ознайомлення, вивчення матеріалів справи та аналіз судової практики вартістю 500,00 грн, написання та подання позовної заяви вартістю 4000,00 грн, участь у судових засіданнях, підготовка та подання заяв з процесуальних питань вартістю 3000,00 грн.

Проте суду на підтвердження понесених судових витрат не надано квитанції про сплату коштів за надання правової допомоги.

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними, а розмір заявлених витрат є завищений.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №500/5280/21 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. М. Лисенка, 20А,м. Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ 39766192).

Головуючий суддя Баранюк А.З.