Рішення № 101886817, 09.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2021 року м. Рівне №460/11214/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; представника позивача – адвоката Т.С. Поліщук; представника відповідача – Н.П. Охман; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фелікс» до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фелікс» (далі – позивач) до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі – відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 20.07.2021 №279919 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач, як автомобільний перевізник не допускав порушення законодавства при перевезенні вантажу. Вказує, що відповідач протиправно виніс постанову від 20.07.2021 №279919 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн: зважування транспортного засобу проведене не по строєній осі, а окремо по трьох осях з подальшим сумуванням; після проведення первинного зважування позивачем здійснене повторне зважування, за результатами якого перевищення вагових параметрів не установлено; перевищення навантаження та строєну вісь могло відбуватися під час руху, оскільки автомобіль перевозив сипучу суміш, яка підлягала можливому зсуву чи пересипанню, що інспекторами до уваги не взято; талон зважування не містить інформації ані про його походження, ані про засоби роздрукування такого талону, ані інформації про назву вагового комплексу. За наведених підстав позивач просить задовольнити позов.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнята Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.07.2021 №279919, відповідно до якої постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 8500,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Під час рейдової перевірки установлено факт перевищення вагових параметрів транспортного засобу, що являлося безумовною підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 14.09.2021.

Ухвалою суду від 14.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 14.09.2021), у підготовчому засіданні оголошена перерва до 28.09.2021.

Ухвалою суду від 28.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 28.09.2021), у підготовчому засіданні оголошена перерва до 21.10.2021.

Ухвалою суду від 21.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17.11.2021.

Ухвалою суду від 17.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 17.11.2021), судове засідання відкладене на 09.12.2021 за клопотанням відповідача.

У судове засідання 09.12.2021 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти заявлених позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 09.12.2021.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2021 інспекторами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку №003990 від 21.05.2021 (а.с. 54), у відповідності до Щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (а.с. 55), на а/д М-12 км 320 (Хмельницька область) проводилася рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Інспекторами зупинений транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Фелікс» (а.с. 12), під керуванням водія, особу якого не установили – не надав документів.

Під час перевірки інспекторам надана лише товарно-транспортна накладна №13 від 25.05.2021, відповідно до якої автомобільним перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фелікс» (а.с. 73).

За результатами зважування транспортного засобу установлено, що навантаження на строєну вісь з одиночними шинами становило 23 т 600 кг при нормативно допустимих 22 т, загальна вага автомобіля становила 40 т 500 кг, що підтверджується талоном зважування від 26.05.2021 – час 13:05 (а.с. 62).

На підставі талону зважування контролюючими особами складені: Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.05.2021 №028966 (а.с. 65), де зафіксовано показники проведеного зважування: навантаження на осі – 1) 6,55, 2) 10,35, 3) 8,1, 4) 7,45, 5) 8,05, повна маса транспортного засобу 40,500 т; Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.05.2020 №0051608 (а.с. 64) – осьові навантаження: допустиме 11 т – фактичне – 6,55 т; допустиме 11 т – фактичне – 10,35 т; допустиме 22 т – фактичне – 23,6 т.

Контролюючим органом оформлений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.05.2021 №288375 (а.с. 63), яким зафіксоване порушення – перевезення вантажів з перевищенням вагових параметрів, визначених у пункті 22.5 ПДР, а саме: осьове навантаження на строєну вісь – 23,600 т; водій не надав до перевірки посвідчення, протокол перевірки технічного стану ТЗ та причепа; відповідальність за порушення передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Контролюючим органом сформоване Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту (а.с. 60), відповідно до якого розгляд справи призначений на 06.07.2021. повідомлення отримане позивачем – 01.07.2021 (а.с. 61).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнята Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.07.2021 №279919 (далі – Постанова №279919), відповідно до якої постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 8500,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 37).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення – Постанови №279919, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі – Закон України №2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України №2344-III, автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) – перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону України №2344-III).

За правилами статті 48 Закону України №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

З матеріалів справи установлено, що автомобільним перевізником було саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фелікс», що не заперечується позивачем.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг, є Закон України «Про автомобільні дороги» №2862-IV від 08.09.2005 (далі – Закон України №2862-IV).

Відповідно до статті 33 Закону України №2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, є Закон України «Про дорожній рух» №3353-XII від 30.06.1993 (далі – Закон України №3353-XII).

За правилами частини другої статті 29 Закону України №3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» №30 від 18.01.2001 (далі – Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

За приписами пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» №879 від 27.06.2007 затверджено, зокрема, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі – Порядок №879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно- вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку №879.

Пунктом 12 Порядку №879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У відповідності до пункту 18 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Відповідно до пункту 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до пункту 31.1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно пункту 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пунктів 21 та 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» №1567 від 08.11.2006 (далі – Порядок №1567), у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

За правилами пунктів 25, 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Оскаржуваною Постановою №279919 до позивача застосований штраф саме у розмірі 8500,00 грн. за порушення вимог абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України №2344-III.

На підставі талону зважування контролюючими особами складені: Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.05.2021 №028966, де зафіксовано показники проведеного зважування: навантаження на осі – 1) 6,55, 2) 10,35, 3) 8,1, 4) 7,45, 5)8,05, повна маса транспортного засобу 40,500 т; Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.05.2020 №0051608– осьові навантаження: допустиме 11 т – фактичне – 6,55 т; допустиме 11 т – фактичне – 10,35 т; допустиме 22 т – фактичне – 23,6 т.

Позивач вказує, що зважування проведене з порушенням норм чинного законодавства, оскільки строєна вісь зважувалася по окремим осям з подальшим сумуванням, а не одночасно.

З даного приводу суд зазначає, що одним нормативно-правовим актом не визначено порядок та методику зважування строєної осі – зважування здійснюється по осям окремо, які у подальшому сумуються.

Також позивач вказує, що правових підстав для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності у вигляді штрафу не було, оскільки після первинного зважування позивач скористався своїм правом на перевантаження, в результаті чого виданий талон зважування (а.с. 11), відповідно до якого перевищення вагових параметрів не установлено.

Суд відхиляє такі доводи позивача та зазначає, що відповідно до пункту 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Вказана норма свідчить про те, що приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, є правом саме власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи.

Тобто, ініціювання проведення часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, відбувається саме за бажанням власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи.

Проведення дій по перевантаженню не є обов`язком контролюючого органу.

Відповідно до пункту 24 Порядку №879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до пункту 16-1. Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

Суд констатує, що наданий позивачем другий талон зважування ТЗ не є належним та допустимим доказом проведення процедури розвантаження чи перевантаження, оскільки: повторне зважування здійснене не за місцем первинного зважування; яким чином та за яких умов проводилося повторне зважування установити неможливо; повторне зважування проведене за відсутності інспекторів, які проводили первинне зважування; повторне зважування проведене більше ніж за 1 годину після первинного зважування: первинне зважування – 13:05, повторне – 14:40.

Позивач також вказує, що перевищення навантаження та строєну вісь могло відбуватися під час руху, оскільки автомобіль перевозив сипучу суміш, яка підлягала можливому зсуву чи пересипанню.

Такі доводи позивача суд оцінює критично, оскільки перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на осі транспортного засобу, у даному випадку, на строєну вісь.

Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі № 814/1460/16.

Тому вказані вище доводи суд відхиляє.

Також позивач зазначає, що талон зважування не містить інформації ані про його походження, ані про засоби роздрукування такого талону, ані інформації про назву вагового комплексу.

Суд відхиляє такі доводи позивача та зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - це технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

За вимогами пункту 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про повірку регульованого засобу вимірювання техніки щодо засобу зважування – Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь (а.с. 79).

Тобто, позивач міг скористатися правом на отримання на місці зважування документів, що стосуються зважувального пристрою, проте таким право не скористався. Доказів відмови у наданні таких документів позивачем суду не надано.

Зазначення у талоні зважування інформації про вимірювальний пристрій програмним забезпеченням не передбачено, натомість, форма талону дає можливість ідентифікувати усі належні дані щодо об`єкта зважування: дата та час зважування, номерний знак транспортного засобу, результати зважування по осях.

Суд також зазначає, що форма акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлена Порядком №1567.

Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю встановлена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим спільним Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 року №1007/1207.

Форма акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів встановлена Порядком № 422.

Визначені вищезазначеними нормами форми актів та довідки не передбачають внесення до складених документів посилання на вагове обладнання, яким здійснювавсь точний габаритно-ваговий контроль.

Суд звертає увагу, що чек (талон) про зважування не є документом суворої звітності, а підтверджує лише факт перевищення вагових параметрів, формується та видається автоматично, що унеможливлює втручання посадової особи в результати зважування.

Беручи до уваги те, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, суд дійшов висновку, що оскаржувана Постанова №279919 про застосування адміністративно-господарського штрафу є обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення – Постанови №279919 у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фелікс» до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фелікс» (вулиця Кременецька, 52, місто Радивилів, Рівненська область, 35500; код ЄДРПОУ 41684989).

Відповідач: Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вулиця Небесної Сотні, 34, місто Рівне, 33013; код ЄДРПОУ 39816845).

Повний текст рішення складений 14 грудня 2021 року

Суддя К.М. Недашківська