Рішення № 101886433, 14.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4532/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа: Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про:

- визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2020 ВП №63898561;

- визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.03.2021 ВП №63898561;

- визнання протиправною та скасування постанови про розшук майна боржника від 26.03.2021 ВП №63898561;

- визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.03.2021 ВП №63898561.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанову Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області складено з порушенням, відсутні дані, що ідентифікують особу порушника, через що притягнуто до відповідальності невинну особу. Вказує на те, що перевезення великовантажним автомобілем негабаритного вантажу не здійснював, в Херсонській області ніколи не був, прав на керування автомобілем відповідної категорії немає. Як похідні від постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем протиправно винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про розшук майна боржника. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 11 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність вимог позивача.

Представник третьої особи скористався правом подання пояснень, у яких вказав на те, що в ході перевірки інспекторами було виявлено порушення абз. 3 ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме - надання послуг з перевезення вантажу ТЗ, який обладнаний тахографом, без оформлення документів перелік яких визначений ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме неоформлено протокол про повірку та адаптацію тахографа до ТЗ. За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 186696 від 22.06.2020 року за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У разі відсутності протягом 21 дня від дати винесення постанови в Управлінні Укртрансбезпеки платіжного документа про оплату, постанова направляється до органу Державної виконавчої служби для примусового виконання. Відповідна заява про прийняття до примусового виконання постанови про застосування фінансових санкцій № 186696 від 22.06.2020, якою до ОСОБА_2 застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700,00 грн.), 04.08.2020 направлено до Лубенського міськрайонного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалою від 19 липня 2021 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/7673/21 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Полтавська область), Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою від 06 грудня 2021 року поновлено провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 14.12.2021.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

29.05.2020 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2020 №225036, у якому зафіксовано порушення вимог статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, а саме - перевізником не забезпечено водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

У акт перевірки внесено запис про те, що водій ОСОБА_2 з актом перевірки ознайомився.

Листом від 12.06.2020 вих.№44338/33/24-20 управління Укртрансбезпеки у Полтавській області повідомило ОСОБА_2 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена до розгляду на 22.06.2020.

22.06.2020, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступником начальника управління Укртрансбезпеки у Полтавській області прийнято постанову №186696 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ОСОБА_1 накладено штраф на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 1700,00 грн.

Зазначену постанову разом з листом від 24.06.2020 вих.№47625/33-2/24-20 відповідач 26.06.2020 надіслав ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

04.08.2020 за вих.№57898/33/24-20 управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області до Лубенського міськрайонного ВДВС надіслано заяву про примусове виконання постанови від 22.06.2020 №186696 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Вказану заяву було повернуто без виконання з огляду на відсутність відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника.

02.11.2020 за вих.№3249/33/23-20 Слобожанський міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, Полтавська область до Лубенського міськрайонного ВДВС повторно надіслано заяву про примусове виконання постанови від 22.06.2020 №186696 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн. У заяві зазначено рнокпп боржника НОМЕР_3 , що відповідає відомостям про рнокпп позивача.

11.12.2020 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №63898561 про стягнення з позивача штрафу у розмірі 1700,00 грн. У межах виконавчого провадження оголошено розшук майна боржника, арештовано кошти боржника, звернуто стягнення на його дохід у вигляді заробітної плати.

Не погоджуючись із прийнятими уповноваженими особами відповідача 11.12.2020 постанови ВП № 63898561 про відкриття виконавчого провадження та постановами від 26.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про розшук майна боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження позивач звернувся до суду з цими позовними вимогами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404) надано визначення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно із частинами 1, 5, 6, 8 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

Отже, постанова Укртрансбезпеки в Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.06.2020 №186696 є виконавчим документом, примусове виконання якого здійснюється у визначеному Законом № 1404 порядку.

Приписами ст.5 Закону № 1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги до виконавчого документа, а також підстави його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

В той же час, частиною 3 статті визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Згідно з ч. 4 ст. 4 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: - рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (п. 1); - пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (п. 2); - виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону (п. 6); - виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (п. 10).

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч.5 ст.26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

При цьому, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, верховенство права.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У позовній заяві позивач пояснив, що за адресою, вказаною у виконавчому провадженні, він ніколи не проживав, перевізником ніколи не працював, транспортний засіб йому не належить, про описану вище перевірку йому нічого не відомо.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно ч.1 ст.18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404).

Як встановлено судом, постановою від 22.06.2020 №186696 штраф накладено на ОСОБА_1 . При цьому будь які відомості, на підставі яких можливо ідентифікувати порушника, окрім адреси місцезнаходження ( АДРЕСА_2 ), у постанові відсутні.

Відповідно до приписів абзаців 4 та 10 частини 1 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Реєстрація внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, реєстрація місця проживання полягає і у внесенні відомостей у паспорт громадянина України.

Водночас, в оскарженій постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що адресою боржника є АДРЕСА_2 .

У матеріалах справи наявна копія паспорта позивача з відміткою про реєстрацію місця проживання з 02.03.2012 у АДРЕСА_3 .

Суд зауважує, що функції відповідача щодо виконання постанови поширюються на територію Лубенського району Полтавської області. Доказів того, що функції відповідача поширюються на територію Кременчуцького району Полтавської області відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що відповідач ніяких доказів на підтвердження того, що на момент прийняття спірної постанови місцем проживання, перебування, роботи ОСОБА_1 або місцезнаходженням його майна була територія Лубенського району Полтавської області або там знаходилось його майно не надав.

Вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний впевнитись, що відповідно до приписів Закону має право відкривати виконавче провадження щодо певної особи.

Тому може вимагати у стягувача надання доказів місця проживання або перебування боржника.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що постанову від 22.06.2020 №186696 було пред`явлено не за місцем виконання, а тому відповідач не повинен був відкривати виконавче провадження з виконання такого виконавчого документа.

Також судом встановлено та не є спірним у справі, що позивач звернувся до суду з позовом до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Полтавська область), Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.06.2020 №186696.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №440/7673/21, яке набрало законної сили 09.11.2021, задоволений позов ОСОБА_1 та скасована постанова Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 22.06.2020 №186696.

Згідно вказаного рішення суду від 28.09.2021, ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 з 26.01.2011 зареєстрований як фізична особа - підприємець, основний вид діяльності - вантажний автомобільний транспорт.

Зі змісту копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 встановлено, що власником транспортного засобу DAF НОМЕР_1 є ОСОБА_3 .

Дослідивши копію акта перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 29.05.2020 №225036 суд встановив, що до нього внесено запис про перевірку транспортного засобу марки DAF НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ).

Судом також враховано, що до акта перевірки від 29.05.2020 №225036 внесено запис про те, що за кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_2 . До акта перевірки додано копію посвідчення водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дослідження якого є підставою для висновку, що позивач ОСОБА_1 та водій ОСОБА_2 - різні особи.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що постанова Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 11.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №63898561 не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання та не за підвідомчістю, а тому вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження №63898561 від 11.12.2020 підлягає скасуванню, то, відповідно, підлягає скасуванню і постанови Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 26.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про розшук майна боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Суд вирішуючи спір по суті встановлює дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, що випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого у частині четвертій статті 9 КАС України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані постанови відповідача не відповідають передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості та пропорційності індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, а тому такі постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3632,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 3632,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Ярослава Мудрого, 17/1, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 34652445), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про відкриття виконавчого провадження від 11 грудня 2020 року ВП№63898561.

Визнати протиправною та скасувати постанову Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про розшук майна боржника від 26 березня 2021 року ВП№63898561.

Визнати протиправною та скасувати постанову Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26 березня 2021 року ВП№63898561.

Визнати протиправною та скасувати постанову Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26 березня 2021 року ВП№63898561.

Стягнути з Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3632,00 грн (три тисячі шістсот тридцять дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва