Рішення № 101885862, 13.12.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16040/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивач – не з`явився, представника відповідача – Байло А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

1. визнати противоправною бездіяльність Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо неприйняття передбаченого частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України рішення за заявою від 27 травня 2021 року №В-620 з приводу розгляду заяви в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га на території с. Зоря Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області;

2. зобов`язати Саратську селищну раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути заяву від 27 травня 2021 року №В-620 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га на території с. Зоря Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та прийняти рішення, передбачене ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 27 травня 2021 року вона звернулася до відповідача із заявою про надання безоплатно у власність 2,000 га землі для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території с. Зоря Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

29 червня 2021 року позивач отримала від відповідача лист-повідомлення, в якому Саратська селищна рада інформує про те, що згідно рішення №258-VIII “Про призупинення надання дозволів на розробку проектів землеустрою для ведення особистого селянського господарства” надання таких дозволів призупинено на період проведення аудиту з використання земель сільськогосподарського призначення.

Позивач вказала, що зазначений лист оформлений формально, без будь-якого обґрунтування, без посилання на норму права, якою регламентується відмова.

Вказаний факт свідчить про противоправну бездіяльність Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, якою суттєво порушені вимоги законодавства України щодо забезпечення та реалізації гарантованих Конституцією України та Земельним кодексом України прав.

Ухвалою від 07.09.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 06.10.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів

Ухвалою від 09.11.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 03.12.2021 року на 14 год. 00 хв., з`явився представник відповідача (у режимі відеоконференції згідно ухвали від 30.11.2021 року).

Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Під час судового розгляду справи представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим.

11.10.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив таке.

27 травня 2021 року позивач не зверталася до Саратської селищної ради із заявою про надання безоплатно у власність 2,000 га землі для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території с. Зоря Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та її заява за № В-428 від 23.04.2021 року не реєструвалася.

Із зазначеною заявою, що була зареєстрована селищною радою 23.04.2021 року за № В-429, позивач звернулася 23.04.2021 року.

11.05.2021 року Саратською селищною радою на зазначену заяву позивача була надана відповідь за №819-02-14, в якій її було поінформовано про те, що на сесії Саратської селищної ради, яка відбулась 23 квітня 2021 року було прийняте рішення №258-VIII “Про призупинення надання дозволів на розробку проектів землеустрою для ведення особистого селянського господарства”, згідно з яким надання таких дозволів призупинено на період проведення аудиту з використання земель сільськогосподарського призначення.

27.05.2021 року позивач звернулася до Саратської селищної ради із заявою, що була зареєстрована 27.05.2021 року за №В-619, в якій просила повідомити її, яке саме рішення прийнято за її заявою, поданою нею 23 квітня 2021 року, про безоплатну передачі у власність земельної ділянки, на підставі яких документів їй задоволено чи відмовлено, а також просила додати копії вказаних документів.

29.06.2021 року Саратською селищною радою на зазначену заяву позивача була надана відповідь за №1489-02-14, в якій її було поінформовано про те, що згідно рішення від 23.04.2021 року №258-VIII “Про призупинення надання дозволів на розробку проектів землеустрою для ведення особистого селянського господарства” надання таких дозволів призупинено на період проведення аудиту з використання земель сільськогосподарського призначення.

Також позивача було поінформовано про те, що її звернення за вх. №В-429 від 23.04.2021 року буде розглянуте постійною комісією Саратської селищнї ради з питань земельних відносин та охорони довкілля, комунального господарства, будівництва та підприємницькою діяльністю після проведення аудиту з використання земель сільськогосподарського призначення. Позивача було поінформовано про те, що про результати розгляду її заяви, вона буде поінформована додатково.

Разом з листом позивачу була надана копія рішення №258-VIII від 23.04.2021 року “Про призупинення надання дозволів на розробку проектів землеустрою для ведення особистого селянського господарства”.

Таким чином, Саратська селищна рада не відмовляла позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га на території с. Зоря Білгород-Дністровського району Одеської області.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 23 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області із заявою від 22.04.2021 року, в якій просила надати їй у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, в межах с. Зоря Білгород-Дністровського району Одеської області, та відповідно до ч.2 ст.118 ЗК України надати їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки (а.с. 48).

До заяви позивачка додала графічні матеріали, на яких зазначені місце розташування земельної ділянки та копію документа, що посвідчує особу.

Листом від 11.05.2021 року за вих. №819-02-14 Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області надала позивачці відповідь на її заяву від 23.04.2021 року (вхід №В-429), в якому повідомила, що на сесії Саратської селищної ради, яка відбулася 23.04.2021 року, було прийнято рішення №258-VIII “Про призупинення надання дозволів на розробку проектів землеустрою для ведення особистого селянського господарства”, згідно з яким надання дозволів призупинено на період проведення аудиту з використання земель сільськогосподарського призначення (а.с. 46).

27.05.2021 року позивач звернулася до Саратської селищної ради із заявою, що була зареєстрована 27.05.2021 року за №В-619, в якій просила повідомити її, яке саме рішення прийнято за її заявою, поданою 23 квітня 2021 року, про безоплатну передачі у власність земельної ділянки, на підставі яких документів їй задоволено чи відмовлено, а також просила додати копії вказаних документів (а.с. 47).

29.06.2021 року Саратською селищною радою на зазначену заяву позивача була надана відповідь за №1459-02-14, в якій її було поінформовано про те, що згідно рішення від 23.04.2021 року №258-VIII “Про призупинення надання дозволів на розробку проектів землеустрою для ведення особистого селянського господарства” надання таких дозволів призупинено на період проведення аудиту з використання земель сільськогосподарського призначення (а.с. 16).

Також позивача було поінформовано про те, що її звернення за вх. №В-429 від 23.04.2021 року буде розглянуте постійною комісією Саратської селищнї ради з питань земельних відносин та охорони довкілля, комунального господарства, будівництва та підприємницькою діяльністю після проведення аудиту з використання земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної або комунальної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, отримавши заяву (клопотання) позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, з доданими до клопотання документами, які відповідають вимогам ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, відповідач згідно зі статтею 118 ЗК України повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Натомість, відповідач за заявою позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не прийняв жодного рішення, передбаченого ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, що відповідачем у судовому засіданні не заперечувалося.

Суд наголошує, що згідно приписів ч.1 ст.122 Земельного кодексу України та пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” порушене у клопотанні позивача питання повинно вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської ради, оскільки стосується регулювання земельних відносин.

Тому суд дійшов висновку, що Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області допустила протиправну бездіяльність, не розглянувши заяву позивача від 23.04.2021 року за вхід. №В-429, а не заяву від 27.05.2021 року №В-619, як зазначає позивач, у місячний строк на сесії сільської ради та не прийнявши за цією заявою жодного обґрунтованого рішення, передбаченого ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

При цьому суд зауважує, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті жодного з тих рішень, які передбачені ст.118 Земельного кодексу України, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо неприйняття передбаченого частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України рішення за заявою від 23 квітня 2021 року №В-429 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території с. Зоря Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

За викладених вище обставин, друга вимога позивача підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Саратську селищну раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 квітня 2021 року № В-429 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території с. Зоря Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та прийняти рішення, передбачене ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідачем має бути враховано, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зауважує, що хоча позивач просить про визнання противоправною бездіяльності відповідача стосовно заяви від 27 травня 2021 року №В-619, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбаченого частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України рішення саме за заявою від 23 квітня 2021 року №В-429, згідно якої позивач просила надати дозвіл на розроблення документації з землеустрою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з урахуванням висновків суду.

У прохальній частині позову позивач просить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., що підтверджується витягом з угоди про надання правової допомоги, попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат від 02.09.2021 року, квитанцією №377 (а.с. 12-13, 19).

Суд зазначає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. не відповідають критерію співмірності, наведеному у ч.5 ст.134 КАС України.

Заявлені витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), враховуючи також підготовку адвокатом трьох абсолютно ідентичних позовів членам сім`ї позивача; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на зазначене, заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до суми 2000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню з Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області підлягають судові витрати у розмірі 1454 грн. (50% від 2908 грн. (судовий збір у розмірі 908 грн. + витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 72, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 293 України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (адреса: вул. Крістіана Вернера, 84, смт. Сарата, Одеська область, 68200, код ЄДРПОУ 04379189) – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо неприйняття передбаченого частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України рішення за заявою від 23 квітня 2021 року №В-429 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території с. Зоря Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Зобов`язати Саратську селищну раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 квітня 2021 року № В-429 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території с. Зоря Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та прийняти рішення, передбачене ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1454 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 13 грудня 2021 року.

Суддя В.В. Андрухів