Рішення № 101885548, 13.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 р. № 400/6441/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення ОСОБА_1 , за період з 30.03.2018 року по день фактичного розрахунку 06.04.2021 року нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати при здійсненні виплати пенсії в розмірі 14 488, 45 грн., на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року № 400/3181/18;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 , за період з 30.03.2018 року по день фактичного розрахунку 06.04.2021 року нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати 06.04.2021 року пенсії в розмірі 14488,45 грн., на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року № 400/3181/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 несвоєчасно та не у повному обсязі одержав виплати за пенсією. Повний розрахунок був проведений лише на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №400/3181/18 і тільки 06.04.2021 року. Вказав, що має місце затримка у виплаті пенсії, а вказана обставина зумовлює нарахування компенсації у порядку Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». 22.07.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про здійснення розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 30.03.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Разом з тим, відповідач листом від 06.08.2021 року №8921-8666/4-02/8-1400/21 відмовив ОСОБА_1 у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, що у свою чергу і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 16.08.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.08.2021 року на виконаня ухвали суду від 16.08.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано позовну заяву разом з копією доданих до неї документів для відповідача.

Ухвалою від 25.08.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/6441/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що пенсія за вислугу років позивачу нараховується та виплачується своєчасно, у терміни, передбачені чинним законодавством, а тому в Головному управлінні відсутні законодавчі підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, якому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), у розмірі 89% грошового забезпечення.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, на виконання якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області провело перерахунок пенсії позивача, застосувавши при цьому до зміненого (за рахунок підвищених складових) грошового забезпечення коефіцієнт 70%.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №400/3181/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% до 70% грошового забезпечення, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.03.2018 року в розмірі 89% грошового забезпечення та зобов`язано здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 30.03.2018 року однією сумою. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 02.05.2019 року.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №400/3181/18 відповідачем 06.04.2021 року нараховано позивачу різницю недоплаченої пенсії у розмірі 14 488, 45 грн., що відповідачем не заперечувалося.

22.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про нарахування компенсації втрати частини доходів.

Листом від 06.08.2021 року №8921-8666/Ч-02/8-1400/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 року № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до статті 2 зазначеного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Відповідно до статті 52 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Пенсія за вислугу років позивачу нараховується та виплачується своєчасно, у терміни, передбачені чинним законодавством, а тому в Головного управління відсутні законодавчі підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Не погодившись з відмовою Головного управління ПФУ в Миколаївській області в нарахування та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Так, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-III (надалі - Закон №2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (надалі - Порядок №159).

Статтею 1 Закону №2050 передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону №2050 та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно статті 3 Закону №2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом статті 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу норм Закону №2050 та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

У випадку коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Отже, компенсація втрати частини доходів у разі порушення строків виплати пенсії пов`язана з фактичною виплатою заборгованості пенсії за відповідний місяць.

Як встановлено судом, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №400/3181/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% до 70% грошового забезпечення, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.03.2018 року в розмірі 89% грошового забезпечення та зобов`язано здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 30.03.2018 року однією сумою. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 02.05.2019 року.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року у справі №400/3181/18 відповідачем 06.04.2021 року нараховано позивачу різницю недоплаченої пенсії у розмірі 14 488, 45 грн.

22.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про нарахування компенсації втрати частини доходів.

Листом від 06.08.2021 року №8921-8666/Ч-02/8-1400/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 року № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до статті 2 зазначеного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Відповідно до статті 52 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Пенсія за вислугу років позивачу нараховується та виплачується своєчасно, у терміни, передбачені чинним законодавством, а тому в Головного управління відсутні законодавчі підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Тобто, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що встановлено судовим рішенням в справі № 400/3181/18, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Таким чином, відповідач, не здійснивши розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 30.03.2018 року по 06.04.2021 року у зв`язку з порушенням строків їх виплати, не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Враховуючи встановлену протиправність дій відповідача щодо виплати позивачу 30.03.2018 року пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення замість 89% грошового забезпечення, вбачається право ОСОБА_1 на отримання компенсації втрати частини доходів у вказаний період, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

При цьому суд зазначає, що причиною порушення прав позивача на перерахунок та виплату пенсії стали протиправні дії відповідача (форма активної поведінки), а не бездіяльність, як помилково вважає позивач. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправними дії відповідача та зобов`язання відповідача нарахувати та виплати позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати пенсійних виплат, у період з 30.03.2018 року по 06.04.2021 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати пенсійних виплат, за період з 30.03.2018 року по 06.04.2021 року.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави для нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, а тому наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати пенсійних виплат, у період з 30.03.2018 року по 06.04.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати пенсійних виплат, за період з 30.03.2018 року по 06.04.2021 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.12.2021 року.

Суддя Г. В. Лебедєва