Рішення № 101885478, 14.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14 грудня 2021 р.справа № 400/4449/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області, просп. Центральний, 93, м. Миколаїв, 54017,

провизнання протиправним та скасування рішення № 144 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 28.09.20 р.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивачка або ФОП ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (надалі - відповідач або Управління), в якому просить суд визнати протиправним та скасування Рішення № 144 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 28 вересня 2020 р. (надалі - Рішення № 144).

В обґрунтування своїх вимог позивачка пояснила наступне: оскарженим рішенням відповідач вимагає повернути кошти, виплачені фондом найманій особі ОСОБА_2 , як матеріальна допомога по вагітності та пологах. Позивачка стверджує, що для отримання такої допомоги подала до Управління всі необхідні документи і в силу вимог ст. 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" саме на відповідача покладено обов`язок їх перевірки, а тому він не вправі перекладати відповідальність за виявлену в наступному помилку у розрахунку суми допомоги на позивачку.

Також, посилається на норми ст. 1215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), яку трактує таким чином, що відповідач взагалі не вправі стягувати з неї кошти, за відсутності недобросовісних дій з її боку. Позивачка правопорушення не вчиняла, а тому не повинна нести фінансову відповідальність.

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволені позову. Заперечення відповідача аргументовані тим, що ФОП ОСОБА_1 невірно розрахувала середньоденний розмір заробітної плати свого працівника ОСОБА_2 в сумі 500 грн., тоді як він повинен складати 310,32 грн. Така помилка призвела до неправомірного витрачання коштів фонду в розмірі 23 899,68 грн. у виді завищення суми допомоги по вагітності та пологах, що і послугувало підставою для прийняття Рішення № 144 (а. с. 30-37).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а. с. 23-24).

У зв`язку з клопотання позивачки, розгляд справи було відкладено та ухвалою суду сторони повідомлено, що судове засідання буде проведено після послаблення заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу (а. с. 67-69).

В наступному сторони клопотали про розгляд справи в письмовому провадженні (а. с. 79, 81).

Відповідно до ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

31 січня 2020 р. ФОП ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 безстроковий трудовий договір № 1 та тією ж датою видала розпорядження № 2-к про прийняття останньої на роботу (а. с. 62, 64).

Як слідує з матеріалів справи, 11 березня 2020 р. ФОП ОСОБА_1 подала до Управління заяву-розрахунок на виплату матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_2 у виді допомоги по вагітності та пологах за 126 днів непрацездатності з 13 лютого до 17 червня 2020 р.

Розмір допомоги, визначеної позивачкою склав 63 000 грн. (а. с. 40-41).

При розрахунку допомоги, позивачка виходила з середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 в розмірі 500 грн. (6 000 грн. заробітна плата, розрахунковий період з 1 до 12 лютого 2020 р. тобто 12 днів, 6 000:12=500).

Згідно банківської виписки за 3 квітня 2020 р., Управлінням на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 було перераховано 63 000 грн. матеріальної допомоги (а. с. 42).

17 липня 2020 р. ФОП ОСОБА_1 подала до Управління заяву, в якій вказала на самостійне виявлення помилки в заяві-розрахунку від 11 березня 2020 р. та просила вважати правильною суму матеріальної допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2 в розмірі 39 100,32 грн., у зв`язку з чим нею подана нова заява-розрахунок від 6 липня 2020 р., в якій розмір такої допомоги визначений в сумі 39 100,32 грн. (а. с. 43– 46).

15 вересня 2020 р. Управлінням проведено позапланову невиїзну перевірку дотримання страхувальником ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, результати якого оформлені актом № 45 (надалі - Акт № 45) (а. с. 7-11).

Актом № 45 зафіксовані наступні порушення:

ФОП ОСОБА_1 допущена помилка при розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 за листком непрацездатності серія АДЖ № 112906 за період з 13 лютого до 17 червня 2020 р. (126 днів). Так, відповідно до ст. 19 ч. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Як встановлено відповідачем, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, працівнику ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 за 12 місяців, які передували настанню страхового випадку, а саме за період з 1 до 12 лютого 2020 р. (12 робочих днів) нарахована заробітна плата в розмірі 6 000 грн.

Враховуючи, що страховий стаж ОСОБА_2 протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку складає менше 6 місяців, а саме 12 днів, середньоденний розмір допомоги по вагітності та пологах, розрахований виходячи з середньоденної заробітної плати, повинен складати 310,32 грн. В той же час, у заяві-розрахунку від 11 березня 2020 р. позивачкою така допомога розрахована в розмірі 500 грн. за день. За розрахунком відповідача, сума неправомірно витрачених позивачкою коштів фонду склала 23 899,68 грн.

28 вересня 2020 р. відповідач прийняв Рішення № 144, яким від ФОП ОСОБА_1 вимагається повернути кошти фонду в сумі 23 899,68 грн., а також застосований штраф в розмірі 11 949,84 грн. (а. с. 15).

Спір в даній справі полягає в тому, яким чином слід розраховувати середньоденний розмір допомоги по вагітності та пологах, а також в тому, хто несе відповідальність за невірний розрахунок такої суми.

Як передбачено ст. 19 ч. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі (крім працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті) у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, у розмірі заробітної плати (доходу) такої особи, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду, незалежно від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Водночас, ст. 19 ч. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачає наступне:

застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Таким чином, за загальним правилом, розмір допомоги по вагітності та пологах визначається відповідно до ст. 26 закону, а потім, за необхідності, застосовуються обмеження розміру допомоги, які передбачені ст. 19 ч. 4.

Згідно з п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (надалі - Порядок № 1266), якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку допомоги по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

За таким розрахунком, середня заробітна плата ОСОБА_2 складає 310,32 грн. (4 723:30,44х2=310,32, де 4 723 це мінімальна заробітна плата в лютому 2020 р., а 30,44 - середньомісячна кількість календарних днів відповідно до п. 4 Порядку № 1266).

З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд вважає, що відповідач зробив вірний висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 допустила помилку в розрахунку такої величини, як середня заробітна плата ОСОБА_2 яка є розрахунковою величиною для допомоги по вагітності та пологах, що мало наслідком завищення суми такої допомоги на 23 899,68 грн.

Відповідно до ст. 15 ч. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

На підставі цієї норми, відповідач застосував штраф в розмірі 11 949,84 грн., що складає 50% від суми неправомірно отриманих позивачкою коштів (23 899,68 грн.).

Суд не приймає до уваги доводи позивачки з приводу того, що після надходження заяви-розрахунку, відповідач мав самостійно здійснити перевірку правильності нарахування нею розміру матеріальної допомоги.

Так, за п. 8 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України 19 липня 2018 р. № 12, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку.

Отже, відповідачем здійснюється лише перевірка інформації, наведеної у заяві-розрахунку, але не проводиться перевірка правильності обчислення страхувальником зазначених у заяві сум матеріальної допомоги по суті, адже перевірити ці дані можливо виключно під час перевірки та безпосереднього дослідження первинних документів страхувальника.

Посилання позивачки на ст. 1215 ЦК України суд знаходить помилковими.

Відповідно до вказаної норми, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Так як норми, на підставі яких позивачка повинна була розраховувати середньоденну заробітну плату свого працівника, були незмінними протягом всього періоду, є однозначними в своїх приписах та не допускають множинного трактування і саме дії останньої призвели до помилкового розрахунку, за таких умов ст. 1215 ЦК України не може бути застосована до цього спору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивачку.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Миколаївській області (просп. Центральний, 93, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 41318030) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз