Рішення № 101885372, 02.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року справа № 380/8607/21

10 год. 38 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І., представника відповідача Волянського О. Р. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом КУ Ліцею № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради Львівської області до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку-

УСТАНОВИВ:

КУ Ліцей № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби, у якій просить визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби (Львівська область) про результати моніторингу закупівлі за ідентифікатором № UA-2021-01-29-004349-с, яка проведена КУ Ліцеєм № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради Львівської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що висновок відповідача від 15.05.2021 про результати моніторингу закупівлі Ліцею № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради Львівської області № UA-2021-01-29-004349-с є, на думку позивача, безпідставним, оскільки висновки, викладені у ньому, не відповідають існуючим фактам та діючому законодавству. Позивач вказав, що, на думку органу фінансового контролю, на пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 не накладено удосконаленого цифрового підпису саме учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію, а накладено удосконалений цифровий підпис фізичної особи. Позивач не погоджується із вказаним висновком та вважає, що чинне законодавство не виділяє фізичну особу-підприємця як окремого суб`єкта в сфері електронних довірчих послуг, що унеможливлює надання удосконаленого електронного підпису з позначкою фізичної особи-підприємця. Відтак, на думку позивача, вимога відповідача про усунення порушення є незаконною, оскільки виявлене порушення не може бути підставою для розірвання договору. Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою від 02.06.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 18.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.10.2021 судом закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не прибув, повідомлений належним чином засобами електронного зв`язку, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях. Зазначив, що відповідно до підпункту 1.2 частини 1 Розділу ІІІ визначено, що тендерна пропозиція повинна містити накладений КЕП/КЕП, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію. Проведеним моніторингом встановлено, що тендерна пропозиція учасника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) подана від фізичної особи-підприємця. У складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 містяться скан-копії документів, які підписані саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Вважає, що твердження позивача про те, що накладений на тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 електронний підпис відповідає вимогам тендерної документації не відповідає дійсності та є необґрунтованим. Вказує, що ФОП ОСОБА_1 не накладено удосконаленого електронного підпису саме учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію, а накладено удосконалений електронний підпис фізичної особи. Таким чином, вважає, що учасник ФОП ОСОБА_1 не відповідала встановленим у тендерній документації вимогам до учасника відповідно до абзацу першого частини третьої Закону України «Про електронні довірчі послуги». Також звернув увагу суду на те, що предметом оскарження у цій справі є висновок від 12.05.2021 за результатами моніторингу UA-2021-01-29-004349-с. Вступна та перший і другий пункт констатуючої частини висновку не створюють правові наслідки для суб`єкта інспектування, а лише фіксують певні факти і обставини, які не підлягають оскарженню як такі. Зазначає, що позивач має право звертатися лише для захисту своїх прав і свобод, порушених або які ще порушуються, чи створено або створюються перешкоди для їх реалізації. Проте з позову не випливає, які саме права ущемили чи порушили дії працівників Західного Офісу Держаудислужби. Навів окремі положення з постанови Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/5608/17. Просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не прибула, повідомлена про розгляд справи засобами електронного зв`язку, причини неявки не повідомила.

Суд заслухав вступне слово представника відповідача, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив таке.

Згідно з наказом Західного офісу Державної аудиторської служби України «Про початок моніторингу закупівель» № 281 від 22.04.2021 розпочато моніторинг закупівлі UA-2021-01-29-004349-с, яка здійснена КУ Ліцеєм № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради Львівської області.

Зазначеним наказом визначено, що рішення про початок моніторингу прийнято відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 2 та статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п. 9 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби № 23 від 02.06.2016.

За наслідками проведеного моніторингу складено та опубліковано 12.05.2021 в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-004349-с (далі – висновок), у якому зазначено про виявлення порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону «Про електронні довірчі послуги», а саме не накладення на пропозицію ФОП ОСОБА_1 удосконаленого електронного підпису учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію, а накладено удосконалений підпис фізичної особи.

Згідно з оскаржуваним висновком з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення порушення пункту 31 частини першої статті 31 Закону України у встановленому законодавством порядку, зокрема, але не виключно, письмово звернутися до ФОП ОСОБА_1 щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач не погодився із висновком відповідача, вважає його протиправним, відтак звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII).

Статтею 5 Закону №2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України “Про публічні закупівлі” від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цією статтею.

Згідно із приписами ч. 3 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Положеннями ч. 4 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Як встановлено судом в оскаржуваному Висновку відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 установлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII.

Щодо накладання учасником кваліфікованого електронного підпису на тендерну пропозицію та щодо встановлених, на думку Відповідача, у оскаржуваному Висновку порушень Позивачем вимог абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, суд зазначає таке.

Так, пунктом 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

У відповідності до положень статті 16 цього Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі, зокрема:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.

Також підставою для відхилення тендерної пропозиції є те, що тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (пункт 2 частини першої статті 31 Закону).

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що учасник ФОП ОСОБА_1 подала свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису ОСОБА_1 . При цьому, під час перевірки зазначеного електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчуваного органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистого ключа “незахищений/удосконалений”, що свідчить про не накладення на тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 удосконаленого електронного підпису саме учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції, а накладено удосконалений електронний підпис фізичної особи, що не відповідає вимогам до учасників відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Проте, на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 , як такої, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, а визначив вказаного учасника переможцем та уклав з ним договір від 01.03.2021 № 103 на суму 1 215 692,80 грн без ПДВ.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-15 (далі-Закон № 851-15).

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 5 Закону № 851-15, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Щодо твердження Відповідача, що учасником-переможцем не накладено кваліфікований електронний підпис учасника суд зазначає таке.

На тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 дійсно накладений удосконалений електронний підпис, що підтверджується результатами перевірки підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify), згідно яких: Тип підпису: удосконалений; Тип носія особистого ключа: незахищений; підписував ОСОБА_1 , вказано РНОКПП.

Зазначене (тип підпису, тип носія особистого ключа, сертифікат) дає змогу здійснити висновок про те, що підпис, яким підписано тендерну пропозицію Учасника, є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, що відповідає вимогам, затвердженим пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1.2 частини 1 розділу ІІІ тендерної документації визначено, що тендерна пропозиція подається учасником закупівлі з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги», тобто повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію. Файл накладеного кваліфікованого електронного підпису повинен бути придатний для перевірки на сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням –http://czo.gov.ua/verify.

При перевірці на сайті Центрального засвідчуваного органу (за посиланням http://czo.gov.ua/verify) файлу «sing.p7s», який міститься у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 встановлено, що підписувачем є ОСОБА_1 , вказаний РНОКПП, тип носія особистого ключа – незахищений, тип підпису – удосконалений, сертифікат кваліфікований.

Отже, прізвище, ім`я та по-батькові особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції відображені, також вказано код РПОКПП, що дає змогу ідентифікувати підписувала, а також співставити його з іншими документами, які містяться у складі тендерної пропозиції та підтверджують право підпису ОСОБА_1 .

Згідно пп. 23 ст.1 Закону України “Про електронні довірчі послуги”, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 цього Закону автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пункт 8 статті 1 цього Закону вказує, що електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Отже вказаний Закон не розмежовує фізичну особу та фізичну особу-підприємця при ідентифікації (перевірці).

Пункти 19 та 20 вказаного Закону містять наступні визначення: ідентифікаційні дані особи - унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Не розмежовує фізичних та фізичних осіб-підприємців також положення пунктів 1-5 статті 22 вказаного Закону, відповідно до яких формування та видача кваліфікованого сертифіката відкритого ключа без ідентифікації особи, ідентифікаційні дані якої міститимуться у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, не допускаються; ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; допускається ідентифікація фізичної особи кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг за ідентифікаційними даними, що містяться у раніше сформованому ним кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, за умови чинності цього сертифіката; іІдентифікація іноземців здійснюється відповідно до законодавства; під час перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи кваліфікований надавач електронних довірчих послуг зобов`язаний ознайомитися з інформацією про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також пересвідчитися, що обсяг її цивільної правоздатності та дієздатності є достатнім для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги» ідентифікаційні дані, які однозначно визначають користувача електронних довірчих послуг, у тому числі обов`язково:

- прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) підписувача та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган та мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) або;

- найменування або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) створювача електронної печатки та код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, за якими здійснено його державну реєстрацію, або унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган та мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта)

Відповідно до частини 3 статті 29 вказаного Закону Центральний засвідчувальний орган під час надання кваліфікованої електронної довірчої послуги формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснює ідентифікацію юридичних та фізичних осіб та перевіряє їхню цивільну правоздатність і дієздатність на підставі наданих документів. Ідентифікаційні дані з наданих документів вносяться центральним засвідчувальним органом у кваліфікований сертифікат відкритого ключа фізичної чи юридичної особи.

Наведені вище норми дають підстави для висновку, що Закон України «Про електронні довірчі послуги» не містить жодного положення про фізичну особу-підприємця та не виділяє його, як окремого суб`єкта у сфері електронних довірчих послуг.

Суд також звертає увагу на те, що Регламент роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС не містить положень, які б стосувалися фізичних осіб-підприємців, а також окремої процедури реєстрації та/або видачі електронних ключів для фізичних осіб-підприємців.

Отже, усе вищезазначене дає змогу стверджувати, що підпис, який накладено на тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 є удосконаленим електронним підписом учасника, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та відповідає вимогам, затверджених п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. № 193.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність тендерної документації вимогам чинного законодавства.

Щодо доводів відповідача про те, що перший і другий пункти контатуючої частини Висновку не можуть бути розглянуті і скасовані судом, оскільки вони не створюють прав та обов`язків для позивача та те, що зобов`язальна чатисна про письмове звернення до ФОП ОСОБА_1 щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору не створює перешкод у реалізації та виконанні укладеного договору і права та інтереси позивача не порушені суд зазначає таке.

Відповідно до частини 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини 19 статті 8 цього Закону форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 10 статті 8 цього Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Як встановлено судом, пунктами першим і другим відповідачем описані виявлені під час проведення моніторингу порушення, а пунктом третім відповідач зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення вказаних порушень у встановленому законодавством порядку, а саме, зокрема але не виключно, письмово звернутися до ФОП ОСОБА_1 щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку або аргументовані заперечення до висновку.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відтак, висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим за результатами проведеного моніторингу та обов`язковим до виконання підконтрольним суб`єктом, породжує правові наслідки для свого адресата, наділене рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства. Відтак, доводи відповідача, що такий висновок не може бути скасований судом суд відхиляє.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-004349-с, проведеної КУ Ліцеєм № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради Львівської області є протиправним і підлягає скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби (Львівська область) (79000 м. Львів вул. Костюшка 8; код за ЄДРПОУ 40479801) про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-01-29-004349-с від 12.05.2021, проведеної КУ Ліцеєм № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради Львівської області.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь КУ Ліцею № 16 імені Юрія Дрогобича Дрогобицької міської ради Львівської області (82100 Львівська область м. Дрогобич вул. Грушевського 136; код ЄДРПОУ 22409971) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.2021.

Суддя Р.П. Качур