Рішення № 101885230, 14.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

справа №380/18199/21

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м.Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 085925247), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом 41384/15-2021 від 06.09.2021 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 №850 у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 (другої) групи, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС без вирахування раніше виплаченої суми.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідності із довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 311775 від 07.10.2019 йому встановлено ІІ групу інвалідності із зазначенням, що захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС. У зв`язку з цим позивач звертався до Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області про скерування до МВС України матеріалів на призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015. Однак, листом від 06.09.2021 №41384/15-2021 позивачу було повідомлено, що встановлення йому ІІ групи інвалідності та 70% втрати професійної працездатності (2019) відбулося в період понад два роки від дати встановлення йому ІІІ групи інвалідності та 50% втрати працездатності (2015), що суперечить умовам Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. Позивач зазначає, що він має право на одержання такої допомоги в розмірі визначеному законодавством, оскільки згаданим Порядком (п.4) не позбавлено позивача на отримання одноразової допомоги, а встановлено обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми залежно від часу повторного встановлення інвалідності.

Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Заперечуючи проти позову, відповідач 2, ГУ МВС України у Львівській області надіслав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки з позовної заяви не вбачається бездіяльності ГУ МВС у Львівській області.

Відповідач 1, МВС України, проти позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та зазначив, що до МВС України не надходили матеріали про призначення одноразової допомоги позивачу. Крім того, відповідач 1 наголошує, що позивач у 2015 отримував грошову допомогу, тому відсутні підстави для отримання такої внаслідок встановлення інвалідності ІІ групи.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Суд встановив таке.

Наказом №847о/с від 06.11.2015, виданим ГУ МВС України у Львівській області, ОСОБА_1 , начальника відділу дозвільної системи, ліцензування та державного охоронного нагляду управління громадської безпеки ГУМВС, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «б».

Постановою №16 військово-лікарської комісії УМВС України у Львівській області від 09.10.2006 №21/16 установлено, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За результатами медичного огляду 10.11.2015 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на строк до грудня 2018 року.

За результатами медичного огляду 07.10.2019 Львівський обласний центр медико-соціальної експертної комісії №1 встановив ОСОБА_1 ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пожиттєво.

Обласна медико-соціальна експертна комісія №1 у зв`язку із захворюванням з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначила ОСОБА_1 70% ступеня втрати працездатності з врахуванням раніше визначених 50%.

14.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із заявою від 12.11.2019 про призначення одноразової грошової допомоги, з доданням необхідних документів. Листом №Ц-200/огд/31/01-2019 від 02.12.2019 ГУ МВС України у Львівській області повідомило позивача, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, а за умовами пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. №850, це не дає права отримати одноразову грошову допомогу в більшому розмірі. Відмову ГУ МВС України у Львівській області щодо призначення одноразової грошової допомоги позивач оскаржив до суду.

12.02.2020 Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №1.380.2019.006656, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задовольнив повністю, визнав протиправними дії у вигляді відмови ГУ МВС України у Львівській області, оформленої листом №Ц-200/огд/31/01-2019 від 02.12.2019 у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 №850; зобов`язав ГУ МВС України у Львівській області подати до МВС України документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання службових обов`язків у зв`язку з аварією на ЧАЕС, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 № 850. Це рішення набрало законної сили на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020.

24.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ МВС України у Львівській області із заявою/рапортом, просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому другої групи інвалідності, спричиненої захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ГУ МВС України у Львівській області за результатами розгляду поданого ОСОБА_1 рапорту та документів сформувало висновок, та разом з пакетом документів направило до МВС України – для прийняття рішення.

Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом №26668/15-2020 від 12.08.2020 повернув ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення. В листі зазначено, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», зокрема, повідомлено, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Листом №178 від 28.08.2020 ГУ МВС України у Львівській області просило прибути ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області для отримання наручно поданих матеріалів; ОСОБА_1 ці документи отримав.

Дії Міністерства внутрішніх справ України, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом №26668/15-2020 від 12.08.2020 про повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання останній оскаржив до суду.

17.12.2020 Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №380/7369/20, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задовольнив частково, визнав протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; зобов`язав Міністерство внутрішніх справ України (повторно розглянути заяву (рапорт) від 24.06.2020 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 і додані до нього документи разом із висновком Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області і прийняти за наслідками повторного розгляду одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги); у задоволенні решти позовних вимог (про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 №850 у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС без вирахування раніше виплаченої суми) суд відмовив, оскільки суд встановив, що МВС України не розглянуло по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та не прийняло рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом №565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати. Суд вважає, що не повинен підміняти МВС України та замість нього вирішувати питання, щодо якого відповідач ще не прийняв жодного рішення.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №380/7369/20 Міністерство внутрішніх справі України листом від 06.09.2021 №41384/15-2021 повідомило ОСОБА_1 про те, що МВС України прийняло рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон №565-ХІІ) та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).

Відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» Закон України «Про міліцію» визнано таким, що втратив чинність.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» й, виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Законом №565-ХІІ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Суд звертає увагу, що Законом №565-ХІІ також не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850.

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 822/1136/17, від 24.10.2019 у справі № 817/713/16, від 12.09.2019 у справі № 823/194/16.

Також суд наголошує, що дворічний строк на повторне звернення за призначенням одноразової грошової допомоги у разі встановлення згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності, що дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, застосовується до правовідносин, у яких первинне встановлення інвалідності чи втрати працездатності відбулося після набрання чинності Порядку №850.

Наведений правовий висновок узгоджується із висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №802/1638/16-а.

З довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 311775 від 07.10.2019 видно, що з 07.10.2019 позивачу встановлено І групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з виконанням службових обов`язків під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Тобто інвалідність позивача пов`язана із проходженням ним служби в органах внутрішніх справ та виконанням ним службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зазначене також підтверджується довідкою від 14.02.1988 №11763 (а.с.17), наказами Львівської спеціальної середньої школи міліції від 13.01.1988 та від 13.02.1988 (а.с.15-16), довідкою від 09.01.2019 №12/8 (а.с.18).

З огляду на наведені обставини та вимоги законодавства, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установлення йому інвалідності, по причині захворювання, яке пов`язане проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час несення служби як працівник органів внутрішніх справ.

У відзиві на позов відповідач 1, як на причину відмови у призначені та виплаті допомоги посилається на п. 4 Порядку №850, якими передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Таким чином, у даному випадку відповідач 1 вважає, що оскільки повторний огляд МСЕК із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності відбувся більш ніж через 2 роки після первинного огляду МСЕК, останній не має правових підстав для отримання грошової допомоги.

Такі аргументи відповідача 1 суд відхиляє, оскільки Законом №565-XII не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850.

Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку №850, а саме: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Жодна із таких підстав не може бути причиною у відмові позивачу в нарахуванні та отриманні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідачем не надані відповідні докази.

Отже, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.6 ст.23 Закону №565-XII.

Таким чином, відмовляючи у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності відповідач 1 діяв не в межах та не у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року, підставами для призначення та виплати одноразової грошової допомоги є: -загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків; -установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ;-часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків.

Зазначені підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них.

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності, обґрунтовується наявністю причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Враховуючи, наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги та документів, що підтверджують даний факт, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача 1 у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Крім того, як видно з матеріалів справи та заяв по суті справи, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто листом ДФОП МВС України від 06.09.2021 №41384/15-2021 до ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області.

Таким чином, за відсутності таких документів, відповідач 1 не зможе виконати рішення суду у цій справі, а саме прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової допомоги, як це визначено нормами Порядку №850.

Водночас відповідно до вимог ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав особи може вийти за межі позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача 2 повторно скерувати до відповідача 1 матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат не здійснюється у порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м.Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 085925247) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ Україні у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності ІІ (другої) групи через захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС без урахування раніше виплаченої суми.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.