Рішення № 101885108, 13.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7603/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0281 про визнання протиправною бездіяльності, дії та зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) через представника ОСОБА_2 з позовом до Військової частини А0281 (далі – відповідач, ВЧ А0281), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0281 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- визнати протиправними дії Військової частини А0281 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 30.04.2016 включно;

- визнати протиправними дії Військової частини А0281 щодо застосування травня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2016 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язати Військову частину А0281 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 86054,90 грн. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0281 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258,75 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Військову частину А0281 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4258,75 грн. за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 включно в сумі 21293,75 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- зобов`язати Військову частину А0281 подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність та дії щодо належного та у повному обсязі обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період проходження ним військової служби у ВЧ А0281.

Ухвалою від 17.05.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказує, що права позивача не було порушено, а навпаки відповідачем виконано заходи щодо дотримання та підвищення соціальних стандартів і гарантій.

Позивач подав відповідь на відзив. Вказує, що відповідачем не надано жодних доказів виплати позивачу індексації. За відсутності у відповідача механізму нарахування останній не в змозі нарахувати індексацію позивачу, що унеможливлює віднесення до дискреції відповідача права визначення базового місяця та розрахунку суми індексації.

Ухвалою від 19.07.2021 суд призначив для розгляду справи судове засідання, яке відкладене на 22.09.2021 у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою від 20.09.2021 суд задовольнив клопотання представника відповідача та призначив судове засідання відкладене на 22.09.2021 в режимі відеоконференції.

Судове засідання призначене в режимі відеоконференції на 22.09.2021 не відбулося з технічних причин. З огляду на що, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 20.10.2021 о 09:40 год.

20.10.2021 розгляд справи відкладений для надання відповідачем доказів.

17.11.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку із розпорядженням про запровадження карантинних обмежень.

У судове засідання по розгляду справи сторони явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.

З огляду на зазначене, враховуючи заву позивача про розгляд справи без його участі, суд ухвалив розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи в сукупності із поданими доказами, суд –

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 з 12.11.2013 по 31.07.2018 проходив військову службу у Збройних Силах України, а саме у ВЧ А0281.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.07.2015 позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Відповідно до витягу з наказу Командира Військової частини А0281 (по стройовій частині) №202 від 31.07.2018 позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

08.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до командування ВЧ А0281 із заявою у якій просив зокрема, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 по 31.07.2018; вказати місяці обчислення індексу споживчих цін (базові місяці) та щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.07.2018; надати довідку про розмір виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 31.07.2018.

Листом від 22.02.2021 №591 ВЧ А0281 надала позивачу відповідь на його заяву. Вказано, що з 01.01.2015 по 31.12.2015 індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася; документи за відповідний період знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. Відповідно до інформації зазначеної в листі, з січня 2016 року по липень 2018 року індексація нарахована позивачу склала 00,00 грн., розраховувалася індексація за цей період з урахуванням січня, травня 2016 року та березня 2018 року, як базових місяців; також вказано, що право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення виникло в грудні 2018 року.

Позивач вважає вищевикладену позицію відповідача протиправною. Тому звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

Згідно п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Враховуючи в сукупності вищевикладені норми, суд висновує, що позивач має право на нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за спірні періоди і тому бездіяльність відповідача щодо не проведення виплати індексації є протиправною. Відсутність механізму виплати індексації та належного фінансування не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу (індексації).

Окремо суд звертає увагу на нарахування індексації у різні періоди проходження військової служби позивачем.

Стосовно невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 включно, суд зазначає, що жодних доказів виплати індексації за вказаний період відповідачем, як суб`єктом владних повноважень на якого у даному випадку покладається тягар доказування - не надано. Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що він керувався листами та роз`ясненнями міністерств фінансів та оборони, оскільки в своїй діяльності відповідач має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому посилання відповідача на розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України, листи та телеграми, як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача, є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а роз`яснення Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовими актами. З огляду на викладене суд вважає що відповідача слід зобов`язати здійснити виплату позивачу індексації за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 у повному обсязі.

З матеріалів справи, а саме листа-відповіді ВЧ А0281 на заяву позивача, судом встановлено, що з січня 2016 року по липень 2018 року ОСОБА_1 нарахована індексація у сумі 00,00 грн.

Тобто із наданої відповідачем розрахункової таблиці видно, що індексація позивачу в межах зазначеного періоду не нарахована та не виплачена взагалі.

Враховуючи зазначені обставини та те що право позивача на нарахування і виплату індексації є неспростовним, що вже визначено вище, суд вважає, що відповідача необхідно зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 01.01.2016 по 31.07.2018.

Спірним у цій справі є також питання встановлення базового місяця при нарахуванні індексації.

Щодо встановлення базового місяця січня 2008 року за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, відповідач ніяких дій щодо визначення базового місяця при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період не вчиняв, а тому і відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати індексацію з урахуванням базового місяця січень 2008 року слід відмовити, як передчасних.

Однак суд враховує наступне. З листа-відповіді ВЧ А0281 видно що відповідач самостійно визначив базові місяці для нарахування індексації у інші періоди, зазначивши, що січень 2016 року є базовим при нарахування індексації з січня по квітень 2016 року, травень 2016 року є базовим за період з травня 2016 року по лютий 2018 року, а з березня 2018 року по липень 2018 року базовим місяцем визначено березень 2018 року.

Позивач у свою чергу просить зобов`язати відповідача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 здійснити нарахування та виплату йому індексації з урахуванням січня 2008 року.

Щодо підставності таких вимог суд зазначає наступне.

Згідно з Порядком №1078 місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294.

Відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності з 01.01.2008.

Надалі після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Оскільки визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (окладу), інформації щодо зміни грошового забезпечення позивача відповідачем не надано, а тому січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для нарахування індексації відповідно до Порядку №1078.

Доказів підвищення посадового окладу позивача у інші періоди відповідач суду не надав. Крім того, судом також, не встановлено, а відповідачем не доведено, що мало місце підвищення грошового доходу позивача, яке перевищило суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу та яка мала нараховуватися із базового місяця січня 2008 року.

Виходячи із зазначеного, суд вважає протиправними дії відповідача щодо застосування січня та травня 2016 року, як базових місяців при розрахунку індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а тому відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця.

Що стосується періоду з 01.03.2018 по 31.07.2018, то відповідач самостійно правильно визначив базовим місяцем для проведення нарахування за цей період – березень 2018 року і право позивача на проведення йому нарахування та виплати індексації встановлено судом у даному рішенні, як беззаперечне.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.05.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення у конкретній сумі, то такі задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок таких сум належить до дискреційних повноважень відповідача.

Стосовно нарахування індексації за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 у розмірі щомісячної фіксованої суми, варто зазначити таке.

В даному випадку, розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, до визначеної (згідно абзаців 4,5, пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду в зазначеній справі, що викладено у постанові від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а.

З огляду на вказане у цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Зокрема, слід визнати протиправною бездіяльність військової частини А0281 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015; визнати протиправними дії відповіцдача щодо застосування січня та травня 2016 року як базових місяців з 01.01.2016 по 28.02.2018; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2018. Враховуючи вказане необхідно зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 у повному обсязі; нарахувати і виплатити індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року; та нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2018 у повному обсязі.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Також позивач заявив клопотання про зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України. Вимога про надання звіту відноситься до права суду зобов`язати або не зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов`язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294-295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0281 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015.

2. Визнати протиправними дії Військової частини А0281 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 30.04.2016.

3. Визнати протиправними дії Військової частини А0281 щодо застосування травня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2016 по 28.02.2018.

4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0281 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.07.2018.

5. Зобов`язати Військову частину А0281 (10004, м. Житомир, пр. Миру,39; ЄДРПОУ 08104621) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 у повному обсязі.

6. Зобов`язати Військову частину А0281 (10004, м. Житомир, пр. Миру,39; ЄДРПОУ 08104621) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року.

7. Зобов`язати Військову частину А0281 (10004, м. Житомир, пр. Миру,39; ЄДРПОУ 08104621) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2018.

8. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

9. Судові витрати не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кравців О.Р.