Рішення № 101885045, 14.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5820/21

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 12 жовтня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – перший відповідач, ГУПФУ в Луганській області), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – другий відповідач, ГУПФУ в м. Києві) з такими вимогами:

визнати протиправною відмову ГУПФУ в Луганській області, викладену в листі від 21 липня 2021 року № 2758-2715/Я-02/8-1200/21 про неврахування виданих ГУ ДПС у Луганській області довідок від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця при обчисленні пенсії під час переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в м. Києві від 03 серпня 2021 року № 121630000106 про неврахування виданих ГУ ДПС у Луганській області довідок від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця при обчисленні пенсії під час переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця;

зобов`язати ГУПФУ в Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця, починаючи з 16 жовтня 2020 року, з врахуванням виданих ГУ ДПС у Луганській області довідок від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі № 360/4461/20 визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 23 жовтня 2020 року № 8133/2020 щодо відмови в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку прийняти рішення про переведення позивача на підставі заяви від 16 жовтня 2020 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

З метою отримання інформації щодо виконання вказаного рішення суду та розміру перерахованої на підставі цього рішення пенсії, позивач 29 червня 2021 року звернувся із відповідною заявою до ГУПФУ в Луганській області, на яку отримав відповідь від 21 липня 2021 року № 2758- 2715/Я-02/8-1200/21, в якій вказано, що на виконання зазначеного рішення суду з 16 жовтня 2020 року позивача переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», але перерахунок пенсії здійснений без врахування виданих ГУ ДПС у Луганській області довідок, як таких, що не відповідають вимогам Постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форму довідок про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям», оскільки видані посадовій особі, яка не відноситься до відповідних категорій посад державної служби.

Позивач 29 липня 2021 року повторно звернувся з заявою до ГУПФУ в Луганській області щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі вже наданих 16 жовтня 2020 року довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, на яку отримав рішення ГУПФУ в м. Києві від 03 серпня 2021 року № 121630000106 про відмову в здійсненні такого перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що позивач не має права на пенсію державного службовця як такий, що має необхідного стажу державного службовця.

З рішенням про відмову в перерахунку позивач не згоден, оскільки вважає, що його ГУПФУ в м. Києві прийнято без з`ясування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, оскільки вказаним рішенням суду підтверджено достатність стажу для призначення позивачу пенсії як державному службовцю та така пенсія ГУПФУ в Луганській області вже призначена, але без врахування довідок про заробітну плату.

Також позивач зауважує, що видані ГУ ДПС у Луганській області довідки від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 у повній мірі відповідають формі, визначеній Постановою № 1-3, та містять дані про складові заробітної плати, з яких сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому мають враховуватися при розрахунку розміру пенсії позивача.

З урахуванням зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 18 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 42-43).

Від представника ГУПФУ в Луганській області 15 листопада 2021 року надійшов відзив на позов, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 51-52).

Позивач 29 липня 2021 року звернувся до ГУПФУ в Луганській області із заявою щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу». Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 органом для прийняття відповідного рішення за заявою позивача визначено ГУПФУ в м. Києві. За відсутності будь-яких дій з боку ГУПФУ в Луганській області, якими порушено права позивача, відповідач не може нести відповідальність та бути зобов`язаним до вчинення тих, чи інших дій.

Щодо листа від 21 липня 2021 року № 2758-2715/Я-02/8-1200/21, вказано, що його направлено на виконання заяви позивача про надання інформації від 29 червня 2021 року в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян». Вказана відповідь не містить жодних рішень про відмову позивачу в перерахунку пенсії позивачу.

Від представника ГУПФУ в м. Києві 18 листопада 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 87-89).

Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», 29 липня 2021 року позивач звернувся до ГУПФУ в Луганській області із заявою щодо перерахунку пенсії згідно до Закону України «Про державну службу», в задоволенні якої відмовлено рішенням ГУПФУ в м. Києві від 03 серпня 2021 року № 121630000106.

Як свідчать матеріали електронної пенсійної справи № 121630000106, на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 з 16 жовтня 2020 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; загальний стаж позивача складає 40 років 7 місяців 9 днів, із них 13 років 9 місяців 10 днів - стаж на посадах державної служби; середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 21447,11 грн; розмір пенсії, призначеної з 16 жовтня 2020 року відповідно до Закону України «Про державну службу» складає12868,27 грн.

Позивач 29 липня 2021 року звернувся із заявою щодо перерахунку пенсії у зв`язку із збільшенням заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), видані ГУ ДПС у Луганській області. Однак, перерахунок пенсії державному службовцю був передбачений статтею 37-1 Закону України «Про державну службу», який втратив чинність у зв`язку з призначенням нового Закону.

Оскільки довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 не відповідають вимогам Постанови № 1-3 та ОСОБА_1 продовжує працювати на посадах державної служби, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії згідно з заявою від 29 липня 2021 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України, картки платника податків, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 15-19).

Позивачу УПФУ в м. Сєвєродонецьку з 15 вересня 2018 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 6312,63 грн, у тому числі: 6269,07 грн – розмір пенсії за віком (стаття 27 Закону № 1058-ІV), 43,56 грн – доплата за понаднормовий стаж (абзац 2 частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV), що підтверджено рішенням про призначення пенсії (арк. спр. 81).

Позивач звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою від 16 жовтня 2020 року про перехід на пенсію за Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» разом з якою, як вказано в розписці-повідомленні, зокрема надав довідки про заробітну плату від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 (арк. спр. 68).

Рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 23 жовтня 2020 року № 8133/2020 «Про відмову в перерахунку пенсії» відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» за заявою від 16 жовтня 2020 року № 8133 у зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (арк. спр. 69-70).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі № 360/4461/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, задоволено позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії; визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 23 жовтня 2020 року № 8133/2020 щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням стажу державної служби; зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на підставі заяви від 16 жовтня 2020 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (арк. спр. 24-29, 30-34).

Позивач звернувся до ГУПФУ в Луганській області із заявою від 29 червня 2021 року за отриманням інформації щодо виконання рішення суду в справі № 360/4461/20 та розміру перерахованої пенсії, та методики розрахунку перерахованої пенсії, на яку отримав лист ГУПФУ в Луганській області від 21 липня 2021 року № 2758-2715/Я-02/8-1200/21 (арк. спр. 35, 36-37).

У листі ГУПФУ в Луганській області від 21 липня 2021 року № 2758-2715/Я-02/8-1200/21 вказано, що видані ГУ ДПС у Луганській області довідки від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 не відповідають вимогам Постанови № 3-1, оскільки видані посадовій особі, яка не відноситься до відповідних категорій посад державної служби, тому ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII з 16 жовтня 2020 року без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Наведено методику розрахунку розміру пенсії позивача, вказано, що з 16 жовтня 2020 року розмір пенсії складає – 6312,63 грн.

Позивач подав до УПФУ в м. Сєвєродонецьку заяву від 29 липня 2021 року про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням зарплати (за спецзаконами), разом з якою, як вказано в розписці-повідомленні, зокрема надав довідки про заробітну плату від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 (арк. спр. 71).

Рішенням ГУПФУ в м. Києві від 03 серпня 2021 року № 121630000106 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за заявою від 29 липня 2021 року, оскільки у заявника відсутнє право на пенсію державного службовця. Рішення мотивоване тим, що за матеріалами пенсійної справи на заяву ОСОБА_1 від 16 жовтня 2020 року щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII надана відмова у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця (рішення від 23 жовтня 2020 року). У довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 зазначена заробітна плата станом 08 жовтня 2020 року, у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за 60 календарних місяців роботи від 15 жовтня 2020 року № Я-6980/14/12-32-10-02-23 зазначені складові заробітної плати за період роботи з 01 травня 2016 року по 30 вересня 2020 року (арк. спр. 39-40).

Також з копії трудової книжки позивача від 18 червня 1973 року серії НОМЕР_2 судом встановлено, що як на час призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, так і на час його переведення на пенсію за Законом № 3723-XII, позивач продовжував працювати на посадах державної служби, а саме: в період з 01 грудня 2017 року по 20 грудня 2019 року в Головному управлінні ДФС у Луганській області на посаді начальника відділу охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, а з 21 грудня 2019 року в Головному управлінні ДПС у Луганській області на посаді начальника відділу охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації (арк. спр. 54-62).

Доказів звільнення позивача з посади суду не надано.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З 1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною п`ятою статті 37 Закону № 3723-XII з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (3668-17) (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») відповідно до цієї статті у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (889-19) «Про державну службу», а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру» (1697-18), «Про судоустрій і статус суддів» (1402-19), виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15).

Частиною шостою статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до частини сімнадцятої статті 37 Закону № 3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до абзацу шостого пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що позивачу з 15 вересня 2018 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.

На виконання рішення суду від 16 грудня 2020 року в справі № 360/4461/20, яке набрало чинності з 20 квітня 2021 року, позивача за заявою від 16 жовтня 2020 року переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію, призначену за Законом № 3723-XII.

При цьому, ГУПФУ в Луганській області не здійснено обчислення (перерахунок) розміру пенсії позивача відповідно до положень частини першої статті 37 Закону № 3723-XII - в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі виданих ГУ ДПС у Луганській області довідок від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23, а продовжено виплату пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-ІV.

Не погоджуючись з розміром пенсії, позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою від 29 липня 2021 року разом, з якою повторно подав видані ГУ ДПС у Луганській області довідки від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23, на яку отримав рішення ГУПФУ в м. Києві (територіального органу, визначеного для розгляду заяви про перерахунок, відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності) про відмову в перерахунку пенсії від 03 серпня 2021 року № 121630000106.

З копії трудової книжки позивача, яка наявна в матеріалах справи, судом встановлено, що позивач, як на час призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, переведення на пенсію за Законом № 3723-XII, так і на час звернення із заявою від 29 липня 2021 року про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням заробітної плати (пенсії за спецзаконами) продовжував працювати на посадах державної служби.

Позивачем в матеріали пенсійної справи не надано доказів його звільнення з державної служби. Таких доказів не надано й в матеріали адміністративної справи.

Та обставина, що позивач як посадова особа органу податкової служби є «державним службовцем» встановлена рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі № 360/4461/20, тому відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства є обставиною звільненою від доказування.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач, як особа, якій призначена пенсія відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01 жовтня 2017 року та яка продовжує працювати на посадах державної служби, має право на отримання пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-ІV.

Як вказано в частині шостій статті 37 Закону № 3723-XII, позивач матиме право на виплату пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до частини першої цієї статті тільки після звільнення з роботи.

За таких обставин суд встановив, що ГУПФУ в Луганській області правомірно виплачує позивачу пенсію в розмірі, обчисленому за Законом № 1058-ІV, а позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII.

Відповідно, суд дійшов висновку, що ГУПФУ в Луганській області правомірно не врахувало видані ГУ ДПС у Луганській області довідки від 15 жовтня 2020 року № Я-6981/14/12-32-10-02-23 та № Я-6980/14/12-32-10-02-23 та не здійснило обчислення розміру пенсії позивача на підставі цих довідок при переведенні позивача з пенсії за віком на підставі Закону № 1058-ІV на пенсію за Законом № 3723-XII за заявою позивача від 16 жовтня 2020 року.

Зважаючи на вказані вище мотиви, суд дійшов висновку, що ГУПФУ в м. Києві також правомірно рішенням від 03 серпня 2021 року № 121630000106 відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до Закону № 3723-XII за його заявою від 29 липня 2021 року.

При цьому, суд зауважує, що за відсутності права на обчислення розміру пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, мотиви, з яких виходили відповідачі, відмовляючи позивачу в такому обчисленні, не мають суттєвого значення для результатів розгляду даної справи, тому суд не надає їм відповідної правової оцінки.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Однак, через те, що позивач не має права на обчислення його пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII до звільнення з посади державної служби, рішення (дії, бездіяльність) відповідачів щодо відмови позивачу у здійсненні такого обчислення, а також мотиви їх прийняття (вчинення) не впливають на права, свободи або інтереси позивача щодо належного пенсійного забезпечення.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що за правилами, визначеними статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код за ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова